Прот. Діонісій Дунаєвський. Слово як дар і зброя: святоотцівське вчення про силу мови та її літературну ілюстраціюпереклад

Святі отці Церкви розглядають лихослів'я не просто як погану звичку, а як тяжкий гріх, що оскверняє душу і віддаляє людину від Бога. Вони підкреслюють: уста християнина призначені для молитви і славослів'я, тому вимовлення брудних слів робить людину негідною святині.

Думки святих отців про лихослів'я

Великі вчителі Церкви залишили нам глибокі міркування про силу слова:

Святитель Іоанн Златоуст називав лихослів'я «їжею для демонів» і вчив, що з тих самих вуст не може виходити і молитва, і лайка. За його словами, лихослів'я робить душу нечистою і ображає в людині образ Божий. Він також попереджав: «Неправдивість є отрута, яка вбиває душу, і вірна ознака душі розпусної» і додавав: «Якщо ти зносиш гнилі слова, то не думай, що це тільки слова; це справи, і справи злі».

Преподобний Єфрем Сирін вважав, що погані слова є ознакою внутрішнього небудування та відсутності страху Божого. Він закликав зберігати мову, тому що через неї в душу проникає гріховна отрута, і нагадував: «Хто не приборкує язика свого, той скоро впадає в згубу».

Святитель Григорій Богослов вказував, що слово - це дар Божий, і вживати його на зло -...