«Охоронці віри»: «Сповідь серця, що пронесла віру через десятиліття»переклад

Представляємо читачам чергову щотижневу публікацію із циклу «Зберігачі віри. Середній Урал».

У рамках медіапроекту «Зберігачі віри. Середній Урал», присвяченого 140-річчю Єкатеринбурзької єпархії, ми продовжуємо розповідати про людей, чия доля стала частиною історії Православ'я на уральській землі. Героїня сьогоднішньої публікації – Ніна Андріївна Кислицина, парафіянка храму святого благовірного князя Олександра Невського села Балтим міста Верхня Пишма. Її спогади – це не просто хроніка подій, а сповідь серця, яке пронесло віру через десятиліття. Матеріал про парафіянку підготувала Аліна Матвєєва, учасниця Клубу парафіяльних прес-секретарів Єкатеринбурзької єпархії.

Від дитячої уклінності – до активного парафіяльного служіння

Ніна Андріївна Кисліцина народилася 26 травня 1939 року. Її ранні роки припали на сувору воєнну пору. З родини на фронт пішли троє: тато Андрій, дядько Костянтин та дядько Микола.

– Пам'ятаю, бабуся казала так: от вставайте на коліна, це щоранку, і моліться. Врятуй Господи, тату, маму, Колю, Костю… І ми це виконували, – згадує Ніна Андріївна.

Маленька Ніна, ще не розуміючи всієї глибини того, що відбувається, щоранку ставала…