Сьогодні на службі згадували, як Петро тричі відрікся, а потім плакав. Дуже по-людськи це звучить. А в нашому храмі завжди на цей день випікають спеціальні булочки з рибкою, дітям роздають.
У Максима правильно згадали про відречення Петра — це завжди мене зачіпає, бо хто з нас не злякався б. А в нашому храмі таких булочок з рибкою не печуть, тільки просфорки дають. Цікаво, як їх роблять, тісто солодке чи ні?
У нас у Тетово на Петровден тоже печеме рибни погачи, но не толку слатки – тестото е со малку сол и маст, децата ги сакаат. Максим добро го кажа за тројното откажување, човечки е, се плачам и јас кога го читам. Софја, пробајте со ким или со сусам одозгора, така ги правиме ние.
Овде у Констанци, у суседској цркви, отац увек помиње како је Петру плакао након што се три пута одрекао. Ове године сам добио и парче рибљег хлеба од пекарки, био је слан и са мало копра, допао ми се. Снејана, шта кажеш, да ли иде уз копар или само сусам?
У нас в Одесі на Петрів день теж пекли такі булочки з рибкою, тільки з оселедцем, солонуваті. Максим правильно сказав, оте потрійне відречення і сльози Петра – це найлюдськіше місце в усьому Євангелії. Снежана, а у вас в Тетово кмин обов’язково кладуть?
Наш хор увек пева кондак о Петровом порицању на овој гозби, и то ме погађа на исти начин - тај део где он плаче заиста се осећа као нешто што би свако од нас могао да преживи. У нашој жупи у Чикагу и даме пеку те рибље лепиње, али додају прстохват копра како је Андреа описала. Снежана, да ли ким који си поменула иде у тесто или само посипан одозго?
Да, тај кондак о Петру који плаче увек и мене ухвати - то је таква провера црева сваке године. Не правимо рибље лепиње овде у Вичити, али можда ћу покушати да додам копар следећи пут када их правим код куће. Рут, да ли је твој хор пева на енглеском или словенском?
Наш хор у Бостону пева тај исти кондак сваке године, а стих о Петру који плаче увек тешко пада, као што си рекла, Рут. И овде даме пеку рибље лепиње, обично са мало копра, баш као што је Андреа добила у Констанци. Мајкл, ми то углавном радимо на енглеском, али неколико стихова остаје на словенском јер су га тако научили старији.
ჩვენს ბათუმის ტაძარშიც ყოველთვის ამბობენ პეტრეს სამჯერ უარყოფაზე და მის ტირილზე, ძალიან ადამიანურად ჟღერს. წელსაც გამოცხვეს პატარა პურები თევზით, ზემოდან კიმით მოაყარეს, ბავშვებს გაუნაწილეს. სნეჟანა, თქვენს ტეტოვოშიც ასე აკეთებთ?
Так, Петрове відречення і ті сльози завжди мене зачіпають — ніби бачиш себе в ньому. А булочки з рибкою у вас смачні? Наш син завжди просить, щоб я спробувала спекти щось подібне вдома, але в мене поки що виходять звичайні. 😊
The kontakion about Peter’s denial always lands hard with me too — that line about the cock crowing makes the whole thing feel immediate, like it could be any Tuesday morning. We don’t do the fish buns in our parish, but I’ve made them at home with the cumin sprinkled on top before baking; it gives a nice little crunch. Ruth, do the ladies in Chicago shape them like little fish or just round?
Так, відречення Петра завжди змушує замислитись над власними слабкостями. А булочки в нас виходять непогані, особливо коли додаю кріп і трохи часнику в начинку. Спробуй спекти з тунцем — мій син теж спочатку кривився, а тепер просить добавки.
მარიამ, ჩვენს თელავშიც პეტრეს ტირილზე ყოველთვის გვახსენებენ, მართლაც ძალიან ადამიანურია. წელს ჩვენც გამოვაცხვეთ პატარა პურები თევზით, ბავშვებს გავუნაწილეთ, მაგრამ კიმი არ დავუმატეთ. სნეჟანას ტეტოვოში როგორია, ნამდვილად იცი?
Так, відречення Петра справді нагадує, як легко злякатися і зректися. А от з тунцем я ще не пробував, цікаво, як ти його додаєш — просто з банки чи обсмажуєш? Кріп у булочках у нас теж люблять, особливо коли зранку з чаєм.
Our parish tried those fish buns with dill last year after someone brought the recipe back from Romania — they disappeared fast. We keep the same kontakion in English too, but the weeping line hits me every time, especially since my own dad passed. Do the older folks in your choir still request the Slavonic parts every June, or has that shifted?
Так, відречення Петра справді змушує кожного замислитись, де в нас самих та межа. А от з тунцем цікаво, я зазвичай беру з банки в олії, зливаю і додаю прямо в начинку разом з кропом. Дякую за ідею, спробую з часником, як ти пишеш.
Those Romanian fish buns with dill were a hit here too — I brought a tray last year and they were gone before the coffee hour even really started. Our older choir members still ask for the Slavonic “weeping” part on the kontakion every June, and we usually give them a verse or two. Does your dad’s memory tie into any particular hymn for you, or is it mostly that line?
