Тяжелая болезнь. Отчаяние. Як бути?переклад

Вопрос читача:

Здравомислівці. Я страдаю тяжкою хворобою, буквально не даючи заснути на ліжку. Лікари і доступні медикаменти не допомагають, болі невмірні, я впала у мизму — не працюю і не можу допомагати. Я грешний людина, було падіння від Божої любові, в чому розкачаюсь. Господь не раз допомагав і проводив мене по життю. Понимаю, що хвороба призволила на себе для очищення і допомогла не розпадатися духовно. Тепер осмілююсь бачити неправильність минулого життя і вижу у цьому Божий промисл, але фізично переносити ці тяготи вже не можу. Лікарі відмовляються, засоби вичерпані. Боясь мислив розуму про суїцід — рахую це за грех і виклик Божої милосердності. Але всього чаще в болейках хочу припинити страдання, усталала терпіти фізично і духовно. Молюся сковзь слізи, розумію своє недостоїнство, але чуваюсь, що був оставлен Божею. Господь поки не облегчав страдань. Терплю з последнього силу, але приходить мислів, що іншого вихіду немає. Я на грани.

Ольга

Відповідь священника:

Священик Віктор НІКИШОВ

Господь да благословить Вас!

Хвороба, яка приковала Вас до ліжка і втекла силу, — найтяжче испитання. Не треба думати, що через хворобу Ви стаєте обузою для сім’ї. У сім’ї, де живуть з…