Глава 40

«Втішайте, втішайте люди Моє, каже Бог вам... Проголошуйте в серці Єрусалиму, звістіть йому світ». Оскільки Єзекія не просив у молитві про огиду Божого гніву від синів його, як просив про визволення своє від смерті, то Ісая, за наказом Господа, звертається з проповіддю до праведників Юдейського сонму, і каже: «втішайте, втішайте люди Моя... священиці. Єрусалим... сповнився сили, бо приймуть від руки Господньої чагарники всі гріхи свої» (Іс.40:1–2). Єрусалим посилився, насолоджується гріхом, і за це прийняв він від руки Господньої "сугу́би всі гріхи свої", тобто зазнав тяжкого і гідного засудження; не одним покаранням покараний, але багато хто стратив. «Голос голосу в пустині» (Іс.40:3). Тут пророк говорить про Господа нашого і проголошує Його пришестя, як і Іван казав: «Я голос голосу, що волає в пустині: виправте шлях Господній, нехай віддасться Господеві те поклоніння, якого не віддавали Йому язичники, бо задля цього прийшов Господь у тілі» (Ів.1:23). «Всякий нетр наповниться» (Іс.40:4), тому що Господь прийшов у світ і прийняв поклоніння від усіх народів, як Визволитель і Визволитель їх від супостату диявола, і всі нетрі, ущелини, глибокі й страшні долини наповнились істинними шанувальниками, славослов. «Всяка плоть сіно» (Іс.40:6), хоча цвіте і славиться тимчасовим титулом царя і володаря і знатністю роду, але незабаром в'яне; «як трава дні його, і як травний колір, він засихає і зникає» (Пс.102:15). «Знову трава, і колір відпаде» (Іс.40:7), тобто народ юдейський буде відведений у полон. «Дієслово Бога нашого перебуває на віки» (Іс.40:8), тобто обітниця Божа про повернення тверда і непорушна. «На гору високу зійди... Сіон, що прийняв Євангелію» (Іс.40:9). Тут пророк має на увазі повернення юдеїв; тим, хто прийняв Євангелію, називає Сіон, бо Бог ще раніше відкривав і сповіщав йому через пророків про повернення його народу з полону. Або тому ще називає твердо прийнятим Євангелію, що твердо вірив він Євангелії про нього. До праведників же і пророків у народі юдейському та в Єрусалимі Ісая говорить наступне: «піднеси фортецею голос твій, заспівай переможну пісню славослів'я Тому, Хто вчинив твоє спасіння» (Іс.40:9). «Хто вимірює жменю воду і небо п'ядію? ...З ким порада, і настав і: або хто показує Йому суд?» (Іс.40: 12, 14). Пророк говорить про хитливі помисли юдеїв, забороняє їм займатися дослідженнями, чому Бог зробив їх бранцями, розсіяв, а потім зібрав, і розуміє, що нікому не повинно судити наміри того, хто зробив усе це. «Бо Він учинив... вітрів вагу і вод зважив мірою» (Йов.28:25), тобто горами врівноважив вітри, тому що ні вітри не можуть скинути гори, ні гори не можуть зупиняти прагнення вітрів. «Якщо всі язи́ки, як крапля від каді, і як переважання ваги» (Іс.40:15), тобто народи, які набагато славніші і численніші за юдеїв і подібні до непрохідного моря і неприступних гор, перед Богом те саме, що крапля в порівнянні з великим морем; і всі царі та підвладні їм народи перед необ'ємною силою Бога те саме, що мала вага (порушина) порівняно з тяжкістю гір земних. "І Ліван... не задоволений він на спалення» (Іс.40:16), тобто дерева ліванські та чотирилапі, які на ньому, недостойні того, щоб принести їх на цілопалення та жертву Богу. Під образом Лівану і чотириногих пророк має на увазі Вавилонян і царство їх, тому що вони не мають істин. «І всі язи́ки бо анітрохи суть, і в ніщо не ставишся» (Іс.40:17), тобто визнаються придатними на смерть і винищення Тим, Кому неважко обернути їх у ніщо. «Кому подобаєте Господа, і як подобу Його подобаєте? Їжа образ створи дереворобитель... Яко поставить образ... і нехай не захитається» (Іс.40:18–20), тобто ідола, в якому немає руху і який тому марний. «Чи не розумієте?» - Хіба не знаєте того, що відомо всім родам і всім часом? «Чи не чуєте?» – Хіба не чули про чудеса, які Він створив? Чи не сповіщено вам і самі не бачили, як "поставив Я небо як камару і простере, як скинію прожити?" (Іс.40:21–22). «Подивіться на висоту очима вашими і бачите, Хто вчини ця вся?» Ви помиляєтеся, якщо не сподіваєтесь на обіцяний вам порятунок. Якщо зведете очі на небо й розглянете красу й устрій цілого всесвіту, зрозумієте премудрість і могутність Того, Хто влаштував усе це, і постійно містить і зберігає, то не будете уподібнювати Мене хибним богам язичницьким, і перестанете сумніватися в обіцяному вам спасінні. "Хто з водить числом сили їх і всіх... називає на ім'я» (Іс.40:26). Якщо жодна тварюка не забута Мною, то невже буде забуте Мною обіцяне вам спасіння? як світила в віці цьому, і їхні імена написані у Бога в незгладимій книзі. «Бо їжа промови, Якове... приховався шлях мій від Бога, і Бог мій суд від я?" (Іс.40:27), тобто говорив, чому Бог не розсудить нас з нашими поневолювачами? «Він дає стомленому фортецю, і болючим множи сили» (Іс.40:29). Пророк у втіху юдеям говорить: «Бог зміцнює стомлених у полоні і множить сили знемоглих». "Утомляться юнаки, і трудяться, і обрані не кріпці будуть» (Іс.40:30), тобто юнаки, гонителі ваші прийдуть в стомлення; мужі міцні і сильні утрудяться і знеможуть; «Ті, що терплять Господа, змінять фортецю, тобто праведники, які сподіваються на Господа, як Мойсей і Халев, змінять фортецю, – окрилять аки голуби**, потечуть і не втрудяться» – розпустять крила, як легкі голуби, полетять і не втомляться. У прийнятих текстах Писання не голуби, а орли. – Редакція «Абетки віри» Вам може бути цікаво: