Правило 32
Про заборону єпископу і пресвітеру здійснювати євхаристію на вині, не змішаній з водою.
До нашого відомості дійшло, що в вірменській країні робителі безкровної жертви приносять на святій трапезі тільки вино, не змішуючи його з водою, і посилаються на вчителя Церкви Іоанна Золотоуста, який у тлумаченні на Євангеліє від Матвія (Бесіда 82) каже: «Чому ви? Для того, щоб з коренем вирвати іншу брехню. Оскільки деякі вживають у таїнствах воду, то Господь, показуючи, що Він вживав вино і тоді, коли таїнство подав, і тоді, коли після воскресіння без таїнства пропонував звичайну трапезу, каже: Від плоду лозного (Мт.26:29). Виноградна лоза виробляє вино, а не воду». Внаслідок цього вони [приносять одне вино] думають, що цей вчитель відкидає необхідність приєднання води до священного жертвопринесення.
Щоб відтепер ними не мало незнання, ми розкриваємо думку цього батька православно. Оскільки тоді існувала давня лукава брехня гідропарастатів, які у своєму жертвопринесенні замість вина вживали тільки воду, то цей богоносний чоловік, спростовуючи беззаконне вчення цієї єресі і показуючи, що вони йдуть проти апостольського переказу, склав вищенаведену промову. І своїй Церкві, пастирське керівництво якої було йому довірене, Златоуст передав наказ кожного разу, коли слід здійснювати безкровну жертву, приєднувати воду, вказуючи цим на з'єднання крові і води, які спливли з чесного ребра нашого Викупителя і Спасителя Христа Бога заради оживлення всього світу і спокути. І в усіх Церквах, де засяяли духовні світила, дотримується цей Богом цей чин. І Яків, брат за тілом Христа Бога нашого, перший, кому був довірений престол Єрусалимської Церкви, і Василь, єпископ Кесарійської Церкви, слава якого поширилася по всьому всесвіту, у поданому нам письмово чині таємничого священнодійства наказали складати священну чашу на Боже. І преподобні отці, що зібралися в Карфагені, виразно сказали про це: «У святому таїнстві нехай не приноситься нічого крім Тіла і Крові Господньої, як і Сам Господь наказав, тобто хліба та вина, змішаного з водою».
Отже, якщо будь-який єпископ чи пресвітер чинить не за переданим від апостолів чину і приносить пречисту жертву, не з'єднуючи воду з вином, нехай буде вивержений як той, хто недосконало сповіщає таїнство і вводить нововведення в Передання.
Щоб відтепер ними не мало незнання, ми розкриваємо думку цього батька православно. Оскільки тоді існувала давня лукава брехня гідропарастатів, які у своєму жертвопринесенні замість вина вживали тільки воду, то цей богоносний чоловік, спростовуючи беззаконне вчення цієї єресі і показуючи, що вони йдуть проти апостольського переказу, склав вищенаведену промову. І своїй Церкві, пастирське керівництво якої було йому довірене, Златоуст передав наказ кожного разу, коли слід здійснювати безкровну жертву, приєднувати воду, вказуючи цим на з'єднання крові і води, які спливли з чесного ребра нашого Викупителя і Спасителя Христа Бога заради оживлення всього світу і спокути. І в усіх Церквах, де засяяли духовні світила, дотримується цей Богом цей чин. І Яків, брат за тілом Христа Бога нашого, перший, кому був довірений престол Єрусалимської Церкви, і Василь, єпископ Кесарійської Церкви, слава якого поширилася по всьому всесвіту, у поданому нам письмово чині таємничого священнодійства наказали складати священну чашу на Боже. І преподобні отці, що зібралися в Карфагені, виразно сказали про це: «У святому таїнстві нехай не приноситься нічого крім Тіла і Крові Господньої, як і Сам Господь наказав, тобто хліба та вина, змішаного з водою».
Отже, якщо будь-який єпископ чи пресвітер чинить не за переданим від апостолів чину і приносить пречисту жертву, не з'єднуючи воду з вином, нехай буде вивержений як той, хто недосконало сповіщає таїнство і вводить нововведення в Передання.
Грецький первотвір
Ἐπειδὴ εἰς γνῶσιν ἡμετέραν ἦλθεν, ὡς ἐν τῇ τῶν Ἀρμενίων χώρᾳ οἶνον μόνον ἐν τῇ ἱερᾷ τραπέζῃ προσάγουσιν, ὕδωρ αὐτῷ μὴ μιγνύντες, οἱ τὴν ἀναίμακτον θυσίαν ἐπιτελοῦντες, προτιθέμενοι τὸν τῆς ἐκκλησίας διδάσκαλον Ἰωάννην τὸν Χρυσόστομον, φάσκοντα, διὰ τῆς εἰς τὸ κατὰ Ματθαῖον Εὐαγγέλιον ἑρμηνείας, ταῦτα· Τίνος ἕνεκεν οὐχ ὕδωρ ἔπιεν ἀναστάς, ἀλλ᾿ οἶνον; ἄλλην αἵρεσιν πονηρὰν πρόρριζον ἀνασπῶν· ἐπειδὴ γάρ εἰσί τινες ἐν τοῖς μυστηρίοις ὕδατι κεχρημένοι, δεικνύς, ὅτι, καὶ ἡνίκα τὰ μυστήρια παρέδωκε, καὶ ἡνίκα ἀναστάς, χωρὶς μυστηρίων καὶ ψιλὴν τράπεζαν παρετίθετο, οἴνῳ ἐχρῆτο ἐκ τοῦ γεννήματος, φησί, τῆς ἀμπέλου· ἄμπελος δὲ οἶνον, οὐχ ὕδωρ γεννᾷ· ἐκ τούτου τε τὸν διδάσκαλον οἴονται ἀνατρέπειν τὴν τοῦ ὕδατος ἐν τῇ ἱερᾷ θυσίᾳ προσαγωγήν. Ὡς ἂν μὴ καὶ ἀπὸ τοῦ νῦν κατέχοιντο τῇ ἀγνοίᾳ, τὴν τοῦ Πατρὸς διάνοιαν ὀρθοδόξως ἀποκαλύπτομεν. Τῆς γὰρ πονηρᾶς τῶν Ὑδροπαραστατῶν αἱρέσεως παλαιᾶς ὑπαρχούσης, οἳ ἀντὶ οἴνου μόνῳ τῷ ὕδατι ἐν τῇ οἰκείᾳ θυσίᾳ κέχρηνται, ἀνασκευάζων οὗτος ὁ θεοφόρος ἀνὴρ τὴν παράνομον τῆς τοιαύτης αἱρέσεως διδαχήν, καὶ δεικνὺς, ὡς ἐξ ἐναντίας τῆς ἀποστολικῆς ἵενται παραδόσεως, τὸν εἰρημένον κατεσκεύασε λόγον. Ἐπεὶ καὶ τῇ κατ᾿ αὐτὸν ἐκκλησίᾳ, ἔνθα τὴν ποιμαντικὴν ἐνεχειρίσθη ἡγεμονίαν, ὕδωρ οἴνῳ μιγνῦναι παρέδωκεν, ἡνίκα τὴν ἀναίμακτον θυσίαν ἐπιτελεῖσθαι δεήσειε, τὴν ἐκ τῆς τιμίας πλευρᾶς τοῦ λυτρωτοῦ ἡμῶν καὶ Σωτῆρος Χριστοῦ τοῦ θεοῦ ἐξ αἵματος καὶ ὕδατος κρᾶσιν παραδεικνύς, ἥτις εἰς ζωοποίησιν παντὸς τοῦ κόσμου ἐξεχύθη, καὶ ἁμαρτιῶν ἀπολύτρωσιν· καὶ κατὰ πᾶσαν δὲ ἐκκλησίαν, ἔνθα οἱ πνευματικοὶ φωστῆρες ἐξέλαμψαν, ἡ θεόσδοτος αὕτη τάξις κρατεῖ. Καὶ γὰρ καὶ Ἰάκωβος ὁ κατὰ σάρκα Χριστοῦ τοῦ Θεοῦ ἡμῶν ἀδελφός, ὃς τῆς Ἱεροσολυμιτῶν ἐκκλησίας πρῶτος τὸν θρόνον ἐνεπιστεύθη, καὶ Βασίλειος ὁ τῆς Καισαρέων ἀρχιεπίσκοπος, οὗ τὸ κλέος κατὰ πᾶσαν τὴν οἰκουμένην διέδραμεν, ἐγγράφως τὴν μυστικὴν ἡμῖν ἱερουργίαν παραδεδωκότες, οὕτω τελειοῦν ἐν τῇ θείᾳ λειτουργίᾳ ἐξ ὕδατός τε καὶ οἴνου τὸ ἱερὸν ποτήριον ἐκδεδώκασι. Καὶ οἱ ἐν Καρθαγένῃ συναχθέντες ὅσιοι Πατέρες, οὕτω ῥητῶς ἐπεμνήσθησαν, ἵνα ἐν τοῖς ἁγίοις μηδὲν πλέον τοῦ σώματος καὶ τοῦ αἵματος τοῦ Κυρίου προσενεχθείη, ὡς καὶ αὐτὸς ὁ Κύριος παραδέδωκε, τοὐτέστιν ἄρτου καὶ οἴνου ὕδατι μεμιγμένου. Εἴ τις οὖν ἐπίσκοπος, ἢ πρεσβύτερος, μὴ κατὰ τὴν παραδοθεῖσαν ὑπὸ τῶν Ἀποστόλων τάξιν ποιεῖ, καὶ ὕδωρ οἴνῳ μιγνύς, οὕτω τὴν ἄχραντον προσάγει θυσίαν, καθαιρείσθω, ὡς ἀτελῶς τὸ μυστήριον ἐξαγγέλλων, καὶ καινίζων τὰ παραδεδομένα.
Паралельні місця
Ап.3Трул.81Карф.37