Правило 16
У запереченні звичаю мати в єпископії трохи більше 7 дияконів.
Оскільки книга Дій передає, що апостоли поставили сім дияконів, і оскільки отці Неокесарійського собору у викладених ними правилах виразно сказали, що «за правилом має бути сім дияконів, хоча б місто було дуже великим, а переконаєшся ти в цьому з книги Дій», то ми, зіставивши з висловом чоловіків, не йшлося про вислів апостолів службовців обрядів, але про служіння потреб столів. У книзі Дій написано так: У ті дні, коли помножилися учні, відбулося у елліністів ремствування на євреїв за те, що вдовиці їх нехтували в щоденному роздаванні потреб. Тоді дванадцять Апостолів, скликавши багато учнів, сказали: Недобре нам, залишивши слово Боже, дбайте про столи. Отож, браття, виберіть з-поміж себе сім чоловік звіданих, сповнених Святого Духа і мудрості; їх поставимо на цю службу, а ми постійно перебуватимемо у молитві та служінні слова. І завгодно була ця пропозиція всім зборам; і обрали Стефана, чоловіка, сповненого віри і Духа Святого, і Пилипа, і Прохора, і Миканора, і Тимона, і Пармена, і Миколу Антіохійця, поверненого з язичників; їх поставили перед апостолами (див. Дії 6:1-6).
Пояснюючи це, вчитель Церкви Іван Златоуст міркує так: «Дивно, як не розділився народ при обранні тих чоловіків і як не були принижені перед ними апостоли! Але необхідно зрозуміти, яку саме гідність вони мали та яке отримали висвячення. Можливо, дияконське? Однак цієї гідності не було у церквах. Тоді служіння пресвітерів? Але на той час ще не було жодного єпископа, а лише апостоли. Тому, я думаю, ясно і очевидно, що це ім'я не означало ні дияконів, ні пресвітерів».
На підставі цього і ми сповіщаємо, що вищевказаних 7-х дияконів не повинно приймати за служителів обрядів, за викладеним вченням, але вони суть ті, кому було доручено розпорядження спільними потребами тих, хто збирався в той час, і в цьому вони стали для нас взірцем людинолюбства і піклування про нужденних.
Пояснюючи це, вчитель Церкви Іван Златоуст міркує так: «Дивно, як не розділився народ при обранні тих чоловіків і як не були принижені перед ними апостоли! Але необхідно зрозуміти, яку саме гідність вони мали та яке отримали висвячення. Можливо, дияконське? Однак цієї гідності не було у церквах. Тоді служіння пресвітерів? Але на той час ще не було жодного єпископа, а лише апостоли. Тому, я думаю, ясно і очевидно, що це ім'я не означало ні дияконів, ні пресвітерів».
На підставі цього і ми сповіщаємо, що вищевказаних 7-х дияконів не повинно приймати за служителів обрядів, за викладеним вченням, але вони суть ті, кому було доручено розпорядження спільними потребами тих, хто збирався в той час, і в цьому вони стали для нас взірцем людинолюбства і піклування про нужденних.
Грецький первотвір
Ἐπειδὴ ἡ τῶν Πράξεων βίβλος ἑπτὰ διακόνους ὑπὸ τῶν Ἀποστόλων καταστῆναι παραδίδωσιν, οἱ δὲ τῆς κατὰ Νεοκαισάρειαν συνόδου οὕτως ἐν τοῖς ἐκτεθεῖσι παρ᾿ αὐτῶν κανόσι σαφῶς διεξῆλθον, ὅτι διάκονοι ἑπτὰ ὀφείλουσιν εἶναι, κατὰ τὸν κανόνα, κἂν πάνυ μεγάλη ἡ πόλις ᾖ· πεισθείσῃ δὲ καὶ ἐκ τῆς βίβλου τῶν Πράξεων· ἡμεῖς τῷ ἀποστολικῷ ῥητῷ τὸν νοῦν ἐφαρμόσαντες τῶν Πατέρων, εὕρομεν, ὡς ὁ λόγος αὐτοῖς οὐ περὶ τῶν τοῖς μυστηρίοις διακονουμένων ἀνδρῶν ἦν, ἀλλὰ περὶ τῆς ἐν ταῖς χρείαις τῶν τραπεζῶν ὑπουργίας, τῆς τῶν Πράξεων βίβλου οὕτως ἐχούσης· Ἐν ταῖς ἡμέραις ἐκείναις, πληθυνόντων τῶν μαθητῶν, ἐγένετο γογγυσμὸς τῶν Ἑλληνιστῶν πρὸς τοὺς Ἑβραίους, ὅτι παρεθεωροῦντο ἐν τῇ διακονίᾳ τῇ καθημερινῇ αἱ χῆραι αὐτῶν. Προσκαλεσάμενοι οὖν οἱ δώδεκα τὸ πλῆθος τῶν μαθητῶν, εἶπον· οὐκ ἀρεστὸν ἡμᾶς καταλείψαντας τὸν λόγον τοῦ Θεοῦ, διακονεῖν τραπέζαις. Ἐπισκέψασθε οὖν, ἀδελφοί, ἄνδρας ἐξ ὑμῶν μαρτυρουμένους ἑπτά, πλήρεις Πνεύματος ἁγίου καὶ σοφίας, οὖς καταστήσωμεν, ἐπὶ τῆς χρείας ταύτης· ἡμεῖς δὲ τῇ προσευχῇ καὶ τῇ διακονίᾳ τοῦ λόγου προσκαρτερήσομεν· καὶ ἤρεσεν ὁ λόγος ἐνώπιον παντὸς τοῦ πλήθους· καὶ ἐξελέξαντο Στέφανον, ἄνδρα πλήρη πίστεως καὶ Πνεύματος ἁγίου, καὶ Φίλιππον, καὶ Πρόχορον, καὶ Νικάνορα, καὶ Τίμωνα, καὶ Παρμενᾶν, καὶ Νικόλαον, προσήλυτον Ἀντιοχέα, οὓς ἔστησαν ἐνώπιον τῶν Ἀποστόλων. Ταῦτα διερμηνεύων ὁ τῆς ἐκκλησίας διδάσκαλος Ἰωάννης ὁ Χρυσόστομος, οὕτω διέξεισι. Θαυμάσαι ἄξιον, πὼς οὐκ ἐσχίσθη τὸ πλῆθος ἐπὶ τῇ αἱρέσει τῶν ἀνδρῶν, πῶς οὐκ ἀπεδοκιμάσθησαν ὑπ᾿ αὐτῶν οἱ Ἀπόστολοι· ὁποῖον δὲ ἆρα ἀξίωμα οὗτοι εἶχον, καὶ ποίαν ἐδέξαντο χειροτονίαν, ἀναγκαῖον μαθεῖν. Ἆρα τὴν τῶν διακόνων; καὶ μὴν τοῦτο ἐν ταῖς ἐκκλησίαις οὐκ ἔστιν· ἀλλὰ τῶν πρεσβυτέρων ἐστὶν ἡ οἰκονομία; καὶ τοι οὐδέπω οὐδεὶς ἐπίσκοπος ἦν, ἀλλ᾿ οἱ Ἀπόστολοι μόνον· ὅθεν οὔτε διακόνων, οὔτε πρεσβυτέρων οἶμαι τὸ ὄνομα εἶναι δῆλον καὶ φανερόν. Ἐπὶ τούτοις οὖν κηρύσσομεν καὶ ἡμεῖς, ὥστε τοὺς προειρημένους ἑπτὰ διακόνους, μὴ ἐπὶ τῶν τοῖς μυστηρίοις διακονουμένων λαμβάνεσθαι, κατὰ τὴν προερμηνευθεῖσαν διδασκαλίαν· ἀλλὰ τοὺς τὴν οἰκονομίαν τῆς κοινῆς χρείας τῶν τότε συνηθροισμένων ἐγχειρισθέντας, τούτους ὑπάρχειν· οἳ τύπος ἡμῖν κἂν τούτῳ γεγόνασι τῆς περὶ τοὺς δεομένους φιλανθρωπίας τε καὶ σπουδῆς.
Паралельні місця
IВс.18Трул.7Неокес.15Лаод.20