Правило 1
Про те, щоб усі, хто прийняв священичий сан, знали і свято зберігали приписи правил, виданих законною церковною владою, в т.ч. попередніх 6 Вселенських Соборів.
Для священичої гідності, що отримали до спадщини, свідченням і керівництвом служать приклади канонічних постанов, приймаючи які з радістю, ми з богослівним Давидом співаємо Владиці Богу, кажучи: На шляху одкровень Твоїх я насолоджувався, як би всіма багатствами (Вс. 118:14) і вчинив Твоїх вождів. навми мене, і буду живий (див. Пс.118:138 і Пс.118:144). І якщо пророчий голос заповідає нам у вік зберігати свідчення Божі і жити в них, то ясно, що вони перебувають непохитними (ἀκράδαντα) і непорушними. Про це і боговидець Мойсей говорить так: Не личить додавати до того і зменшувати від того (див. Втор.12: 32). І божественний ап. Петро, хвалячись ними, вигукує: У що хочуть проникнути Ангели (1Пет.1:12). І Павло каже: Але якби навіть ми чи Ангол з неба став благовістити вам не те, що ви прийняли, нехай буде анатема (Гал.1:8-9). Оскільки це істинно так і засвідчено перед нами, то ми з радістю, подібною до тієї, якою радів би хто, якби знайшов велику здобич (Пс.118: 162), з любов'ю приймаємо божественні правила і зберігаємо в цілості і без змін їх накази, викладені трубами Духа, всіхвальними апостолами, а також збиралися помісно для викладу таких постанов, і святими отцями нашими. Всі вони, освічені одним і тим же Духом, визначили корисне. І тих, кого вони зраджують анафемі, і ми анафематствуємо; тих, кого викидають, – і ми викидаємо; тих, кого відлучають, і ми відлучаємо. А кого вони наражають на епітімію, – таку ж епітимію накладаємо і ми. Майте вдачу несріблолюбну, задовольняючись тим, що є (Євр.13:5), – ясно волає божественний апостол Павло, що піднявся до третього неба і чув невимовні дієслова.
Грецький первотвір
Τοῖς τὴν ἱερατικὴν λαχοῦσιν ἀξίαν, μαρτύριά τε καὶ κατορθώματα, αἱ τῶν κανονικῶν διατάξεών εἰσιν ὑποτυπώσεις· ἃς ἀσμένως δεχόμενοι, μετὰ τοῦ θεοφάντορος Δαβὶδ ᾄδομεν πρὸς τὸν δεσπότην Θεόν, λέγοντες· Ἐν τῇ ὁδῷ τῶν μαρτυρίων σου ἐτέρφθην, ὡς ἐπὶ παντὶ πλούτῳ· καὶ, Ἐνετείλω δικαιοσύνην, τὰ μαρτύριά σου εἰς τὸν αἰῶνα· συνέτισόν με καὶ ζήσομαι. Καί, Εἰς τὸν αἰῶνα ἡ προφητικὴ φωνὴ ἐντέλλεται ἡμῖν φυλάττειν τὰ μαρτύρια τοῦ Θεοῦ, καὶ ζῆν ἐν αὐτοῖς, δηλονότι ἀκράδαντα καὶ ἀσάλευτα διαμένοντα, ὅτι καὶ ὁ θεόπτης Μωϋσῆς οὕτω φησὶν· Ἐν αὐτοῖς οὐκ ἔστι προσθεῖναι, καὶ ἀπ᾿ αὐτῶν οὐκ ἔστιν ἀφελεῖν· Καὶ ὁ θεῖος Ἀπόστολος Πέτρος ἐν αὐτοῖς ἐγκαυχώμενος βοᾷ· Εἰς ἃ ἐπιθυμοῦσιν ἄγγελοι παρακύψαι. Καὶ ὁ Παῦλός φησιν· Κἂν ἡμεῖς, ἢ ἄγγελος ἐξ οὐρανοῦ εὐαγγελίζηται ὑμῖν, παρ᾿ ὃ εὐηγγελισάμεθα ὑμῖν, ἀνάθεμα ἔστω. Τούτων οὖν οὕτως ὄντων, καὶ διαμαρτυρουμένων ἡμῖν, ἀγαλλιώμενοι ἐπ᾿ αὐτοῖς, ὡς εἴ τις εὕροι σκῦλα πολλά, ἀσπασίως τοὺς θείους κανόνας ἐνστερνιζόμεθα, καὶ ὁλόκληρον τὴν αὐτῶν διαταγὴν καὶ ἀσάλευτον κρατύνομεν, τῶν ἐκτεθέντων ὑπὸ τῶν ἁγίων σαλπίγγων τοῦ Πνεύματος, τῶν πανευφήμων Ἀποστόλων, τῶν τε ἕξ ἁγίων οἰκουμενικῶν συνόδων, καὶ τῶν τοπικῶς συναθροισθεισῶν ἐπὶ ἐκδόσει τοιούτων διαταγμάτων, καὶ τῶν ἁγίων Πατέρων ἡμῶν· Ἐξ ἑνὸς γὰρ ἅπαντες καὶ τοῦ αὐτοῦ Πνεύματος αὐγασθέντες, ὥρισαν τὰ συμφέροντα. Καὶ οὕς μὲν τῷ ἀναθέματι παραπέμπουσι, καὶ ἡμεῖς ἀναθεματίζομεν· οὕς δέ τῇ καθαιρέσει, καὶ ἡμεῖς καθαιροῦμεν· οὓς δὲ τῷ ἀφορισμῷ, καὶ ἡμεῖς ἀφορίζομεν· οὓς δὲ ἐπιτιμίῳ παραδιδόασι, καὶ ἡμεῖς ὡσαύτως ὑποβάλλομεν. Ἀφιλάργυρος γὰρ ὁ τρόπος, ἀρκούμενοι τοῖς παροῦσιν· ὁ ἀναβεβηκὼς εἰς τρίτον οὐρανόν, καὶ ἀκούσας ἄῤῥρητα ῥήματα, Παῦλος ὁ θεῖος Ἀπόστολος διαῤῥήδην βοᾷ.
Паралельні місця
IVВс.1Трул.2Карф.1Двукр.10