Правило 92
Про анафему єпископу, який заповідав своє майно після смерті якомусь єретику чи язичнику, хоч і родичу своєму. При цьому навіть його ім'я не повинно згадуватись у церковних диптихах.
Визначено: якщо єпископ залишить спадкоємцями єретиків чи язичників, чи родичі вони йому чи не перебувають з ним у спорідненості, і віддасть перевагу їх Церкві, нехай і після його смерті на нього буде виголошена анатема і його ім'я ніколи не підноситься ієреями Божими. І нехай для нього не буде виправдання і в тому випадку, якщо він не залишив заповіту, оскільки, ставши єпископом, він, звісно, мав зробити відповідне своєму званню розпорядження про своє майно.
Грецький первотвір
Ὁμοίως ὠρίσθη, ἵνα, ἐάν τις ἐπίσκοπος κληρονόμους συγγενεῖς, ἢ ἐκτὸς τῆς ἰδίας συγγενείας αἱρετικούς, ἢ ἕλληνας, προτίμησῃ τῆς ἐκκλησίας, καὶ μετὰ θάνατον ἀνάθεμα τῷ τοιούτῳ λεχθείῃ, καὶ τὸ ὄνομα αὐτοῦ μηδαμῶς παρὰ τοῖς τοῦ Θεοῦ ἱερεῦσιν ἀνενεχθῇ, μηδὲ δυνηθῇ ἀπολογηθῆναι, ἐὰν ἀδιάθετο ἀπογένηται, ἐπειδὴ γενόμενος ἐπίσκοπος, εἰκότως ὀφείλει τῶν πραγμάτων αὐτοῦ τὴν διατύπωσιν ἁρμοδίαν τῷ ἑαυτῷ ἐπαγγέλματι ποιήσασθαι.
Паралельні місця
Ап.3840IVВс.22Трул.35Антиох.24Карф.2232