Правило 144
Про заборону приймати скарги на членів кліру від акторів, від осіб, на яких лежить пляма безчестя (інфамії); від єретиків та язичників.
До вподоби було не допускати до звинувачення жодних рабів і власних вільновідпущеників і всіх тих, кого не допускають до звинувачення у злочинах цивільні закони; а також усіх, на кому лежить пляма безчестя, тобто акторів та осіб, відданих аморальності; також єретиків, чи язичників, чи юдеїв. Однак усім, кому відмовлено у праві на таке звинувачення, не повинно відмовляти у праві звинувачувати у своїх власних справах.
Грецький первотвір
Ὁμοίως ἤρεσεν, ἵνα πάντες οἱ δοῦλοι, καὶ οἱ ἴδιοι ἀπελεύθεροι εἰς κατηγορίαν μὴ προσδεχθῶσι· καὶ πάντες οὓς πρὸς κατηγορητέα ἐγκλήματα οἱ δημόσιοι νόμοι οὐ προσδέχονται· πάντες ἔτι μὴν οἱ τοῖς τῆς ἀτιμίας σπίλοις ἐῤῥαντισμένοι, τουτέστι μῖμοι, καὶ ὅσα ταῖς αἰσχρότησιν ὑποβέβληνται πρόσωπα· αἱρετικοὶ ἔτι μήν, εἴτε Ἕλληνες, εἴτε Ἰουδαῖοι· πλὴν ὅμως πᾶσιν, οἷς ἡ τοιαύτη κατηγορία ἀρνεῖται, ἐν ταῖς ἰδίαις αἰτίαις τὴν τοῦ κατηγορεῖν ἄδειαν μὴ ὀφείλειν ἀρνεῖσθαι.[1]
Паралельні місця
Ап.74IIВс.6IVВс.921Карф.862128130