Правило 139
Про процедуру апеляції для кліриків, які не задоволені рішенням своїх єпископів.
Догодно було: якщо пресвітери, диякони та інші, нижчі, клірики за їхніми позовами скаржаться на рішення своїх єпископів, нехай їх вислуховують сусідні єпископи і справи між ними дозволяють запрошені ними за згодою їхніх власних єпископів. Якщо ж клірики захочуть подати апеляцію і на їхнє рішення, нехай подають її лише Африканським Соборам або першим своїм митрополичих областей. А того, хто бажає подати апеляцію Соборам по той бік моря, нехай ніхто в Африці не спілкується в спілкуванні.
Грецький первотвір
Ὁμοίως ἤρεσεν, ἵνα πρεσβύτεροι, διάκονοι, καὶ οἱ λοιποὶ κατώτεροι κληρικοί, ἐν αἷς ἔχωσιν αἰτίαις, ἐὰν περὶ τῆς ψήφου τοὺς ἰδίους ἐπισκόπους μέμφωνται, οἱ γειτνιῶντες ἐπίσκοποι τοῦτον ἀκροάσωνται, καὶ τὰ μεταξὺ τούτων περατώσωσιν οἱ παρ᾽ αὐτῶν κατὰ συναίνεσιν τῶν ἰδίων αὐτῶν ἐπισκόπων προσλαμβανόμενοι· Ἐὰν δὲ καὶ ἀπ᾽ αυτῶν ἐκκαλέσασθαι θελήσωσι, μὴ ἐκκαλέσωνται εἰ μὴ πρὸς τὰς τῆς Ἀφρικῆς συνόδους, ἢ πρὸς τοὺς πρωτεύοντας τῶν ἰδίων αὐτῶν ἐπαρχιῶν. Πρὸς δὲ τὰ πέραν τῆς θαλάσσης ὁ βουλόμενος ἐκκαλεῖσθαι, ἀπὸ μηδενὸς ἐν Ἀφρικῇ δεχθείη εἰς κοινωνίαν.[1]
Паралельні місця
IIВс.6IVВс.9Антиох.4Карф.1011121415202328105