Правило 134
Про те, щоб жоден єпископ не простягав самовільно своїх прав на будь-який народ (територію), що знаходиться de facto під владою іншого єпископа.
Догодно було: єпископи, які вимагають назад народ, який належить, як вони вважають, їхній кафедрі, і роблять це не через суд єпископів, а захоплюючи народ, що належить іншому єпископу, хоче того народ чи ні, хай зазнають шкоди в цьому. І якщо хтось вчинив так, коли справа між єпископами ще не закінчилася угодою, але вони все ще сперечаються про це, нехай відійде звідти той, який, як було доведено, вдерся туди в обхід церковних суддів. І нехай ніхто не спокушає себе тим, що одержав грамоти на володіння від єпископа: чи є в нього грамоти чи ні, нехай домовиться з єпископом, який утримує за собою місцевість, і отримає грамоти у нього, так щоб було ясно, що він отримав у своє управління церкву мирним шляхом. Якщо ж той у відповідь порушить справу, нехай вона і буде вирішена судом єпископів, яких або єпископ, який першим дасть їм, або вони самі за взаємною згодою виберуть із сусідніх.
Грецький первотвір
Ὁμοίως ἤρεσεν, ἵνα, οἱοιδήποτε ἐπίσκοποι τὰ πλήθη, ἃ νομίζουσι τῷ θρόνῳ αὐτῶν ἀνήκειν, μὴ οὕτως ἀναζητῶσιν, ὥστε ἄλλων ἐπισκόπων κρινόντων τοῦτο πράττειν, ἀλλ᾽ ὑπὸ ἑτέρου κατεχομένοις ἐπέλθωσι τοῖς λαοῖς, εἴτε θέλουσιν, εἴτε μὴ θέλουσι, τοῦ ἰδίου πράγματος τὴν ζημίαν ὑπομείνωσι. Καὶ οἱτινεσδήποτε τοῦτο ἐποίησαν, εἰ μὴ ἡ μεταξὺ τῶν ἐπισκόπων συνέλευσις ἐπερατώθη, ἀλλ᾽ ἀκμὴν περὶ τοῦ αὐτοῦ φιλονεικοῦσιν, ἐκεῖνος ἀποστῇ ἐκεῖθεν, περὶ οὗ δειχθείη, ὅτι παρεάσας τοὺς ἐκκλησιαστικοὺς δικαστάς, ἔφοδον ἐποίησε. Καὶ μὴ ἑαυτόν τις κολακεύσῃ, εἰ ἐκ τοῦ πρωτεύοντος γράμματα περὶ τοῦ κατέχειν ἔλαβεν, ἀλλ᾽ εἴτε γράμματα ἔχει, εἴτε οὐκ ἔχει, συνέλθοι τῷ κατέχοντι, καὶ πάρ᾽ αὐτοῦ γράμματα λάβοι, ὥστε φανῆναι τοῦτον εἰρηνικῶς τὴν αὐτῷ ἀνήκουσαν κατασχεῖν ἐκκλησίαν. Ἐὰν δὲ κἀκεῖνός τινα ζήτησιν ἀντεναγάγῃ, καὶ αὐτὴ περατωθῇ μεταξὺ ἐπισκόπων κρινόντων, εἴτε οὓς ὁ πρωτεύων αὐτοῖς δῷ, εἴτε οὓς γειτνιῶντας κατὰ συναίνεσιν ἐπιλέξωνται.[1]
Паралельні місця
IВс.6IVВс.917Трул.25