Правило 109
Про необхідність клопотати перед державною владою про призначення екдиків для захисту як церковних інтересів, так і інтересів незаможних.
Ще завгодно, щоб відправлені від імені всіх єпархій посланці, Вікентій і Фуртунатіан, просили преславних царів, нехай буде дозволено заснувати вчених екдиків, які б мали своїм обов'язком дію в захист справ: і які б, як священики єпархій, прийняли на себе вимагатиме, входити в присутності судилищ для спростування заперечень і для пред'явлення того, що потрібно. (Цій посаді екдика частину відповідає нинішня посада духовного депутата при діловодстві по світському відомству).
Грецький первотвір
Ἤρεσεν ἔτι μήν, ἵνα ἐξ ὀνόματος πασῶν τῶν ἐπαρχιῶν οἱ πορευθησόμενοι πρεσβευταὶ Βικέντιος καὶ Φορτουνατιανός, αἰτήσωσιν ἀπὸ τῶν ἐνδοξοτάτων βασιλέων ὥστε δοθῆναι ἄδειαν τοῦ καταστῆσαι ἐκδίκους σχολαστικούς, οἵτινες αὐτὸ τοῦτο τὸ λειτούργημα, τοῦ ἐκδικεῖν τὰ πράγματα, ἐπιτήδευμα ἔχουσι· καὶ ἵνα ὡς ἱερεῖς τοῖς τῆς ἐπαρχίας οἱ αὐτοί, οἱ τὴν ἐκδίκησιν τῶν ἐκκλησιῶν ἀναδεξάμενοι, εὐχερῶς δυνηθῶσιν ὑπὲρ τῶν τῆς ἐκκλησίας πραγμάτων, ὁσάκις ἀνάγκη ἀπαιτήσει, πρὸς τὸ ἀντιστῆναι τοῖς ἀνακύπτουσι, καὶ ἀναφέρειν τὰ ἀναγκαῖα, καὶ εἰς τὰ σήκρητα τῶν δικαστηρίων εἰσιέναι.[1]