Правило 13
Про виверження пресвітерів (і осіб, що приєдналися до них), самовільно перервали спілкування зі своїм єпископом і перестали згадувати при богослужінні його ім'я через недоведені злочини останнього.
Вселукавий, посіявши в Христовій Церкві насіння єретичних кукіль і бачачи, як його з коренем посікає меч Духа, вступив на інший шлях підступності, намагаючись розділити Христове тіло безумством розкольників. Але рішуче відбиваючи і цей його злий задум, святий Собор визначив на майбутній час: якщо пресвітер або диякон, звинувачуючи власного єпископа в деяких злочинах, наважиться раніше соборного міркування, розгляду справи і остаточного засудження єпископа відкластися від його спілкування з ним і не буде священних молитов, то він підлягає виверженню і позбавляється всякої честі священика. Адже той, хто перебуває в сані пресвітера, але викрадає суд митрополитів і сам по собі раніше суду засуджує свого батька та єпископа не гідний і честі чи імені пресвітера. А ті, хто слідує за ним, якщо вони священнослужителі – нехай і вони будуть позбавлені своєї честі; якщо ж ченці або миряни – нехай будуть повністю відлучені від Церкви, доки не повернуться до власного єпископа, з огидою відкинувши спілкування з розкольниками.
Грецький первотвір
Τὰς τῶν αἱρετικῶν ζιζανίων ἐπισπορὰς ἐν τῇ τοῦ Χριστοῦ ἐκκλησίᾳ ὁ παμπόνηρος καταβαλών καὶ ταύτας ὁρῶν τῇ μαχαίρᾳ τοῦ Πνεύματος τεμνομένας προῤῥίζους, ἐφ᾿ ἑτέραν ἦλθε μεθοδείας ὁδόν, τῇ τῶν σχισματικῶν μανίᾳ τὸ τοῦ Χριστοῦ σῶμα μερίζειν ἐπιχειρῶν. Ἀλλὰ καὶ ταύτην αὐτοῦ τὴν ἐπιβουλὴν ἡ ἁγία σύνοδος ἀναστέλλουσα παντελῶς, ὥρισε τοῦ λοιποῦ, ἵνα, εἴ τις πρεσβύτερος ἢ διάκονος, ὡς δῆθεν ἐπὶ ἐγκλήμασί τισι τοῦ οἰκείου κατεγνωκὼς ἐπισκόπου, πρὸ συνοδικῆς διαγνώσεως καὶ ἐξετάσεως καὶ τῆς ἐπ᾿ αὐτῷ τελείας κατακρίσεως ἀποστῆναι τολμήσοι τῆς αὐτοῦ κοινωνίας καὶ τὸ ὄνομα αὐτοῦ ἐν ταῖς ἱεραῖς τῶν λειτουργιῶν εὐχαῖς, κατὰ τὸ παραδεδομένον τῇ Ἐκκλησίᾳ, μὴ ἀναφέροι, τοῦτον ὑποκεῖσθαι καθαιρέσει καὶ πάσης ἱερατικῆς ἀποστερεῖσθαι τιμῆς. Ὁ γὰρ ἐν πρεσβυτέρου τάξει τεταγμένος καὶ τῶν μητροπολιτῶν ἁρπάζων τὴν κρίσιν καὶ πρὸ κρίσεως αὐτὸς κατακρίνων, ὅσον τὸ ἐπ᾿ αὐτῷ, τὸν οἰκεῖον πατέρα καὶ ἐπίσκοπον, οὗτος οὐδὲ τῆς τοῦ πρεσβυτέρου ἐστὶν ἄξιος τιμῆς ἢ ὀνομασίας. Οἱ δὲ τούτῳ συνεπόμενοι, εἰ μὲν τῶν ἱερωμένων εἶέν τινες, καὶ αὐτοὶ τῆς οἰκείας τιμῆς ἐκπιπτέτωσαν, εἰ δέ μοναχοὶ ἢ λαϊκοί, ἀφοριζέσθωσαν παντελῶς τῆς Ἐκκλησίας, μέχρις ἄν, τὴν πρὸς τοὺς σχισματικοὺς συνάφειαν διαπτύσαντες, πρὸς τὸν οἰκεῖον ἐπίσκοπον ἐπιστραφεῖεν.
Паралельні місця
Ап.31IIВс.6IIIВс.3IVВс.18Трул.3134Гангр.6Сард.14Антиох.5Карф.1011Двукр.1415