Правило 22
Про те, щоб кожен з єпископів керував справами своєї єпархії, і в іншу не відходив здійснювати висвячення і робити інше щось, що належить єпископам, без згоди місцевого єпископа.
Нехай єпископ не вторгається в чуже місто, йому не підлеглий, а також у селище, що йому не належить, для хіротонії і нехай не постачає пресвітерів чи дияконів у ті місця, які підпорядковані іншому єпископу, хіба що за згодою місцевого єпископа. Якщо ж хтось наважиться на таке, то нехай висвячення буде не має сили і сам він нехай піддасться епітимії Собору.
Грецький первотвір
Ἐπίσκοπον μὴ ἐπιβαίνειν ἀλλοτρίᾳ πόλει τῇ μὴ ὑποκειμένῃ αὐτῷ, μηδὲ χώρᾳ τῇ αὐτῷ μὴ διαφεροῦσῃ, ἐπὶ χειροτονίᾳ τινός, μηδὲ καθιστᾶν πρεσβυτέρους ἢ διακόνους εἰς τόπους ἑτέρῳ ἐπισκόπῳ ὑποκειμένους, εἰ μὴ ἄρα μετὰ γνώμης τοῦ οἰκείου τῆς χώρας ἐπισκόπου. Εἰ δὲ τολμήσειέ τις τοιοῦτον, ἄκυρον εἶναι τὴν χειροθεσίαν, καὶ αὐτὸν ἐπιτιμίας ὑπὸ τῆς συνόδου τυγχάνειν.
Паралельні місця
Ап.35IВс.15IIВс.2IIIВс.8IVВс.5Трул.17Анкир.13Сард.315Карф.4854