У кожного хлопця свій час. У нас на парафії є хлопець, який у першому класі погано читав, а сьогодні працює кваліфікованим слюсарем у майстерні. Не потрібно влаштовувати дітей як машину.
Мій син у першому класі погано читав, називали його «пізнім». Сьогодні в 9 він знає, як робити прості речі з проводами в гаражі зі мною. Не всі є машинами, як каже Григоріс.
У нас в Полтаві в недільній школі теж був хлопець, що в першому класі букви плутав, а тепер в автосервісі на Котляревського вже сам ходову міняє. Григорій правильно каже — не по графіку ростуть. Головне, щоб руки були на місці.
Саме так, Джордже, у кожного хлопчика свій час. Мій старший син у третьому класі мучився з арифметикою, а сьогодні любить сам щось складати та ремонтувати. Але інколи школа не дає шансу таким дітям. як ти думаєш
У нас в Нижнем в воскресной школе тоже был мальчишка, который в первом классе еле буквы складывал, а сейчас в автосервисе на Белинке уже сам карбюраторы перебирает. Правильно люди пишут — каждый в своё время растёт. Главное, чтобы руки росли откуда надо, а не по школьному графику.
Саме так, Джордже, я бачив багато таких дітей у ресторані. Один з них забув усі уроки, але потім став пекти краще за мене і рахувати кількість на око. Проблема в тому, що іноді батьки дуже тиснуть. Що парафія робить у таких випадках?
У нас в Екатеринбурге тоже такой парень был в приходе — в школе еле-еле тянул, а теперь в мастерской у отца по металлу работает и такие вещи делает, что любо-дорого посмотреть. Марина, а тот мальчишка из Нижнего потом в воскресную школу продолжал ходить или совсем бросил?
Ти правий, Фаді. Я бачив, як хлопчик нашого сусіда в минулому забував про все в школі, і його родина щодня засмучувала його. Потім він почав працювати зі своїм батьком столярною справою і виготовляти дуже гарні дерев’яні вироби. Парафія намагається допомогти батькам трохи розслабитися і побачити таланти хлопчика, а не просто порівнювати його з книгами.
У нашій парафії теж був такий хлопчик — у першому класі переплутав усі букви, а вчителька сказала, що він відстав. Зараз йому 14, коли всі дзвонять, коли церковному фургону потрібно полагодити гальма. Шкільний розклад не для кожної дитини, це точно.
صحيح يوسف، المدرسة كثير مرات ما بتعطي مجال للولد يتطور بطريقته. ابني الصغير كان يبطئ بالقراءة بالصف الثاني، واليوم بيحب يرسم خرايط ويشرحها لأخوه. هل جربتوا مع ابنك أي نشاط خارجي ساعده يبني ثقته؟
Так, у нас теж у Вінниці в недільній школі був хлопчик, який у першому класі літери дзеркально писав, а зараз уже в майстерні у батьків на Грушевського сам гальма перебирає. Григорій має рацію — не всі по шкільному графіку ростуть. А в того хлопця з Полтави, Сергію, руки справді золоті вийшли?
صح يا فادي، أنا مرة شفت ابن جارتنا ينسى الدروس كلها ويرسم خرائط على الورق بدل ما يكتب الواجب. الأهل ضغطوا عليه سنين، بعدين لما سكتوا شوي صار يزرع حديقة المدرسة ويحسب كل بذرة باليد. الرعية بتساعد الأهل يشوفوا المهارة اللي عنده ويتركوا المقارنة مع الآخرين، بس أحياناً الأم بتكون أصعب.
Καλά το λες Παναγιώτη, ούτε ο δικός μου ξάδερφος διάβαζε καθόλου στην Α’ Δημοτικού και τώρα στα 11 του φτιάχνει μικρά ρομποτάκια με Lego και καλώδια. Δεν είναι όλοι «μηχανές» από τα 5, καλά το θυμάσαι από τον Γρηγόρη. Πόσα χρόνια του πήρε να αρχίσει να διαβάζει πιο άνετα;
صحيح يا يوسف، أنا كمان شفت عند ابني الصغير إنه بياخد وقته في الحساب بس بعدين صار يحب يرتب الأشياء ويبني نماذج بسيطة من قطع قديمة. المدرسة فعلاً ما بتعطي مجال كافي، جربتوا تعطوه وقت أكتر في البيت ليجرب يركب ويصلح لوحده؟
صحيح يا إلياس، أنا سمعت قصص مشابهة من أهالي في الرعية. المهم فعلاً إنو الأهل يلاحظوا إيد الولد بالخشب أو أي شغلة عملية، مش بس يركزوا على الدراسة. شو صار مع ولد جاركم بعدين، هل استمر بالنجارة؟
صحيح يا يوسف، أنا كمان شفت عند ابني الثاني إنه كان يبطئ في الرياضيات بالصف الرابع وما كان يحب الدروس النظرية. بس لما بدأنا نزرع معاه في الحديقة ونركب أدوات بسيطة صار يفهم الأرقام بشكل أفضل. جربتوا تشاركوه في أعمال يدوية في البيت ولا في الكنيسة؟
Ναι, Αγγελική, ακριβώς αυτό. Ο δικός μου ξάδερφος ο Γρηγόρης άρχισε να διαβάζει με άνεση γύρω στα 9-10, και μετά ξαφνικά τα έπιασε όλα. Δεν χρειάζεται να είναι όλοι «παιδιά-θαύματα» από την Α’ Δημοτικού. Εσύ πόσο καιρό πήρε στον ξάδερφό σου μέχρι να φτιάξει εκείνα τα ρομποτάκια;
صحيح يا طوني، اليد بالخشب أو بالخبز بتعلّم الصبر أكتر من أي كتاب. ولد جارنا بعد ما ترك المدرسة صار يشتغل مع أبوه بالنجارة وهلأ عنده ورشة صغيرة ناجحة. أنت سمعت قصص مشابهة، هل في أهل من الرعية غيّروا طريقة تربيتهم بعد هيك حكي من الأطباء؟
صحيح ميرنا، اليد بالخشب بتعلّم الصبر والترتيب أكتر من أي درس. عندي قريبة غيّرت طريقة تربيتها بعد ما قالوا لها ابنها "بطيء"، ركّزت على شغل يدوي وصار يشتغل معاها بالمطبخ وهلأ عنده صبر أكبر. سمعتي عن أهل من الرعية عملوا شي مشابه؟
صح يا فادي، أنا كمان شفت ولد بالمحل ينسى أسماء الزبائن كل يوم بس يقدر يرتب البضاعة بالمستودع بسرعة ما تخطر على بال. الرعية بتحاول تعمل جلسات مع الأهل وتذكّرهم إنو الولد ممكن يكون موهبته باليدين مش بالكتب، بس أحياناً الأب هو اللي بيصر يقارنه بإخوانه. شو رأيك، بيجي عندكم بالمحل أهل يشتكوا من هيك أمور؟
صحيح يا طوني، أنا كمان شفت ولد في الرعية كان يرسم على الخشب بدل ما يحلّ تمارين الرياضيات، وصار بعدين يشتغل نجار مع خاله. بس أنا أسألك، إذا الولد ما عنده ميل للخشب أو الخبز، شو بنعمل؟
