Енцикліка архієпископа Апостола на Успіння Пресвятої Богородиці (2026)переклад

АРХІЄПЕЦІЙНИЙ ЦИРКУЛЯР

У СВЯТО УСПІВНЯ І ПЕРЕШЕННЯ БОГОРОДИЦІ

Його Святості Владиці, Святому Духовенству, Монахам, Владиці Вселенського Патріархату, Дамам Доброчинного Братства та благочестивому персоналу Священної Архиєпархії Канади

Дорогі Отці у Христі та благословенні діти Церкви,

Свято Успіння і Преображення Пресвятої Богородиці є одним із провідних богословських свят Церкви і водночас подією глибокого богословського значення. Церква бачить в Успінні Діви Марії не тільки завершення земного шляху святої людини, але й есхатологічний вияв призначення людської природи в благодаті Божій.

Богородиця є особою, в якій людська свобода повністю віддає себе Божому покликанню. «Ось раба Господня, за словом твоїм народись мені» (Лк. 1, 38) — це «так» людства Богові і водночас початок таємниці Боговтілення. У своїй особі Церква розглядає людську природу не як автономну від Бога реальність, а як природу, призначену для спілкування з Творцем...