Мій сусід по гаражу років п’ять думав про священство, навіть їздив на зустрічі для кандидатів, а потім чесно сказав: «Не потягну». Після цього спокійно залишився дияконом і тепер гарно допомагає в нашому храмі на Личакові. А ви як думаєте, чи обов’язково мати таке «покликання», щоб бути корисним у церкві?
У Максима сусіда вийшло чесно і правильно. Не кожен витягне, а дияконська служба теж важлива, особливо в такому храмі як на Личакові. У нас в Нижньому один чоловік теж думав про священство, походив на бесіди, а потім сказав: «Краще буду алтарником і онука в церковь водити». Покликання — це не завжди ряса.
Κάποιος γείτονας μου εδώ στη Θεσσαλονίκη, ηλεκτρολόγος κι αυτός, πήγαινε χρόνια στις συναντήσεις για υποψήφιους ιερείς. Τελικά μου είπε «δεν είναι για μένα» και έμεινε να ψέλνει στον άμβωνα και να βοηθάει στο ιερό. Δίκιο έχει ο Μαξίμ, δεν χρειάζεται όλοι να γίνουν ιερείς· το να είσαι καλός διάκονος ή ψάλτης μετράει το ίδιο. Τι λένε οι άλλοι;
