Книга тринадцатая

Багатьом нещастям зазнають плаваючі. Якщо подує надто сильний вітер, то бояться бурі. Якщо дуже тихий рух хвилює поверхню спокійної стихії, то побоюються засідки морських розбійників. І буває так, що душі, що ввірилися неміцному дереву, або бояться небезпеки, або відчувають її: з них одне важче іншого, або постійно боятися смерті, або зазнати тієї, якої боявся. Бачу, що теж трапилося і зі мною, що плаває морем Ісаї: бо тим часом як вітрила натягувалися при безперешкодному шляху і корабель ковзав по спокійних рук стихій, бороздячи поверхню моря; Буря хвороби, що раптово піднялася, великою масою вод і шумом, що лунав від взаємного зіткнення хвиль, так налякала боязкі серця друзів, що вони були змушені сказати: Вчитель, спаси ны, гинем (Мф. 8:25). Тому, Євстохія, єдиний у всьому світі приклад благородства і дівства, нехай не замовкає зіниця ока твого і взивай у серце: Авва, Отче (Рим. 8), і говори з псалмоспівцем: встань, Вську спиши, Господи (Пс. 8:23 ), щоб по твоїх молитвах і за допомогою Христа закінчити працю, присвячену Ісаї. Бо готується вже тринадцята книга тлумачень, яка ще не досягла кінця. І поки милосердний і милостивий Господь, довготерплячий і багатомилостивий, поверне колишнє здоров'я, я нашвидку продиктував цю передмову, щоб було записано на листках те, що є, і щоб повне виправлення надати суду читача. Розділ XLV. ст. 8. Кропіть, небеса, згори, і хмари нехай проливають правду; нехай розкриється земля і нехай виростить Спасителя і нехай з'явиться правда разом. Я, Господь, створив його. LXX : Нехай зрадіє небо згори і хмари нехай кроплять правду; нехай виростить земля і нехай з'явиться милосердя і нехай виросте разом правду: Я Господь, що тебе створив. Двояк пояснюється це місце. Бо деякі думають, що це перебуває у зв'язку зі сказаним вище і що при звільненні полонених царем Кіром радіють небо і земля – метонімічно (μετωνυμιϰῶς), тобто натомість ті, що живуть на небі та землі. Інші відокремлюють від попереднього і вважають, що це особливий початок цього відділу і що [тут] пророкується про пришестя Господа, що дається наказ хмарам, про які вище було написано: накажу хмарам не проливати на нього дощу (Іс. 5:6), тобто на виноградник Ізраїлів, і до яких я досяг, щоб розкрилася землі і виростила Спасителя. Про неї в Псалмах співається: істина від землі возсія, і правда з небес приніче (Пс. 84:12), або по сімдесят: земля виростила разом милосердя і правду, щоб і грішники досягли милосердя і праведні - нагород. Наступне потім: Я, Господь, створив його або: Я, Господь, що створив тебе назвою тварюки не спокусить того, хто читав, що він черв'як і раб і стався з землі. Отже, оскільки Я, Господь Святий Ізраїлів, утворив Кіра, і він народився за Моїм наказом; то для вас зовсім зайве сумніватися щодо майбутнього, навпаки, ви повинні знати, що Я керую синами Моїми, народом Ізраїльським, і ділом рук Моїх не за вашим рішенням, а за Моєю волею, що Я, що чинив для них передусім темряву та лихо, тепер даю їм світло та мир. Бо Я – Бог, який не створив землю даремно, щоб вона була порожньою та необробленою, але щоб люди жили на ній. Я розтягнув або затвердив небеса, щоб вони служили місцем для ангелів, і прикрасив їх різноманітними зірками, і наказав кожній з них, щоб вони рухалися по порядку і визначали різну тривалість і днів, і місяців і років. Отож, якщо Я створив небо та землю, то що великого в тому, якщо Я створив одного царя, який виконуватиме Мої заповіді, і якщо Я зроблю прямими усі шляхи його? Бо він накаже, щоб був побудований місто Мій, Єрусалиме, і щоб полонені повернулися до Юдеї, не за викуп і не за дари, а за Моєю волею, говорить Господь, Бог воинств. А хто відносить думку, що почалася, до Христа, той так викладає своє тлумачення: горе тим, котрі сперечаються з Богом і думають, що Христос не прийде, подібно до того як якби глина і черепок з черепків став сперечатися зі своїм горщиком. Горе тому, хто говорить Всемогутньому Батькові: Нащо ти народжуєш Сина? і дружині, Святій Марії: навіщо ти дозволяєшся від тягаря? Про неї і апостол пише, що Христос народився від дружини і підкорився закону (Гал. 4). Тому так говорить Господь Святий Ізраїлів, який утворив Спасителя в утробі діви, говорячи через Гавриїла: Дух Святий знайде на тебе, і сила Вишнього осяє тебе: тим же і народжуване свято, наречеться Син Божий (Лк. 1:35): Нехай запитує Мене, і нехай запитує Мене, Я повинен відроджувати усиновлених синів, які увірують у Мого Сина. І євангеліст Іоанн каже: єлиці прияша Його, дасть їм область дитиною Божим бути (Ін. 1:12). Якщо ж Я створив землю, щоб вона була населена людьми, і розтягнув небеса зверху, і прикрасив їх різноманітними зірками, щоб на землі жили шанувальники Бога: то що дивного, якщо Я послав у світ, чи спорудив з пекла Сина Мого, царя праведного, всі шляхи якого мають рацію? Бо Він гріха не сотвори, ні знайдетеся лестощів на устах Його (1Пет. 2:22). Він збудує на скелі місто Мій, якого не здолають ворота пекла (Мф. гл. 16) і яке, стоячи на горі, не може сховатися (Мф. 5 ): і всіх, які раніше були пов'язані узами демонів, Він відпустить на волю, не за викуп і не за дари, бо ви даром врятовані, тому що ви даром врятовані, тому що ви даром врятовані, тому що ви даром врятовані, оскільки туні приємні, туні дасте (Мт. 10:8). Деякі відносять це до Зоровавеля, який вивів полонених з Вавилону і побудував місто і збудував храм, як пророкували Аггей і Захарія і казали: Руці Зоровавелеви заснували цей храм і руці його зроблять його (Зах. 4:9). Далі, про те, що горщиком, тобто Творцем нашим і Творцем називається Бог, говорить і апостол Павло в посланні до Римлян: їжа говорить будівлю, що створила е: нащо мене створив ти тако? Чи не маємо влади скудник на брені, від того ж змішання створіть ов бо посудину на честь, ов же не на честь (Рим. 9:20–21)? І більш докладно пишеться у Єремії, який між іншим повідомляє: І снідох в дім скупий, і се той робив справу на каміннях. І розбийся посуд, що його чинив від глини руками своїми: і поки тієї зроби з нього інший посуд, як завгодно в очі його. І було слово Господнє до мене річке: Їжа, як скудник цей, не можу звернути вас, домі Ізраїля? промовив Господь: Ось як гоління в руку убогого, таке ви їсте, домі Ізраїля, в руку Мою (Єр. 18:3–6). І те написане: Я всім зіркам дав заповідь дає деяким привід [думати], що зірки розумні і що вони мають душу та почуття. Бо, кажуть вони, Він міг заповідати тільки розумним [істотам], не пригадуючи того, що написано в Йони: «Наказав Господь вітру спекотному» (Іон. 4:8), і знову: «заповідав черв'ю ранковому» (там же, ст. 7), і що Спаситель у Євангелії заборонив вітрам і морю (Лк. 7), які, очевидно, не мають почуття та розуму. ст. 14–17. Так говорить Господь: працю Єгипту та торгівля Ефіопії не савейці, люди високі, до тебе перейдуть і будуть твоїми: вони підуть за тобою; пов'язані ручними узами прийдуть і будуть схилятися перед тобою і благати тебе: у тобі тільки Бог, і немає Бога, окрім тебе. По правді, Ти Бог потаємний, Бог Ізраїлів, Спаситель, посоромлені і посоромлені всі: разом [з ними] пішли з соромом винуватці помилок. Ізраїль спасений у Господі спасінням вічним: ви не будете осягнуті та осоромлені на віки віків. LXX : Так говорить Господь Саваот: Потрудився Єгипет і торгівля єфіоплян і савейців: люди високі прийдуть до тебе, і будуть рабами твоїми, і будуть за тобою, пов'язані ручними узами, і прийдуть до тебе, і будуть схилятися перед тобою і благати тебе, бо в тобі Бог, і немає Бога. Бо Ти Бог, а ми не знали: Бог Ізраїлів, Спаситель. Нехай будуть осоромлені та осоромлені всі противники Його, і нехай ідуть із соромом. ÷ Обновляйтесь біля Мене острова ⁑ Ізраїль спасеться Господом спасінням вічним: не будуть осягнуті та осоромлені на віки . І в цьому місці наступні історичному розумінню кажуть, що Єгипет і єфіопляни і савейські народи, що знаходяться за Ефіопією, були поневолені Кіром, йому були підпорядковані і найвіддаленіші народи, які з надзвичайної перемоги зрозуміли, що в ньому був Господь, і що не було іншого Бога, крім того, що жив у ньому. Але як може погодитися з обличчям Кіра наступне потім: воістину Ти Бог сокровений, Святий Ізраїлів, Спаситель, цього я не розумію, хіба тільки вони скористаються виданням Феодотіона, який переклав: у тобі сильний, і немає іншого Бога, крім Нього: тому Ти сильний, сокровенний Бог Ізраїлів. Але куди б вони не звернулися, вони не в змозі уникнути уз істини. Бо покладемо, що Бог перебуває в Кірі і немає іншого Бога, крім того, що в Кірі: але як хибно буде сказати про обличчя Кіра: справді ти Бог потаємний, Бог Ізраїлів, Спаситель? Отже, під Богом, у якому перебуває Бог, правильніше і ближче до істини розуміти Господа нашого Ісуса Христа, який у Євангелії говорить: Я і Отець єдина єса (Ін. 10:30). Він називається Богом потаємним через таємниці втілення, і Богом Ізраїлевим, Спасителем, що означає Ісус, тому що Він, за ангелом Гавриїлом, врятує народ Свій (Лк. 1). Осоромлені і осоромлені всі разом: тобто книжники та фарисеї. І пішли з соромом винуватці помилки, які по всьому світу розповсюджували брехню, кажучи, що Він був вкрадений апостолами (Мф. 28). Ізраїль же спасенний у Господі спасінням вічним: зрозуміло лик апостолів і ті, котрі увірували через апостолів. Тому їм говориться: ви не будете осоромлені і осоромлені не тільки в теперішньому столітті, а й у майбутньому. А що Йому служили Єгипет і єфіопляни та савейці, люди високі та знамениті, у цьому ніхто не сумнівається, хто бачить, що Йому підпорядкований увесь світ, і з назви небагатьох народів, що мешкають на крайніх межах землі, вбачає, що в Нього увірують усі краї небесні та всі береги землі. Тому чудово йдеться про припинення праці єгипетського як би у трудящих над оманою ідолослужіння. Бо ніякий народ не був так відданий ідолослужінню і не шанував такого безлічі чудовиськ, як Єгипет, про який вище ми читали: Ось Господь зійде на хмару легку й увійде до Єгипту, і потрясуться ідоли єгипетські від лиця Його, і серце Єгипту лине серед нього (Іс. 19:19). Потім, додане сімдесятьма: Відновлюйтеся у Мене острова ми можемо пояснити, сказавши, що церкви, складені з язичників, оновлюються у Христі; вони називаються островами, тому що зазнають люті переслідувачів і бурям і, будучи засновані на скелі, не вражають жодною силою вихорів. Євреї безрозсудно посилюються стверджувати, що до того місця, де читається: тільки в тобі Бог, і немає Бога, окрім Тебе, говориться або до Єрусалиму або до Кіра. У наступному ж далі: воістину Ти Бог потаємний, Бог Ізраїлів, Спаситель, ніби раптово робиться звернення до всемогутнього Бога, тим часом як навіть для людей нерозумних ясно, що тут одна зв'язна мова і що не можна розділяти думку, яка поєднана і по самому порядку, і за образом викладу. ст. 18–25. Бо так говорить Господь, що творить небеса, Він, Бог, що створює землю і створює її, Він, творець її: недаремно Він створив її; Він утворив її для проживання: Я Господь, і немає іншого. Не таємно Я говорив не в темному місці землі. Не говорив Я насіння Якова: марно шукайте Мене. Я Господь, що говорить правду, провіщає праве. Зберіться, і прийдіть, і наблизьтеся разом, що врятувалися з народів: не пізнали ті, що носять дерев'яного ідола свого, і моляться Богові, що не рятує. Оголосіть і скажіть і порадьтеся разом: хто сповістив це від початку, передбачив це з давніх-давен? Чи не Я, Господи? І немає більше Бога, окрім Мене. Бога праведного і рятуючого немає, крім Мене. До Мене зверніться, і будете врятовані всі кінці землі: бо Я Бог, і немає іншого. Мною самим клянуся, - з уст Моїх виходить слово правди і не повернеться, - що переді Мною схилиться всяке коліно і Мною буде присягатися всяка мова. Отож у Господі, скаже, Моя правда та влада; до Нього прийдуть і засоромляться всі, хто повставав проти Нього. Про Господа буде виправдано і прославиться все насіннє Ізраїлеве. LXX : Так говорить Господь, Який створив небо. Він, Бог, що показав землю та створив її; Він поділив її. Недаремно Він створив її; але утворив її для проживання. Я Господь і ще немає. Я не таємно говорив і не в темному місці землі. Не говорив Я насіння Якова: марного шукайте; Я Господь, що говорить правду, провіщає правду. Зберіться і прийдіть і порадьтеся разом, що врятувалися з народів: не пізнали носять дерев'яного ідола свого: моляться богам, які не рятують. Якщо сповіщають, нехай наблизяться, щоб дізнатися разом, хто сповістив це від початку, – тоді було сповіщено вам. Чи не Я, Господь Бог, і немає іншого, окрім Мене: праведного і спасіння немає крім Мене. Зверніться до Мене, і будете врятовані з краю землі. Я Бог, і немає іншого. Мною Самим Я клянуся, – якщо не зійде з уст Моїх правда, слова Мої не повернуться: що передо Мною схилиться всяке коліно і всяка мова буде присягатися і сповідувати Бога, кажучи: правда і слава до Нього прийде, і засоромляться всі, що відділяються від Господа, і буде виправдане в Богові. За покликанням Єгипту, Ефіопії та високих чоловіків савейських, через що вказується на спасіння всіх варварських народів і на звернення всього світу до Бога, Бог показує правду Свою, що Він – Господь не тільки юдеїв, але й язичників. Бо Він, творець неба і землі, є однаково Богом усіх, і не з іншої причини створив землю, як для того, щоб вона служила місцем проживання для людей і щоб останні поклонялися своєму Творцеві і пізнавали Його, а всіх ідолів зневажали. Бо і на горі Синаї, з самої вершини її, він так сказав у слух народу: Хай не будуть тобі бози шануй хіба Мене, і: не сотвори собі кумира (Вих. 20:3–4) Але краще визнати це за сказане про проповідь апостольську, тому що Мойсей говорив це тільки одному народу в прихованій, а про вістку пройшов, а пройдений Мойсей говорив це тільки в народі. слова їх досягли до краю землі (Пс. 18). Я не говорив, каже, насіння Якова: марно шукайте Мене : бо Я обіцяв їм царство небесне і спочатку їм говорив: несмо посланий, тільки до вівців загиблим дому Ізраїля (Мт. 15:24). І Я для того говорив правду і проголошував праве чи істину, щоб, залишивши образи та обряди закону, наслідували істину Євангелія. Але оскільки вони не схотіли вірити і визнали себе негідними спасіння; то Я говорю язичникам: Зберіться з усього світу, і прийдіть і наблизьтесь до Мене разом, що врятувалися з народів. Цим Він показує, що не одразу увірують усі народи, але поступово і частинами. Нарешті викриває тих, що залишилися при колишній помилці, кажучи: не пізнали ті, що носять дерев'яного ідола свого, і моляться Богові, що не рятує. Сенс же наступний: ви не зрозуміли Моїх слів, обтяжені тягарем своїх ідолів і сподіваючись на тих, у яких немає жодного спасіння. Тому апостолам заповідається під час і не час сповіщати істину ( 2Тим. 4 ) і приймати рішення щодо порятунку язичників. Це, тобто щоб зібралися і прийшли дуже багато людей, що врятувалися з народів, Бог говорив, і проголошували уста всіх пророків, які промовляли словом того Господа, крім якого немає ніякого іншого. Бо Син є Бог не поза ним, але в Ньому. І прекрасно приєднує: Бог праведний, - не одного народу, але всього світу, якому каже: зверніться до Мене, і будете врятовані, всі кінці землі, по виконанні того, що Отець обіцяв Сину: проси від Мене, і дам Ти язики надбання Твоє і здобуття Твоє кінці землі (8). І клянеться Самим Собою, що рішення уст Його і слово, яке Він якось сказав про спасіння народів, не буде недійсним, але на ділі виповниться обіцянка Його, що вище говорить: зверніться до Мене, і будете врятовані, всі кінці землі. Клянеться ж за апостолом (Євр. 6) для того, щоб через два незмінні предмети, щодо яких неможливо збрехати Богу, ми мали тверду втіху; Він клянеться і щодо того, що, за залишенням ідолів, перед Ним схилиться всяке коліно, небесних, земних і пекла (Фил. 2), і що ним буде присягатися всяка мова смертних. Цим ясно вказується на християнський народ. Бо це звичай церкви - схиляти коліно перед Христом: юдеї зовсім не роблять цього, виявляючи зарозумілість духу. Але й усяка мова всіх варварських народів не в синагогах, а в церквах Христових сповідуватиме Бога. Кожна мова, що сповідує Христа, буде говорити про Господа і скаже: моя правда і моя влада, а не народу юдейського. До Нього пройдуть усі народи, і засоромляться ті, що повставали перед Його Євангелією, і буде виправдано і прославиться все насіння Ізраїлеве, тих, проповідь і дуже рясні жнива яких у всьому світі принесли дуже багаті плоди. Або за сімдесят, всяка мова, що клянеться Богом і сповідує Його, скаже, що правда і слава всього світу приходить до Нього, і засоромляться юдеї, що відокремлюються від Нього. А ті, що походили від племені Ізраїлевих синів, і що народилися від насіння апостолів, і ті, хто повірив у Христа, будуть мати правду і славу вічну. Розділ XLVI. ст. 1–2. Покручений Віл, скинуть Наво: були вибиті їх для звірів та тварин; ноші ваші стали важким тягарем до втоми. Зітліли і розтрощені разом: не могли врятувати того, хто носив, і душа їх піде в полон. LXX : Пал Віл, розбитий Дагон. Були вибиті їхніми звірами та тваринами; ви носите їх пов'язаними, як тягар для трудящого, і стомлюваного, і жадібного і не долає разом з тими, які не можуть врятуватися від війни, але самі були відведені в полон. Після покликання язичників та обрання віруючих з Ізраїлю свідчить про падіння ідолів. Впав, упав або розтрощений Віл, якого греки називають Вілом, латиняни ж Сатурном. Він користувався такою повагою у давніх, що йому приносили не тільки людські жертви з полонених та незнатних людей, а й своїх дітей. Наво ж є також ідол, який означає і пророцтво і пророцтво, і вказує на те, що воно після євангельської істини замовкло в усьому світі, або ж, за сімдесят, Дагон, якого втім немає в єврейському. Це ідол Аскалона, Гази та інших филистимських міст. І від приватного переходить до загального: були боввані їх для звірів і тварин: не в тому сенсі, що боввани язичницькі віддані у видобуток звірам і тваринам, а в тому, що предметами богошанування у язичників є зображення звірів і безсловесних тварин, які особливо в Єгипті користуються божим. Про них Віргілій [каже]: І чудовиська всякого роду богів і гавкаючий Анубіс. 52 Бо й багато міст їх [єгиптян] мають назви від звірів та тварин: Κυνῶν від собаки , λέων від лева , Θμοῦις від козла єгипетською мовою, Λύϰων від вовка, – щоб замовчати про страшну і жахливу цибулю, жахливу цибулю, жахливу цибулю пелузійська релігія. Це, каже, боввани, які не можуть врятувати несучих, вони щось інше, як ноша жерців, що обтяжує їх до втоми. Коли настане полон, то вони, внаслідок цінності металів, з яких зроблені, перш за все беруться в полон і не можуть звільнити ні своєї душі, ні носять, – не в тому сенсі, що німі кумири, позбавлені почуття, мають душу і якесь почуття болю, але ϰαταϰρηστιϰ предметів, які не мають почуття та членів. Також і в Приповістях читається: смерть і живіт у руці язика (Припов. 18:21). Або так слід сказати, що помилка ідолослужіння була дуже важким тягарем у язичників, яке притискало своїх шанувальників до землі і не могло врятувати і робило душі їхніми бранцями диявола та демонів. ст. 3–7. Послухайте Мене, дім Яковлів та решту Ізраїлевого дому, прийняті Мною від утроби, що носили Мною від утроби. До старості [ вашої ] Я той же, і до сивини Я носитиму [ вас ]: Я створив і Я носитиму: Я буду підтримувати і рятувати. Кому ви уподібнили Мене, і з ким порівняли, і звірили Мене, і зробили подібним, що висипають золото з гаманця і зважують срібло на терезах, що наймають митця, щоб від Бога зробив: і вони падають перед ним і схиляються. Піднімають його на плечі, носячи і ставлячи на своє місце, і стоятиме і не зрушить з місця свого. Але коли закричать до нього, він не почує і не врятує їх від біди. LXX : Послухайте Мене, дім Яковлів та решту Ізраїля, яких Я ношу від утроби і навчаю від дитинства до старості. Я єсь, і доки постарієте, Я є. Я терплю вас: Я створив, і Я носитиму, Я підніму і врятую вас. Кому ви уподібнили Мене? Подивіться, обміркуйте, що заблукають і висипають золото з гаманця і зважують срібло на терезах і наймають художника: зробили справу рук і схилившись поклонялися: піднімають його на плечі і ходять. Якщо ж поставить його на своєму місці, то залишається і не зрушиться, і того, хто кричав до нього, не почує і не врятує його від бід. Не називає його ні Яковом, ні Ізраїлем, що одне, без приєднання раба та юнака та обраного, говориться, як ми вище сказали, на докор народу, але набагато гірше, – домом Якова та рештками Ізраїля, внаслідок спорідненості по тілу й крові, і ніби покидьками від решток Ізраїлю. І навчає їх, що вони, подібно до юнаків і немовлят, носили Бога з Єгипту, як черево і утробу вагітної матері. І це не тому, що невимовна і незбагненна велич Божа має чи утробу, чи утробу, і ноги, і руки та інші члени тіла, але щоб ми через властиві нам слова пізнавали любов Божу. Також і в сто дев'ятому псалмі оспівується теж від Бога. Бо в тому місці, де Сімдесят перевели: з утроби перед денницею родичів (Пс. 109:3), в єврейському написано: merehem, шани означає з утроби (de vulva). У цьому ж місці написано не тільки з утроби і утроби, тобто mebeten і merehem, але menni, яка приставка означає з мого утроби або з моєї утроби. Сенс же такий: Я, що народив вас з дитинства і носив у Моєму утробі та утробі, захищатиму вас до старості, – не Моєї, а вашої, щоб навчити їх, що вони будуть врятовані божественним милосердям. Бо Творець всього щадить своє творіння, і пастир добрий вважає душу за овець своїх. А найманець, якому вівці не свої, коли бачить вовка, біжить (Ін. 10). Отже, оскільки Я створив і народив дітей, то Я сам носитиму і підтримуватиму їх. По сімдесятникам, які сказали: яких Я ношу від утроби і навчаю від дитинства і до старості, це означає те, що марно вдень і вночі повчаються в законі Божому ті, що не мають пізнання про Бога, але шанують зображення людей і тварин, так що потребують пророчого викриття, через яке Бог каже їм: висипали золото та срібло і, найнявши скульптора, робили ідолів і вклонилися своїм рукотвореним, які піднімаються на плечі і, будучи укріплені та встановлені, не можуть рухатися та допомагати тим, якими шануються. Ясне ми пробігаємо щоб, за милосердям Христа, розкривати приховане. ст. 8–11. Згадайте це, і зміцніться, і поверніться, відступники, до серця. Згадайте про колишній вік, бо Я Бог і немає ще Бога і немає подібного до Мене, що сповіщає від початку те, що буде в кінці, і здавна те, що ще не було, говорячи: Моє рішення відбудеться і всяке бажання Моє здійсниться; що закликає птаха від сходу та виконавця волі Моєї з далекої країни; і Я сказав це і приведу це. Я створив та виконаю це. LXX : Згадайте це і стогніть, покайтеся помиляються. Зверніться серцем і згадайте про те, що раніше від початку: Бо Я Бог, і немає ще, окрім Мене, що сповіщаю наперед про подальше раніше, ніж збудеться і здійсниться, і сказав: Кожне бажання Моє відбудеться і все, що Я визначив, виконаю, закликаю птаха від сходу, і з землі Я далекий. виконання], здійснив і виконав. Так як Я сам породив вас, сам носив і від дитинства до старості ви рятуєтеся не за вашими заслугами, а за Моєю любов'ю; то залиште ідолів, яких ви зробили, і звернетеся до шанування єдиного Бога. Покайтеся, стогніть про оману, яка опанувала вами, або краще зміцніться, щоб знову раптовий вихор ідолослужіння не повалив вас, і поверніться до серця, тобто до розуму свого, тому що ви, шануючи ідолів, як божевільні спотикалися об дерева та каміння. Розгляньте [все колишнє] від початку світу, бо крім Мене немає ніякого Бога, і ніхто інший не може знати майбутнього, крім Мене, що провіщає через пророків те, що Я маю вчинити, щоб, по виконанні пророкованого, через передбачення (divinatione) довести божественність (divinitatem). Бо Я тепер говорю, що відбудеться таїнство, яке раніше було невідомим для всіх поколінь, або, швидше, Моє рішення, щоб, побачивши виконання цього, ви пізнали, що немає ніякого Бога, крім того, що знав, що це буде, чи краще наказав, щоб це було. Я закликаю від сходу птаха, як гадають євреї, Кіра, царя перського, або Дарія, мідійського правителя, і з далекої землі виконавця волі Моєї, який виконає всю волю Мою проти Вавилону та халдеїв, або, як ми стверджуємо істинність цього, Господа Спасителя, про якого Ізраїля і про Вала Ізраїлю (Числ. 24:17), ім'я якого – Схід (Захар. гл. 6), якому поклонялися волхви, що прийшли зі сходу. Бо Він говорить у Псалмах: що створіть волю Твою, Боже (Пс. 39:9), про яку говорив Отець і обітницю Свою підтвердив на ділі. Сімдесят, замість перекладеного нами з єврейської: виконавця волі Моєї, поставили: про яких Я визначив. Таким чином, стосовно них, під птахами, покликаними зі сходу, ми можемо розуміти слуг ангельських, які, за наказом Господа, прямують по всьому світу, це службові духи, які посилаються на спасіння віруючих. Про них і в псалмі співається: твори ангели Свої духи, і слуги Своя полум'я вогняне (Пс. 103:4). ст. 12–13. Послухайте Мене, жорстокі серцем, далекі від правди. Я наблизив правду Мою: вона не буде далекою і спасіння Моє не забариться: Я дам у Сіоні спасіння та в Ізраїлі славу Мою. LXX : Послухайте Мене, що загубили серце, далекі від правди. Я привів правду Мою і спасінням Моїм не сповільню. Я дав у Сіоні спасіння та Ізраїлю славу. Тих, яким вище сказав: Послухайте Мене, дім Яковлів та решту дому Ізраїлевого, і знову: Поверніться, відступники, до серця, також і тепер називає за невір'я, за єврейським текстом, жорстокосердими, а по Сімдесяти – тими, що загубили серце і розум. Дотримуючись цього і вчений чоловік і гідний імені свого мученик Стефан говорив у зборах юдеїв: жорстокі і необрізанні серця і вуха, ви попри Дух Святий опираєтесь, як отці ваші (Дії 7:51). Таким чином вони далекі від правди Божої, тому що не повірили в неї, яку Бог за Своєю милістю наблизив і послав на землю, і не хоче сповільнювати та видаляти її. Бо Він дав Сіонові спасіння Своє та Ізраїлю славу Свою. Це сказано про передбачення майбутнього і про пришестя Господа Спасителя. Але, стосовно історичного розуміння, дається Сіонові спасіння та Ізраїлю слава тому, що Бог наблизив правду Свою, покликавши від сходу птаха і з далекої землі виконавця волі Своєї, який помститься за несправедливості, нанесені Ізраїлю і зруйнованому Єрусалиму і, перемігши мід свідчать наступні слова пророка. Розділ XLVII. ст. 1–3. Зійди, сядь на порох, дівчино, дочко Вавилона: сиди на землі, немає престолу дочки халдеїв, бо ти більше не називатимешся розкішною та ніжною. Візьми жорна і міли борошно; оголи сором твій, розкрий плече, відкрий гомілки, переходь через річки. Відкриється безчестя твоє, і буде видно ганьбу твою: Я вчиню помсту, і не встоїть людина проти Мене. LXX: Зійди, сядь на землю, дівчина, дочка Вавилона, сядь на землю. Немає престолу дочки халдеїв, бо ти більше не називатимешся розкішною та ніжною. Візьми жорна, міли борошно. Відкрий покривало твоє, оголи сивини, розкрий гомілки, переходь через річки: відкриється безчестя твоє, виявиться ганьба твоя. Праведне візьму в тебе і не зраджу більше людям. Як у Ієзекіїля під образом корабля і всього приладдя його описується прикраса Тира, відданого торгівлі (Єз. 37 ), І через розмаїття вод цар єгипетський називається драконом і описуються і очерет, і очерет його і малі риби, і про розпусту Єрусалиму з ідолами свідчить через порівняння з розпусними жінками і публічним домом: так в справжньому місці під обличчям полоненої, Вавилона, і говорить йому, щоб він зійшов з царської зарозумілості і сидів на порох. Називається ж дівчиною і дочкою або тому, що всі ми, люди - творіння Боже і що Вавилон не заслуговує на засудження, як стверджують єретики, за природою, або через розкіш і прикраси міста, колись дуже сильного, який, зістарившись і наблизившись до падіння, хвалився, що він - діви. дочка Вавилона , відносять це не до самого Вавилону, а до міста Риму, який у одкровенні Іоанна ( Апок. 14 ) та в посланні Петра ( 1Петр. 5) особливо називається Вавилоном, і щодо всього, що тепер говориться до Вавилону, стверджують, що це відповідає його руйнуванню і що проти нього має бути покликана птах і правда Божа, щоб після спасіння Сіону, тобто Церкви, він загинув на віки. Отож говориться Вавилону – цариці та дочці халдеїв (бо він заснований халдеями), що вона, яку носили на руках усіх народів, так що вона ледве торкалася ногами до землі, не назветься вже розкішною та ніжною та потопаючою в насолодах, і наказується їй взяти жорна та молоть. поневолення, щоб колишня царицею вживалася потім для молоття борошна. Але оскільки далі слідує: оголи сором твій, то й жорна євреї розуміють у переносному значенні, і саме в тому, що вона, подібно до розпусної жінки, буде відкритою для пожадливості переможців. І щодо написаного у книзі Суддів (Суд. гл. 16) про Сампсона, що він засуджений був филистимлянами молоть, вони вважають, що це означає те, що найсильніший з людей змушений був робити це у відношенні до іноплемінних жінок. Там, де ми переклали: оголи сором твій, замість чого LXX переклали: відкрий покривало твоє, Феодотіон поставив саме слово єврейське samtech, Акіла semmatech. Симмах τὸ σιωπλόν σου, що ми можемо переказати через мовчання твоє, тому що вона повинна мовчати від сорому. Також ми читаємо і в Пісні Пісень, де описується краса нареченої і нарешті додається: окрім твого замовчання (Пісн. П. 4:1), тому що перекладачі не хотіли перекласти те слово, яке в Святому Письмі означало сором. І справедливо він вживає ганебні назви щодо Вавилону (хоча немає ніякої безчестя назвати член людського тіла власним його ім'ям), якому наказується, щоб він оголив груди, і відкрив гомілки та лядвеї свої, і йшов у полон, і щоб було видно безчестя його і він піддався. І це, каже Господь, Він зробив для того, щоб помститися йому, що пригнічував народ Його, і не слухати жодного прохача за нього, який би спробував пом'якшити гнів Господа своїм клопотанням. Означає ж це ангела, охоронця вавилонського народу, що говорить разом з іншими ангелами: лікарем Вавилона, і не зцілі (Єр. 51:9). У перекладеному ж сімдесятьох: праведне візьму в тебе і не зраджу більше людям розуміється або Вавилон, або те, що праведне і взяте у Вавилону. Стоїки кажуть, що багато, ганебне насправді, пристойне за назвою внаслідок хибного вживання у людей, як отогубство, перелюб, людиногубство, кровозмішення тощо. І потім, пристойне насправді здається ганебним за назвою, як то: народжувати дітей, розганяти за допомогою бурчання вітри в животі, полегшувати шлунок через випорожнення, звільняти сечовий міхур через вилив урини, і нарешті ми не можемо зробити ὑποϰροιστιϰό тому як говоримо рутиця від [слова] рута (а ruta rutulam). 53 Отже, semmatec, яке поставив Акіла, як ми сказали, називаються жіночі сороміцькі члени. За своїм словопоходженням воно означає у них спраглий твій, щоб позначити ненаситну хтивість Вавилону. ст. 4–7. Викупитель наш – Господь воїнств, ім'я Йому – Святий Ізраїлів. Сиди мовчки і піди в темряву, дочка халдеїв, бо більше не називатимуть тебе пані царств. Я розгнівався на народ Мій, зневажив спадщину Мою і віддав їх у твою руку: але ти не виявила їм милосердя. Старця ти вкрай обтяжила ярмом твоїм і казала: вічно буду пані; не являла цього в серці і не думала, що буде з тобою. LXX : Сказав Господь Саваот, що визволив тебе, ім'я Йому – Святий Ізраїлів. Сиди розчулена, увійди в темряву, дочка халдеїв; ти не називатимешся міцністю царства. Я розгнівався на народ Мій, зневажив спадщину Мою. Я віддав їх у твою руку; але ти не виявила їм милосердя; ти вкрай обтяжила старця ярмом твоїм і казала: на віки буду пані: ти не зрозуміла цього в серці своєму і не думала, що буде після. Перший вірш по Сімдесяти знаходиться у зв'язку з попереднім, так що він має наступний сенс: і це зробить Господь Саваот, що визволив тебе, ім'я Йому – Святий Ізраїлів. Далі, за єврейським текстом, пророк від імені народу каже, що це здійснив проти Вавилону Господь військ, ім'я якому – Святий Ізраїлів. І потім мова звертається до Вавилона. Сиди мовчки або зворушена і думай про свої злочини. Увійди в темряву: бо від сорому і ганьби ти не можеш виносити світла, і не називатимешся пані жодного царства, ні всіх царств. Але тому що непомітно виникало питання, чому прогнівався Бог на халдеїв, яких Він сам послав для полону Ізраїлю; то разом з тим відповідає, що Він, прогнівавшись на народ Свій, схотів викрити їх, а не занапастити, покарати, а не умертвити. Але вони зловживали своєю жорстокістю і завдали більше ударів, ніж вимагало божественне помста. Важливим доказом жорстокості вавилонян є те, що вони не щадили навіть старців, вік яких користується повагою навіть серед ворогів. Але також і те є ознакою зарозумілості, що вони, спокушені справжнім благополуччям, не думали про невідоме майбутнє. Таким чином ми завжди за щастя повинні побоюватися майбутнього і не пригнічувати тих, які нам віддають, які бувають вчими для того, щоб стати кращими. ст. 8–11. Але нині вислухай це, зніжена й живе самовпевнено, що говорить у серці своєму: «Я, і немає більше, крім мене; не сидітиму вдовою і не знатиму безпліддя». Але раптово, в один день прийде до тебе те й інше, безпліддя та вдовство: все прийде на тебе через безліч чарів твоїх і велику силу чарів твоїх. І ти надіялась на твоє зло, і говорила: Ніхто не бачить мене; мудрість твоя і знання твоє, вони спокусили тебе, і ти говорила в серці своєму: Я, і крім мене немає іншої. Прийде на тебе лихо і ти не знатимеш походження його, і обрушиться на тебе смерть, якої ти не зможеш відвернути, раптово прийде на тебе зло, якого ти не знатимеш. Разом прийдуть на Вавилон дна [лиха] – безпліддя і вдівство, так що він не матиме ні дітей, тобто підлеглих йому народів, ні чоловіка, під яким ми можемо розуміти царя, і на це він зазнав раптово, коли не очікував цього. Бо він не міг думати, що перси, які не мали раніше ніякої сили, переможуть його за царювання Кіра і підкорять своїй владі. Ти зазнала цього, каже, не тільки через зарозумілість і розмаїття всіх багатств і насолод, але й через безліч чарів твоїх і чарів твоїх, на які ти сподівалася. І прийде на тебе лихо, якого ти раніше не знала, і походження якого тобі було невідоме; або, як перевели LXX: прийде на тебе смерть, і ти не будеш знати, - рів, і ти впадеш у нього, щоб лихо полону, що готував усім народам, сам впав у рів, який він приготував. Ясне ми пробігаємо нашвидкуруч. ст. 12–15. Стань із твоїми чарівниками та з безліччю чарів твоїх, якими ти займалася від юності твоєї; можливо це допоможе тобі, можливо ти станеш сильнішим. Ти втомлена від безлічі нарад твоїх: нехай виступлять і врятують тебе спостерігачі (augures) неба, що споглядали зірки і обчислювали місяці, щоб сповіщати тобі про них майбутнє. Ось вони стали, як солома, вогонь спалив їх; не врятують душ своїх від руки полум'я; немає вугілля, щоб погрітися, ані вогню, щоб посидіти перед ним. Такими стали для тебе ті, з якими ти працювала, торговці твої від твоєї юності, кожен побрев шляхом своїм; немає нікого, хто врятував би тебе. LXX : Стань тепер з твоїми чарами і з багатьма чарами твоїми, яким ти вчилася від юності твоєї, чи не можуть вони допомогти тобі; і втомилася ти від нарад твоїх: нехай стануть і врятують тебе астрологи неба, що спостерігають зірки: нехай сповістять, що прийде на тебе. Ось усі, як хмиз, спалюються у вогні, і не позбавлять душі своєї від полум'я; бо ти маєш вугілля вогняне, сидітимеш на них. Вони будуть тобі за допомогою. Ти працювала над зміною своєю з юності; людина заблукала в собі самому; тобі ж не буде спасіння. Що Вавилон і вся Халдея відрізнялися прихильністю до заклиначів, і птахівників, і віщунів і газоринів, яких ми називаємо аруспиками, це доводить читання пророка Данила, який говорить, що царі вавилонські все робили за їхньою порадою. Також замість перекладеного нами за Симмахом і Феодотіоном: нехай стануть і врятують тебе спостерігачі (augures) неба Сімдесят ясніше переклали: нехай стануть і врятують тебе астрологи неба, які зазвичай називаються математиками і вважають, що від руху зірок і течії планет залежить життя людське. Тому і волхви приходили зі сходу, кажучи, що вони бачили зірку Господню або внаслідок наукового знання або ж внаслідок передбачення пророка свого, Валаама, який у книзі Числ сказав: засяє зірка від Якова і людина від Ізраїлю (Числ. 24:17). Тож ті, котрі рахують місяці та вираховують роки, і, визначаючи хвилини, обіцяють знання майбутнього, нехай скажуть тобі, що визначив Господь щодо тебе. А як вони мовчать про те, що буде, то пророк відповідає: ось вони стали як солома, вогонь поглинув їх, щоб ті, хто обіцяв спасіння іншим, дізналися про власні страти: і безсумнівно, що в той час, як горіло місто, мешканців його винищив пожираючий вогонь. Наступне ж далі: немає вугілля, щоб, погрітися, ні вогню, щоб посидіти перед ним, євреї так пояснюють: вони не мають ніякого зігріваючого знання і розуму, що просвітлює, який міг би розігнати їхню темряву і вигнати холод помилки. Натомість Сімдесят, не знаю, з якою метою, переклали: ти маєш вугілля вогняне, сидітимеш на них; хіба що ми можемо сказати, що Вавилону були набагато корисніше вогонь і спалення, ніж волхви і газони, астрологи і заклинатели. Бо перший через кару і покарання закликає до покаяння, а останні через помилку призводять до гордості. Всяка праця його та торговці його, під якими ми розуміємо волхвів, сприяли тому, щоб кожен блукав своїм шляхом і, загиблий сам, не міг принести порятунку іншому. Запитаємо тих, котрі визнають різні природи: чи мав Вавилон добру природу чи злу. Якщо скажуть: злу, - а вони безсумнівно так відповісти, - то як він закликається до покаяння і навіщо говорить йому: сиди розчулена, увійди в темряву, дочка халдеїв, і далі, після перерахування гріхів і злочинів: ти, маєш вугілля вогняні, сидітимеш на них: вони будуть тобі? Чому також додається, за тими ж сімдесятьма: ти працювала над зміною з юності? Що це за зміна? Звичайно, - з хорошого в погане. З цього очевидно, що добрі за природою стають злими [своєю] волею. Нарешті приєднується: людина заблукав у собі самому, – за природою, а, по вирішенню волі. І справедливо назвав Юдиними водами, бо тільки одне коліно залишалося ще тоді в землі юдейській, в якому зберігалося в той час царське насіння Давидове. Ті, що клялися, каже, ім'ям Господа, не для прославлення Господа, але для скоєння несправедливостей через засвоєння цього імені, тому що ви хочете, щоб Він був свідком вашого обману, і спочиваєте в святому місті і спираєтеся на Господа Ізраїлевого, щоб хвалитися тим, що ви - мешканці міста Єрусалиму, і ви - мешканці міста Єрусалиму, і тільки імена Якова, Ізраїля, і міста святого і Бога всемогутнього. ст. 3–11. Раніше Я оголошував, і з Моїх уст виходило воно, і Я проголошував це: раптово Я зробив, і воно прийшло. Бо Я знав, що ти впертий і що жила залізна – шия твоя і лоб твій мідний. Тому Я передбачав тобі задовго, перш ніж приходило, Я оголошував тобі, щоб ти не сказав: «Ідоли мої зробили це, і мої боввани, зроблені мої, наказали цьому [бути]». Подивись на все те, що ти чув; а ви не сповіщали. Я сповістив тобі нове задовго, і потаємне, якого ти не знаєш: воно нещодавно відбулося, а не задовго, і за день, і ти не чув про те, щоб не сказав: «Ось я знав це». Ти й не чув, і не знав про це, і вухо твоє не було задовго відкрите, бо Я знаю, що ти будеш надзвичайно віроломним, і від утроби Я прозвали тебе відступником. Заради імені Мого Я відкладав гнів Мій, і заради слави Моєї приборкуватиму тебе, щоб ти не загинув. Ось Я розплавив тебе, але не як срібло; вибрав тебе в горнилі злиднів. Заради Себе, заради Себе Я зроблю це, щоб не бути зневаженим, і слави Моєї не дам іншому. LXX : Я оголосив ще про колишнє, і воно вийшло з уст Моїх, і було сповіщено: раптово Я зробив і воно прийшло. Знаю, що ти впертий, і жила залізна – шия твоя та лоб твій мідний; І сповістив тобі задовго, перш ніж збулося над тобою. Я сповістив тобі, щоб ти не сказав, що ідоли мої зробили мені [це], боввани та зроблені наказали мені. Ви чули все і не пізнали; але Я дав тобі тепер нове, що буде. І не сказав ти: тепер це відбувається, а не раніше й не в давні дні; нехай ти не кажеш: я також знаю це, бо ти не знав, і не знаєш, і не відчинив Я від початку вуха твій. Бо Я знаю, що ти будеш надзвичайно віроломним і ще від утроби прозвешся беззаконником. Заради імені Мого Я покажу тобі мій гнів, і славне Моє зроблю над тобою, щоб не погубити тебе. Ось Я продав тебе не заради срібла, визволив тебе з горнила злиднів. Заради Себе зроблю це, бо Моє ім'я осквернюється, і слави Моєї не дам іншому. Дуже багато хто з наших, щоб торкнутися кілька перекладів Сімдесяти, думають, що тут полягає пророцтво про пришестя Христа, бо Він прийде раптово, несподівано і з'явиться вкрай завзятому народові, якому Бог ніколи не відкривав вух, бо одебеліло серце його і вухами своїми він чув. І одразу після народження Господа з дівочого черева він був названий відступником і беззаконником, бо шукав погубити Його. А приєднуючи: заради імені Мого покажу мій гнів, і славне (або славу) Моє звершу над тобою вживає в апостольському сенсі, або ж апостол Павло приводить з цього місця свідчення (Рим. 1) про те, що відкривається гнів Божий для залякування грішників і щоб потім звернулася до дару. Ось Я, каже, продав тебе не за гроші, але продав тебе через гріхи твої, і визволив тебе з горнила злиднів. Тому і Соломон (Прип. 30) не хоче мати багатств і злиднів, а вимагає тільки необхідного, щоб через перші серце його не звеличувалося до гордості, або щоб через другу він не був спонукаємо робити те, чого не хоче, і не був змушений злиднями до богохульства. Тому й апостол каже: що маємо їжу та вбрання, цими задоволені будемо (1Тим. 6:8). ст. 12–16. Послухай Мене, Якове та Ізраїлю, якого Я закликаю. Я є той же, Я перший та я останній. Моя рука заснувала також землю і Моя правиця розмірила небеса: Я покликав ( вульгата : призову) їх і з'являться разом. Зберіться всі ви і слухайте: хто з них сповістив це. Господь полюбив його: він виконає волю Його над Вавилоном і явить м'яз Його над халдеями. Я, Я сказав і покликав його; Я привів його, і шлях його прямий. Приступіть до Мене і слухайте це: Я говорив не таємно від початку: з того часу, перш ніж сталося це, Я був там. І тепер Господь Бог послав Мене та Дух Його. LXX : Послухай Мене, Якове та Ізраїлю, якого Я закликаю. Я перший і Я на віки, і рука Моя заснувала землю, і правиця Моя утвердила небо. Я покличу їх, і вони стануть разом, і зберуться всі, і слухатимуть: Хто це їм звістив? Любля тебе, Я виконав волю твою над Вавилоном, щоб знищити насіння халдеїв, Я сказав і покликав. Я привів його і зробив успішним шлях його. Приведіть до Мене та слухайте це: від початку Я говорив не таємно: коли це діялося, Я був там. Зберіться всі ви і слухайте: або небеса, або все творіння, або весь Ізраїльський народ. Що ж наказується слухати? Що Господь полюбив його, – безперечно вказує на Кіра та Дарія, який виконав волю Господа проти Вавилону і виявив м'яз Його над халдеями. І Він Сам сказав, і назвав його ім'ям його, і привів його, і прямий шлях його, щоб ніхто не наважився протистати силам його. Тому Він закликає їх, щоб вони приступили і слухали, і з віщування Господнього довідалися, що прийде цар перський та мідійський, який зруйнує Вавилон і винищить халдеїв. І для проголошення цього, каже пророк, він був посланий Господам та Духом Його. Це стосовно євреїв та їх думку. Але за Сіммахом, що переклав: хто звістив йому це? Той, кого Господь полюбив, хто виконує волю Його у Вавилоні , і по Сімдесяти: щоб знищити насіння халдеїв, це відноситься до обличчя Господа, який істинно улюблений Батьком, і виконав всю волю Батька і винищив у Вавилоні, тобто в змішанні світу цього, все насіння хал. Він сам говорив і слухав Сина і привів того, що говорить віруючим: прийдіть до Мене всі, хто трудиться і обтяжений (Мт. 11:28), і слухайте те, що з початку Я говорив таємно, тобто через ворожіння та таїнства пророків, і що було невідомим для всіх колишніх покоїв. Коли все це відбувалося Батьком, Він був з Ним, який зрадів, який і тепер каже: Я, завжди був з Отцем і в Батьку, і ніколи не був без Батька, також і тепер віщаю (Ін. 14) і, згідно з тлінністю сприйнятої плоті говорю, що Господь Бог послав Мене та Дух Його Трійці. ст. 20–22. Виходьте з Вавилону, тікайте від халдеїв, з кликом радості розголошуйте, сповіщайте це, поширюйте це до кінця землі і кажіть: «Господь викупив раба Свого, Якова». Не прагнули вони в пустелі, коли Він виводив їх, Він витік їм воду з каменю, і розсік скелю і потекли води. Безбожним немає миру, говорить Господь. Ті, які сказане вище: Я, Я сказав і покликав його, Я привів його і шлях його прямий (ст. 10) розуміють стосовно Кіра і Дарія, відносять і це до того ж часу, коли народ вийшов з Вавилону і втік від халдеїв і врятований був Господом Богом своїм. Хоча вони не можуть історично довести виконання таких слів: не прагнули вони в пустелі, коли він виводив їх; Він виточив їм воду з каменю, і розітнув скелю і потекли води; бо при Зоровавелі та Ездрі вони не проходили через пустелю і не доставляв їм води розсічений камінь, про що розповідається, як про те, що сталося при виході з Єгипту; але вони стверджують, що це гіперболічно справдилося подібно до колишнього благополуччя, коли вони через пустелю народів прийшли в Юдею і були звільнені з полону. А щоб ми знали, кажуть вони, що тут пророцтво не про Христа, а про Кіра, то додається: нечестивим немає миру, говорить Господь, і це має [на їхню думку] такий зміст: тільки за Христа буде досконале щастя, яке дотримується останнього часу. Далі, ті, котрі справедливіше і ближче до істини відносять це до пришестя Спасителя, про яке говориться : благовістити жебракам посла Мене, проповідувати полоненим відпущення (Іс. 61:1; Лук. 4:18), бачать тут умовляння тих, котрі будуть проповідувати Євангелію самого Господа Спасителя, цього, і втекли від халдеїв, про яких часто було говорено: бо викупив Господь раба Свого Якова найдорожчою кров'ю Своєю, і привів через пустелю віку, і потік воду з каменя, про який і апостол каже: камінь же був Христос (1Кор. 10:4). Переривається ж і поділяється на багато частин мова божественна для того, щоб ми, не маючи сили сприйняти всю її, приймали її частинами. Господь, каже, покликав Мене від утроби, і від утроби, матері Моїй подбав про ім'я Моє. Це тепер здається для тих, що слухають поки темним, але згодом буде відомо всім народам, коли Гавриїл скаже Йосипу про народився від Діви: і назвеш ім'я Йому Ісус, Той бо спасе люди Своя (Мф. 1:21). Він зробив також уста Його як гострий меч, щоб духом уст Своїх винищити безбожного. Про цей меч і сам Він говорить в Євангелії: не прийдеш в мир мир на землю, але меч, відокремлюючи злих від добрих. Бо прийдеш розлучити людину на батька свого та доньку на матір свою та наречену на свекруху свою (Мт. 10:34–35). І тінню руки Своєї, каже, покрив Мене, щоб нікчема плоті покривалася силою божества, як ангел сповіщав Діві: Дух Святий знайде на тебе, і сила Вишнього осінить тебе (Лк. 1:35). Зробив, каже, Мене як вибрану стрілу, в сагайдаку Своєму приховав Мене. Коли каже: стрілу обрану, то показує, що Бог має дуже багато стріл, але не обраних, якими стрілами служать пророки та апостоли, які розходяться по всьому світу. ст. 5–6. І тепер говорить Господь, що Мене утворює від утроби в раба Собі, щоб Я звернув до Нього Якова, і Ізраїль не збереться: і прославився Я в очах Господа, і Бог Мій став силою Моєю. І сказав Він: Мало того, що ти будеш рабом Моїм для відновлення колін Яківових та для навернення решток Ізраїля. Я зробив Тебе світлом народів, щоб спасіння Моє простяглося до кінця землі. LXX: І тепер так говорить Господь, що Мене утворив від утроби в раба Собі, щоб Я зібрав до Нього Якова та Ізраїля: Я зберусь і прославлюсь перед Господом, і Бог Мій буде силою Моєю. І сказав Він Мені: Багато для Тебе того, що Ти називатимешся Моїм юнаком, і відновиш племена Яковлеві, і звернеш Ізраїлеве розсіяння. Ось Я зробив [Його] заповітом роду, світлом народів, щоб спасіння простяглося до кінця землі. Коли Я сказав: даремно Я працював, марно і ні на що виснажував силу Мою, бо юдеї не хотіли вірувати, і суд Мій з Господом і з Господом діло Моє, яке Я виконав за допомогою Його: то відповідає Мені Господь, що Мене утворив від утроби в раба Собі. Цим Він показує, що той називається рабом, хто був утворений від утроби. Він і в псалмі говорить: від утроби матері Моєї Бог Мій Ти Ти (Пс. 21:11). Отже, що говорить Господь? Що Він приведе до Нього Якова, який відступив, який залишив Творця, служив ідолам. Тому й Він каже до учнів: на дорогу мову не йдіть, і в Самарянський град не внидіть; Ідіть більше до вівців загиблих дому Ізраїля (Мт. 10:5–6); і в іншому місці: Я прийшов тільки до вівців загиблим дому Ізраїля (Мт. 15:24). Отже, така була воля Отця, щоб найгірші виноградарі прийняли посланого Сина і віддавали плоди з виноградинки ті, які умертвили Його кажучи: Прийдіть, вб'ємо Його, утримаємо надбання його (Мт. 21:38): це і є те, що Він тепер каже: Ізраїль не збереться. Але мене дуже дивує те, яким чином загальноприйняте видання знищило через інший переклад дуже сильне свідчення проти зневіри юдеїв, кажучи: зберуся і прославлюся перед Господом, тим часом як Феодотіон і Сіммах згодні з нашим перекладом. А те, що читається у сімдесятників: зберуся і прославлюся перед Господом, можна розуміти в тому сенсі, що Господь з'єднався з віруючими. У наступному ж потім: багато для Тебе того, що Ти називатимешся Моїм юнаком, ми можемо відносити багато до людини і юнака, який малий у порівнянні з Богом. ст. 8–13. Так говорить Господь: Під час сприятливого Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобі. І Я зберіг тебе, і дав тебе в заповіт народові, щоб ти відновив землю і мав спадщини спорожнілими, і сказав в'язням: Виходьте, і тим, що в темряві: Покажіть. На дорогах будуть пастись, і на всіх рівнинах пасти їх. Не будуть терпіти голоду та спраги, і не вразить їх спека та сонце, бо той, хто милує їх, буде вести їх і при джерелах вод напуватиме їх. 54 І зроблю всі гори Мої дорогою, і дороги Мій будуть підняті. Ось одні прийдуть здалеку, і ось одні з півночі та моря, а інші із землі південної. Вихваляйте, небеса, і веселись земля: видавайте, гори, хвалебні клики, бо Господь утішив народ Свій і помилує бідних Своїх. LXX : Так говорить Господь: Під час сприятливого Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобі. І Я утворив тебе, і дав тебе в заповіт народам, щоб ти влаштував землю, і мав спадщину залишену, і сказав в'язням: Виходьте, і тим, що в темряві: Покажіть, що на всіх шляхах будуть пастись, і на всіх дорогах їх пасити. ст. 14–21. А Сіон сказав: Покинув мене Господь, і Господь забув мене. Чи може забути жінка своє дитя, щоб не пошкодувати сина утроби свого? Але якби вона забула, Я не забуду тебе. Ось Я на руках Моїх накреслив тебе, стіни твої, завжди перед Моїми очима. Прийшли твої будівельники; а руйнівники та спустошувачі твої підуть від тебе. Зведи очі твої навколо і подивися, всі вони зібралися, прийшли до тебе. Живу Я, говорить Господь, що всіма ними ти вдягнешся, як оздобленням, і оточиш себе ними як наречена. Бо степи твої та пустелі твої та земля руйнування твого нині будуть тісні від мешканців і далеко будуть прогнані ті, що поглинають тебе. Тепер будуть говорити вголос тобі діти безпліддя твого: тісно для мене місце; дай мені місце, щоб я міг жити. І ти скажеш у серці своєму: Хто мені породив їх? Я була, безплідною і ненародженою, переселеною і відведеною в полон: хто ж виховав їх? Я залишалася покинутою і самотньою: де ж вони були? LXX: А Сіон сказав; Господь залишив мене, і Бог забув мене. Чи забуде жінка своє дитя, щоб не пошкодувати плоду утроби свого? А щоб запевнити нас, Господь каже: живу Я (це у Старому Завіті вживається як клятва), що всіма ними ти вдягнешся як оздобленням і оточиш себе ними, як наречена оточує себе намистом. Щасливий той, хто має такі чесноти та чесноти, що називається окрасою церкви. Це означає, як думаю, різні дари духовні, якими прикрашається пишність нареченої. Про неї і в сорок четвертому псалмі співається: предстань цариця праворуч тобі в ризах посланих одежі поспещрена (Пс. 44:10). Бо колись ті, що залишилися раніше, і перетворені на пустелі і руїни, при приході Євангелія Христового будуть відновлені і будуть мати таку кількість мешканців, що не зможуть вмістити їх. Але так, що далеко будуть прогнані переслідувачі або ті, про яких ми вище сказали: розорителі та спустошувачі твої підуть від тебе і сини безпліддя твого, щодо яких ти думала, що вони зовсім втрачені тобою і що ти позбавлена їх, скажуть у слух тобі: тісно для мене місце в синагогах, дай мені місце в церквах, дай мені місце в церквах, дай мені місце в церквах, хули юдеїв, але щоб твоя та моя широта могла вмістити весь світ. А ти, не в змозі висловити устами велику радість, мовчки думатимеш у серці своїм і скажеш: хто мені породив їх? Я була безплідною і вдовою, залишеною і полоненою в юдейському народі, перестала мати дітей, довго не народжувала. Після Аггея, і Захарії, і Малахії, а не бачила жодних інших пророків до Іоанна Хрестителя: як же, яка була самотньою і покинутою допомогою чоловіка, а стала тепер мати стільки дітей? ст. 22–23. Так говорить Господь Бог: Ось Я піднімаю руку Свою до племен до Моїх племен, і перед народами поставлю прапор Мій: і принесуть синів твоїх на руках і дочок твоїх доставлять на плечах. І будуть царі живильниками твоїми, і цариці годувальницями твоїми. З опущеним до землі обличчям будуть кланятися тобі і лизати порох ніг твоїх: і дізнаєшся, що Я Господь і не посоромляться про Нього, хто на Нього сподівається. LXX : Так говорить Господь Бог: Ось Я підіймаю на племена руку Мою і на островах поставлю прапор Моїй, і приведуть синів твоїх на лоні, і дочок твоїх принесуть на плечах. І будуть царі живильниками твоїми та княгині годувальницями твоїми: до лиця землі кланятимуться тобі й лизатимуть порох ніг твоїх. На сказане церквою: я безплідна і полонена: хто породив їх мені? Я покинута й самотня: де вони були? Господь відповідає: Чому ти дивуєшся, що це сталося? Ти не дивуватимешся, коли почуєш, що Я підняв до народів руку Мою, про яку і святий говорити: Ти створив мене, і поклав на мені руку Твою (Пс. ст. 24–26. Чи буде відібрано від сильного видобуток? чи може бути позбавлене взяте міцним у полон? Бо так говорить Господь: і полонені сильним будуть відібрані, і взяте міцним буде врятовано. А тих, що судили тебе, Я судитиму, і синів твоїх Я врятую. І ворогів твоїх нагодую власним їхнім тілом, і вони будуть упоєні кров'ю своєю, як молодим вином; і всяке тіло пізнає, що Я Господь, що рятує тебе, і твій Викупитель, сильний Яків. LXX : Чи візьме хтось від велетня видобуток? І якщо хтось несправедливо візьме в полон, чи врятується? Так говорить Господь: Якщо хто візьме велетня в полон, то візьме здобич, і той, хто бере від сильного, спасеться. Але Я розберу тяжбу Мою, і Я визволю синів Своїх, і ті, що гноблять тебе, будуть їсти тіло своє і пити кров свою, як нове вино, і будуть упівані; Глава L. Ст. 1. Так говорить Господь: Де розлучний лист вашої матері, з яким Я відпустив її? Чи хто позикодавець Мій, якому Я продав вас? Ось ви продані за ваші беззаконня, і за ваші злочини Я відпустив матір вашу. Бо Я прийшов, і не було чоловіка; Я кликав, і ніхто не слухав. LXX : Так говорить Господь: Який розвідний лист вашої матері, з яким Я відпустив її? Або якому позикодавцю й мучу твому Я продав вас? Ось за гріхи ваші ви продані і за беззаконня ваші Я відпустив матір вату, бо Я прийшов, і не було людини, Я кликав, і ніхто не слухав. Після покликання язичників і царів і князів, живильників і годувальниць, і полону у того, хто раніше був сильним і міцним і видобуток якого розподілено апостолам, і після божевілля демонів, що насичувалися власним тілом і впивалися своєю кров'ю; Коли все тіло довідалося, що Викупителем і сильним був сам Бог Ізраїлів: каже народу юдейському про Сіон, що раніше говорив: залишив мене Господь, і Господь забув мене. Таким чином, приходить Господь і не знаходити людину. Бо людина в честі ця не розуміє, прикладися безглуздим худобою і уподібнися їм (Пс. 48:13). Я кликав їх, каже, як розумна істота, і сказав: прихиліть вухо ваше до дієслова Моїх уст (Пс. 77:1), але народ Мій не слухав голосу Мого. Я покликав і сказав: Коли хто хоче, нехай прийде до Мене і п'є (Івана 7:37), і в іншому місці: прийдіть до Мене всі, хто труїться і обтяжений (Мт. 11:28): і ніхто не слухав. Тому Я в Євангелії сказав їм: ні видіння Божого бачите, ні голосу Його чуєте, бо словеса Його не маєте, що перебуває у вас (Ів. 5:37–38). Зменшувальне слово mentula має непристойне значення. Сн. Cicer. ad fam. IX, 22. Вікторій, згідно з єврейським та грецьким текстом, змінює potabit у portabit, внаслідок чого виходить сенс: до джерел вод приведе їх. Вам може бути цікаво: