Ответ утверждающим, что землетрясения бывают от подземных ветров

Скажіть нам ви, які кажете від свого розуму, а не від уст Господніх: Чи не повірите, якщо уявимо вам сказане Псалмоспівцем? Він каже: «Приглядай на землю і твори ю трястися» (Пс.103:32); «Струсив Ти землю і збентежив Ти: зціли скорботу її, бо рухається» (Пс.59: 4). Подібне до цього сказано і в книзі праведного Йова. Так говорить слово Боже: «Трясий піднебесну з підстав, стовпи ж її вагаються: глаголяй сонцю, і не сходить, а зірки друкує: простий єдиний небо, і ходи морем, як по землі; твориш пліади і еспера, і арктура та скарби південна: твори велику й недосліджену, славну ж і велику, що нема числа» (Іов.9:6–10). І ще каже: «Простирай північ ні на чому, повішай землю ні на чому, зв'язуй воду на хмарах Своїх, і не розірвешся хмара під нею» (Йов.26:7–8). Чуючи це, не вірите ви, бо надмили розум свій еллінським захватом, і безрозсудно кажіть, що землетруси бувають від підземних вітрів, а не від Господнього відвідування. Отже, скажіть, як це буває: чому, коли зробиться землетрус, і одна смуга землі коливається, при коливанні однієї і не коливанні інший, коливаюча смуга не відокремлюється від того, що не вагається, але, як іде морська хвиля і після хвилювання вода знову повертається в колишнє становище, так і коливання землі проходять в колишнє становище, так і коливання землі? Поясніть нам ще й це: чому при колишньому землетрусі гори у Вірменії, одна від одної віддалені, зіткнулися між собою, так що спалахнув вогонь і піднявся вельми густий дим, який був видно на значну відстань? І ще: чому гори, одна від одної віддалені, стоять кожна у своєму порядку та на своєму місці? Хто пояснить нам і таке: чому ще під час землетрусу мореплавці жахаються? і оскільки в корабель багато разів ударяють хвилі з того чи іншого боку, то землетрус робиться і для них відчутним? Оскільки люльки, або ліжка, а також всі снасті на кораблі незвичайним чином між собою стикаються і коливаються, то мореплавці при настанні землетрусу приходять в жах. Тож вислухайте ви і розумійте сказане Апостолом, щоб удостоїтися вам істинної мудрості; бо сказав він: Ніхто собі нехай спокушає: якщо хтось думає мудрий бути в вас у віці цьому, нехай буває, бо нехай буде мудрий. Бо мудрість світу цього, буйство в Бога є, бо писано є: запиняй премудрим у їхній підступності. І поки: Господь звістка помислів мудрих, бо суть суєтна (1Кор.3:18–20). Отже, відклавши в бік бредні еллінського недоумку і здійснившись здивування перед пануванням Вседержителя Бога і перед чудесами Його, закликайте пророка: Великий Господь наш, і велика фортеця Його, і розуму Його нема числа (Пс.146:5). Йому слава на віки віків! Амінь. Вам може бути цікаво: