Тлумачення на 37-й псалом у давньогрузинському перекладі (частина 1)

Видання давньогрузинського тексту та російський переклад Тлумачення Євсевія Кесарійського на 37-му псалом у грецькому оригіналі було досліджено автором цієї статті в рамках проекту з Олександрійської та Антіохійської екзегези при Берлінсько-Бранденбурзькій академії наук 1 у 2017–2018 роках. За підсумками дослідження грецьких рукописів було підготовлено нове критичне видання (друк). Ця стаття є продовженням роботи над цією пам'яткою і представляє читачеві першу частину давньогрузинської версії Тлумачення на 37-й псалом та її російського перекладу. Євсевій Кесарійський (†339/340) склав «Тлумачення на псалми», яке збереглося в грецькому оригіналі фрагментарно. Повністю збереглися тлумачення окремі псалми у складі екзегетичного корпусу свт. Василя Великого, тоді як велика кількість фрагментів тлумачень на псалми під ім'ям Євсевія дійшло до нас в екзегетичних катенах на псалми. Грузинський текст Тлумачення, як і в грецькій писемності, включений до екзегетичного корпусу свт. Василя Великого. Переклад давньогрузинською мовою Тлумачення на 37-й псалом Євсевія Кесарійського – у складі творів свт. Василя Великого – був здійснений преподобним Євфимієм Афонським († 1024), засновником перекладацької школи Іверського монастиря. Відомості про належність перекладу преподобному Євфимію повідомляються в «Житії преподобних Івана та Євфимія» 2 , а також підтверджуються колофоном афонського рукопису Iviron georg. 33 (= A), f. 162v 3 . Грузинський переклад видається вперше. П. Дж. Федвік (P. J. Fedwick) наводить список рукописів, в яких зберігся наш текст 4; з них чотири є досить давніми 5 : A Athon. Iviron georg. 33 (a. 1014), f. 88T-103v 6 (No. X); НЦГР 7 A-135 (a. 1035), f. 130r-141r (no. X); НЦГР A-927 (XII ст), f. 179v-185v (no. XXXIX); J Hier. georg. 139 8 (XI-XII ст.), F. 285v-302r. Ми видаємо текст за двома рукописами – А і J , з яких А є, очевидно, копією перекладу преподобного Євфимія Афонського. В апараті до критичного видання давньогрузинського тексту ми наводимо колацію з грецьким оригіналом твору (під сиглом X). Святого отця нашого Василя тлумачення на 37-й псалом 9 4 Ps. 37, 1; 7 Ps. 49, 21; 12/13 Ps. 37, 2; 17 cf. Ps. 6,3; 17/18 cf. Ps. 6, 7; 18/19 Ps. 6, 7; 22/25 Ps. 37, 4–5. 3 აღსაარებისაჲ] აღსააბისაჲ (sic!) A; 5 დადგომად] დადგრომად A; 6 მხილებად ჩუენდა] om. X; 7 წარმოვადგინნე] წარმოგიდგინნე J; 8 ვისმინნეთ] om . X; ǀ იგი] ესე J; 10 ჟამსა] ή ήμέρα add. X; 13 ნუცა] და praem . J; 18 სულ-თქუმათაგან დაშურომასა ] და სულ-თქუმისაგან J; 19 დიავალტო] დავალტვე J; 25 ურჩულოებანი] ურჯულოოებანი J. 1 . Псалом Давида. На згадку (Пс.37:1) 10 Слова Святих Писань стоятимуть перед престолом Христа на осуд нам, бо Він каже: Викрию тебе і представлю перед обличчям твоїм гріхи твої (Пс.49:21), тому будемо уважні і з старанністю послухаємо слова Писання, а заповіді Господа поспішаємо виконати ділом, бо ми поспішаємо виконати ділом, бо ми поспішаємо виконати ділом, бо ми поспішаємо виконати діло. Господи, не в люті Твоєї викривай мене і не в гніві Твоєму навчи мене (Пс.37:2). Схоже з цими словами і початок шостого псалму; та інші слова шостого [псалму] також схожі та близькі до цих [слів]. Так, у шостому [псалмі] він говорив про те, що зламалися його кістки (Пс.6:3), про те, що душа його утруднилася від зітхань (Пс.6:7), і ще: Омою щодня ложе моє, сльозами омочу постіль мою (Пс.6:7). Також і тут його слова схожі з тими, тому що він каже: Немає зцілення мого тіла, немає світу кісткам моїм від імені гріхів моїх, бо мої беззаконня перевершили голову мою (Пс.37:5). 29/30 Ps. 37, 7; 32 Ps. 6, 1; 34 Ps. 37, 1; 35 Ps. 37, 1; 37 Ps. 6, 1; 38 Ps. 6, 1; 40 Ps. 37, 1; 49/50 Ps. 37, 2; 51/52 Ps. 37, 2 . 27/28 თჳსთა – სიგლახაკესა] τήν έαυτοὒ ταλαιπωρίαν X; 28 რამეთუ იტყჳს] Ταύτη γάρ καί αύτός τη᷉ λέξει κέχρηται είπών X; 29 ვმდაბლდი] დავმდაბლდი] J; 30 грн] om. J; 37 გალობაჲ] καί έν ΰμνοις X; 38 გულის-ჴმის-საყოფელ ] 39 ვიტყოდით] ვიტყოდეთ J; 42 აუვარებიეს] აღუვარებიეს J; | ღმრთისა მიმართ] om. X; 44 მას] მ ᷉ს A , მარადის J; 48 მას] om . J; 49 თუ] trsp . ante რომელ J; 54 რომლისა] რომელსა J . h6 і подібні до цих слів, які він вимовляє протягом усього цього псалма, коли оплакує свої гріхи та злидні і каже: Я зубожів і змирився дуже і весь день сумний ходив (Пс.37:7). Втім, напис шостого [псалму] був наступним: В кінець, пісня про восьмого, псалом Давида (Пс.6: 1), а у цього [псалма] не так, а сказано тільки: Псалом Давида, на згадку (Пс.37: 1). Це вираз: на згадку – нагадує надпис шостого [псалма], отже виходить, що й усе, що сказано у цьому псалмі, теж: насамкінець, пісня восьмому ( Пс.6:1 ). Це [слово] кінець вказувало на все те, що [ми читаємо зараз], |але оскільки, коли ми говорили про напис шостого [псалму], ми сказали вже про спогад про це, нехай буде і тут спогад про це 11 . Втім, я говорю так тому, що багато разів і в багатьох місцях Давид сповідав свою провину перед Богом; і цей псалом виголошений їм поряд із усіма іншими для нагадування про свої гріхи, щоб тримати його на устах і вдаватися до нього як до заклинання для зцілення своєї душі. Він приносить Богу моління про те, щоб Той відвернув від нього Свій гнів, уготований для грішників, і умилостивлює доброго Господа словами доброго сповідання. А те, що він каже: Господи, люттю Твоєю не карай мене (Пс.37:2), так це тому, що він тікає не від покарання, а від покарання з люттю. А [слова] не з гнівом Твоїм навчи мене (Пс.37:2), [він вимовляє] не тому, що ухиляється від навчання, а тому, що просить про навчання 55 განკურნებად] განკურნებაჲ J ; | სენისა] სენისაჲ J ; 56 განმკურნებ] მე add . J; 57 არა] თუ add . J; 58/59 წამალთა ფიცხელთასა] τών βοηθημάτων X ; 61 რომელსა – იტყჳან] λεγόμενα έν ταΐς θεοπνεύστοις γραφαΐς X ; 62 იგი] το θεîον X ; 65 რომელი-იგი] რომელ-იგი J ; 66 უძლურებისათჳს ჩუენისა] τή τϖν άκροωμένων ποιότητι X ; 70 იტყჳს] იტყჳან J ; | გუასწავლის] გუასწავებს J ; 71 სიფიცხლისაებრ] სიფიცხისაებრ J ; 74 მათთაებრ] მისთაებრ J ; 75 რჩეულისა] შჯულისა J ; 77 რამეთუ] om . J; |ჭეშმარიტად – განრისხნების] შჯული განმტკიცნების ჭეშმარიტად J ; გამრისხნების] καί όργιζομένου add . X; 78 არამედ] რამეთუ რომელი add . J; შეერაცხოს] შეერაცხების J ; 79 რჩულისამიერი] შჯულისამიერი] J , in marg . A; 80 ანგელოზნიცა] ύπηρετικαΐ δυνάμεις X ; | ეგევითართა] ესევითართა J без гніву. Це те саме, як якщо людина скаже лікареві, який збирається лікувати його хворобу за допомогою вогню, скальпеля та гірких ліків: «Не лікуй мене вогнем і скальпелем, а [ліки] приємними та м'якими ліками». Така людина відмовляється не від лікування, а від страждання через хворобливі ліки. Часто вже говорилося, що коли Писання згадують про «гнів» і «лютість Божу», то вони мають на увазі не упереджене почуття (бо [Бог] чужий усякому упередженому почуттю), але Писання вимовляє ці слова образно, так само, як воно говорить і про очах Божих, вухах, руках, в пальцях у пальцях. немочі для того, щоб люди могли зрозуміти добро. Подібно до цього і про покарання, що осягають грішників по суду Божому, – оскільки вони тяжкі та болючі для них, – воно каже, що вони відбуваються через гнів і лють. Про це вчить нас і святий апостол, коли каже: Через твою твердість і нерозкаяне серце ти сам собі збираєш гнів на день гніву і одкровення праведного суду від Бога, Який віддасть кожному у справах його (Рим.2:5–6). Якби хтось назвав покарання, яке закон визначає для вбивць і лиходіїв, «гнівом» і «лютістю» не тому, що закон справді гнівається, а тому, що людина, яка зазнає кари, сприймає покарання від закону як гнів. Крім того, і злі демони, які виконують 84/85 Ps. 77, 49; 99/102 Ps. 37, 3-4; 105/107 Job 6, 4 . 81 საქმეთა – განჩინებულნი] om. X; 86 ღმრთისაჲ] ღმრთსა J; 87 ღირსთა – მიეცემის] მიეცემის ღირსთა მ; 89 ჴელითა] δι’ άποστολής X; | ანგელოზიდა მრისხანისაჲთა] άγγέλων πονηρών X ; | ანგელოზისა] ანგელოზისაჲთა J; | მრისხანისაჲთა] s.l. manu recentiore J; 91 ტკბილითა] ώφελίμων X; | რაჲთა] რომელ J; | იქმნას] იქმნეს J; 92 და 2 ] om. J; 93 აქავე] καί κατά τον παρόντα βίον add. X; 94 თჳსსა ვედრებასა] trsp. J ვედრებასა] τοΰ σκοπού X ; 95 ვხედავთ] φαίνεται X; 96 რომელნი] რომელ J ; 97 თჳსსა ზედა] trsp. J; | მას] om. J; 100 ამტკიცე] დაამტკიცე J; 101 კურნებაჲ] კურნება J; 104 არა ] არაჲ J; 106 რომელთაჲ] რომელთა J. h6 покарання над грішниками, і ангели Божі, призначені для цієї мети, одержують найменування «гніву» та «люті». Так, у [розповіді] про десять виразок, наведених на єгиптян, сказано: Послав на них лють гніву Його, послав її на них рукою злих ангелів (Пс.77:49). Подібно до цього, «десницею Божою» називається те відвідування, яке посилається до гідних за допомогою добрих і благих сил. Отже, Давид благає про те, щоб викриття прийшло не через злих сил і щоб отримати покарання не рукою злобного ангела (Пс.77:49), а через рятівні слова та м'які настанови. А крім того, він просить, щоб [Бог] не відкладав на день гніву та одкровення та праведного суду Божого (Рим.2:5), а дарував йому прощення за гріхи вже тут, до відходу з цього світу. І він досяг свого прохання, бо ми бачимо, що він отримав вже тут кару через те, що з ним сталося, а також через те, що він сам завдавав собі і мучив себе подвигами і сповіданнями. 2. Бо стріли Твої встромилися в мене, і Ти утвердив на мені руку Свою; немає зцілення мого тіла перед лицем гніву Твого, немає світу моїм кісткам перед гріхами моїми. Великий подвижник Йов, який зазнав різноманітних спокус, не був у невіданні про те, звідки це прийшло до нього, тому він говорив: Бо стріли Господні в моєму тілі; їхня лють випиває кров мою (Йов 6:4). І цей [Давид – С. К.] також каже: Стріли Твої встромилися в мене, і Ти утвердив на мені руку Свою (Пс.37:3). Йов згадував про руку Господню і говорив: Це рука Господа торкнулася мене (Йов.19:21), і демон також говорив Господеві: Простягни руку Твою і торкнися всього, 107/108 Рs. 37, 3; 109/110 JоЬ 19, 21; 111/112 JоЬ 1, 11; 112/113 JоЬ 2, 5; 117 Рs. 37, 3; 126/127 Eph. 6, 13–16; 132/133 JоЬ 6, 4. 107 და – იტყჳს] Ό δέ Δαβίδ ού τό σώμα πληγείς ομοίως τώ Ιώβ, αύτήν δέ τήν τρωθείς ούχ ομοίως τώ Ἱώβ φάσκεӀ· „Βέλη γάρ κυρίου έν τώ σώματί μού είσιν”· άλλ’ X ; 108 ამტკიცე] დაამტკიცჱ J; 109 და იტყოდა] λέγων X ; 111/112 ყოველივე – შეახე] om. A; 113 სხუაჲ] έτέρα τις ήν χείρ καί έτερα βέλη X ; 116 მისა] მისსა J | ჴელსა] ἤφθαι αύτοΰ add. X; 118 грн] om. J; 121 მოეცნეს] მიეხოყნეს J | მას] ამას J 124 ურიაჲს – მიმართ] ცოლისა მის ურიაჲს J; 125 გუსწავლის] გუასწავლის J; | მოციქული] მოციქულიცა J; 128 იპოვა] პოვა J; და] om. J; 130 რომელ – ეშმაკისაჲ] om. X; 132 იქმნეს ] იწმნნნეს (sic!) J; | უფლისა] ღმრთისა J . що він має (Йов.1:11), і ще: Простягни руку Твою і торкнися плоті його та кісток його (Йов 2, 5). Але одна рука торкнулася його плоті та його тілесного майна, а тут, оскільки сама душа Давида знемагала, він каже, що до нього торкнулися інші стріли та інша рука. І я думаю, що згадані тут «стріли» були розумними і, швидше за все, це були слова Божі, що мучили і викривали його душу, мучили його розум через те, що він був таким великим чоловіком, отримав такі великі речі від Бога і при всьому цьому зрадив себе злому ділу. А може, він має на увазі і самого диявола, і ті розпечені стріли (Еф.6:16) пристрасті, які розпалили в ньому хіть до дружини Урії; про цих стрілах вчить нас і апостол: Прийміть всезброю Божу, щоб ви могли (Еф.6:13) згасити всі розпечені стріли лукавого (Еф.6:16). І оскільки він, виявившись беззахисним, не зміг протистояти розжареним стрілам лукавого (Еф.6: 13), так душу його пронизала хіть, яка і є демонська стріла. Подібно до того, як Йов назвав поранення плоті, – адже вони сталися за Божим припущенням, – стрілами Господніми (Йов.6:4) і сказав: 133/134 Job 6, 4; 135 Ps. 37, 3; 137 Ps. 29, 7; 139/140 Ps. 29, 7; 149/150 Ps. 37, 2; 151 Ps. 37, 3; 155/158 Ps. 37, 3; 156/157 Ps. 37, 3 (S). 134 გულის-წყრომაჲ] αύτών add. X; 135 უფლისა] ღმრთისა J; 136 ისწავოს] ისწაოს J; 144 ისართა] ისართასა J; 146 მარადის] მ ᷉ს A; 147 გარე-ასვლად] გარე-აღსლვად J; 158 დაამტკიცე] საამტკიცჱ J; 161 რომელ-მისი] om. X; 163 აბესალომ] აბისალომ J . h6 Стріли Господні в моєму тілі; їхня лють випиває кров мою (Йов.6:4), так само і Давид сказав тут про «стріли Господні», оскільки за попущенням Господа демон ополчився проти нього, щоб він навчився не говорити надалі: Не посунуся на віки (Пс.29:7). Адже через те, що його зміцнювала благодать Господа, він колись запишався, так що сказав: Я в достатку моєму: «Не подвигнуся на віки» (Пс.29: 7). З цієї причини він заслужено був відданий спокуснику, який торкнувся його душі і завдав йому набагато більшої шкоди, ніж Йову. А його слова – це пам'ятка про його судовий процес та урок про той гнів, який уготований грішникам; вони гостріші, ніж стріли, вони мучать розум, мучать і ранять його постійно. Тому Давид, змучений і змучений спогадом про все це, і благав позбавити його від викриття з люттю і від навчання через гнів: Не в люті Твоєї викривай мене і не в гніві Твоєму навчи мене (Пс.37:2). Чому так? Тому що стріли Твої встромилися в мене, стріли Твої несуть на собі лють і гнів, вони встромилися в мене і мучать мене, тому я благаю тебе, щоб більше не відчувати на собі люті та гніву. 3. Бо стріли Твої встромилися в мене (або, як перевів Сіммах, пронизали мене), і Ти утвердив на мені руку Свою (Пс.37:3). Під «рукою Господньою», що доторкнулася до нього, розумій ту ж руку, що торкнулася Йова. Це та сама рука Господня, що струсила весь дім Давида до основ (тобто Його потурання), запалила первістка з його дітей, Амнона, пожадливістю до своєї сестри, виконала 172/173 Ps. 37, 4; 178 Ps. 34, 13; 179 Ps. 108, 24; 179/181 Ps. 101, 5-6; 181/182 Ps.6, 7; 183/184 Ps. 37, 4; 185 Ps. 37, 4 (A); 188 Ps. 37, 4 (AS); 190 Ps. 37, 4; 191 Ps. 37, 4 (S); 192/196 Ps. 37, 5–7. 164 ვიდრემდის] ვითარმედ J; 165 ბოროტნი] om. X; 169 грн] om. J; 172 ვითარმედ] Ούκ ἔστιν ϊασις έν τᾔ σαρκί μου άπό προσώπου τής οργἥς . X; 175 ვტანჯე] ვტანჯჱ J; 176 მივეცი] მივეც J; 177 ვაჭირვებდი] ვათრვებდი J; 178 იტყოდა] იტყჳს J; 181 рік] om. J; 182 ცრემლითა] და praem. J; 192 ურჩულოებანი] ურჯულოებანი J. і Авесалома ненавистю до брата, так що він убив Амнона, а потім відновила проти власного батька, і все інше зло, що сталося з ним, як написано, його зробила рука Божого потурання. Він каже: «Твоя рука доторкнулася до мене через різні спокуси, тому прошу тебе, більше не викривай мене в люті і не карай мене з ще сильнішим гнівом (Пс.37:2). І він говорить не тільки це, а й те, що йде далі: «Немає миру моїм кісткам від імені гріхів моїх (Пс.37: 4). Я, каже він, заздалегідь, не чекаючи, що хтось мучить моє тіло ззовні, покарав себе сильним болем, і саме тіло моє, за допомогою якого я вчинив гріх, я зрадив на страждання, караючи і караючи себе різними покараннями». Про це ж він говорив і в іншому місці: Я упокорював постом душу мою (Пс.34:13), і ще: Тіло моє змінилося від [позбавлення] оливи (Пс.108:24), і ще: Я забув їсти хліб мій; від гучного стогіну мого тіло моє прилипла до моїх кісток (Пс.101:5–6), і ще: Щодня омиваю ложе моє, сльозами моїми зрошую постіль мою (Пс.6:7). Те саме він говорить і тут: Немає зцілення мого тіла від гніву Твого (Пс.37: 4). Замість перекладу словом «гнів» і Акіла, і Сіммах переклали так: «Від лиця докору Твого». Для мене достатньо було, каже він, докору від Твоїх Святих Писань і докору від Твого пророка Натана, тому я так і покарав себе перед лицем Твого докору, так що страждало тіло моє і не було миру моїм кісткам перед лицем гріхів моїх (замість цього Симмах перекладає «через гріхи»). Бо беззаконня мої перевищили мою голову, 197/198 Ps. 37, 4; 204 cf. Prov. 18, 17; 206/207 Prov. 18, 17; 219 Ps. 37, 5 . 193 ] om. J; 196 დავმდაბლდი] έως τέλους add. X; 198 ფრიად] έως τέλους X ; მარადღჱ] მარადღე J ; 199 მოიწინეს] მის ზედა add. J; 202 დაიფარვიან-ო] μπδέ εϊσω τοΰ σώματος λανθάνειν add.; X | აღმემატნეს] აღემატნეს J; 203 ყოველთაგან] ყოველთადა J; 204 თჳსისა] έν πρωτολογία καί X ; 205 და – სხუათასა] om. X; 208 და დაშჯიდა] om. X; | პირსა] πἃν ... στόμα X ; 209 რაჲმე] რაჲ J; 210 გუასწავლის] გუასწავლებს J; 212 ცოდვისაჲ] om. J X; 214 შინა] om. J; | სიღრმეთა] ასოთა J; 218 ვითარცა – ესერა] Καί άλλο δέ τι X ; | გუასწავლის] გუასწავლებს J; 219 რამეთუ] ხოლო J. подібно до важкого тягаря обтяжили на мені. Засмерділи і загнили мої рани перед лицем безумства мого; зубожів я і сильно зігнувся (Пс.37:5–7). Через те, що я зробив це зло, каже він, через це я зубожів і зігнувся сильно, і весь день сумний ходив (Пс.37:7). Цими словами він відкриває ті страждання, що його спіткали, і те, як він мучив самого себе; і не тільки гріх він засвоює собі, а великі і численні [гріхи], які він не приховує в глибині душі, які перевищили його голову (Пс.37:5) і які відомі всім. Отже, ми бачимо, що він сам був обвинувачем проти себе (Припов.18:17) перед усіма і навіть більше, ніж всі інші люди, так що на ньому виконується слово: Праведник - сам обвинувач проти себе (Припов.18:17), тому що він випереджає будь-яку людину-обвинувача. Він звинувачував сам себе і засуджував та закривав уста ворогів, яким більше нічого не залишалося сказати. Слово вчить нас не приховувати свої злі вчинки і не тримати гріхи, як чорноту, і сморід гріха в глибині душі, так щоб наш розум не засуджувався ними зсередини. Як під час хвороби тіла, поки жар знаходиться всередині, у глибині тіла, хвороба тільки посилюватиметься, а коли він виходить і показується на поверхні, тоді дає надію на одужання, – так само буває і з душею. І ось Давид повідомляє нам про себе: Подібно до тяжкого тягаря вони обтяжили на мені (Пс.37: 5). Гріхи, що трапилися з ним, тяжіли 223/225 Rom. 2, 5; 226/227 Prov. 18, 3; 231/232 Matth. 12, 34; 233/234 Ps. 37, 5; 235/236 Ps. 37, 6 . 222 პატიოსნებისა ] εύγνωμοσύνην X; 223 სიფიცხლისაებრ] სიფიცხისაებრ J; 225 ცოდვათა] ცოდვასა J; 228 სული – და] om. X; | დაღაცათუ] დაღაღაცათუ (sic!) J ოდესმე] om. J; 229 მეუბრკუმეს] მეუბრკუმეს J; 231 ნამეტავისაგან] ნამეტნავისაგან J 234 ზ δέ, ότι add . X | ურჩულოებანი] ურჯულოებანი J ; 235 შეყროლდეს და] om. X; 237 საქმესა] έξ άφροσύνης γενομένην add. ; X | ცოდვაჲ] πἃν praem. X; | უგუნურება] om. X; 238 რამეთუ] ხოლო J; 239 საწადელ] ἃξια add. X; 240 ყოველნი სულისა] trsp. J; 242 არამედ] om. J | ყოველნი] om. X; 246 ცოდვისაჲ] om. X; 248 სულიერთა – საცნობელთაჲსა] ύγιοΰς X . h6 над його внутрішнім розумом, так що він не міг переносити їх через шляхетність та гідність своєї душі. Людина нерозкаяна і жорстока через свою жорстокість і нерозкаяне серце готує собі гнів у день гніву (Рим.2:5), накопичуючи гріх на гріх і помножуючи своє зло: Коли досягне безбожний до глибини гріхів, не дбає про них (Притч.18:3), а душ посковзнеться одного разу через диявола, одразу його внутрішній розум тяжіє, так що не здатний мовчати і приховувати свій злий вчинок. Бо від надлишку серця промовляють уста (Мф.12:34). З цієї причини і він не міг мовчати про те, що трапилося з ним, але сказав: Подібно тяжкому тягарі обтяжили на мені беззаконня мої (Пс.37: 5), і ще: Засмерділи і загнили рани мої перед лицем безумства мого (Пс.37: 6). Безумством він називає бездумний вчинок, адже гріх – це нерозумність і відбувається через нерозумність, тоді як чеснота – це мудрість, вона робить будь-яку дію гідною похвали та наслідування. А здоров'я – це всі дії душі, які відбуваються з мудрістю, тоді як нерозумність наповнює душу ранами та хворобами. Тому всі ті, хто перебуває у гріхах, радіють їм і знаходять їх приємними, такі люди схожі на свиней, що катаються у багнюці. А для того, хто один раз послизнувся, але потім знову встав, гріховне діяння огидне, як щось мерзенне, смердюче і нечисте. Так і Давид завдяки здоровому душевному устрою сповідався і говорив так: Засмерділи 249/250 Ps. 37, 6; 253 Ps. 37, 7; 254/255 Ps. 37, 7; 255/256 Ps. 37, 7 (S); 259 Ps. 37, 7 . 251 აღმემატნეს] აღემატნეს J; | დამძიმდეს] დამიმძიმდეს J; 254 ერთსა 2 ] βραχεΐαν X; 255 მჭუნვარედ] მჭმუნვარე J; 256 და 2 – იგი] επί τὢν πεπραγμένων μοι X ; 257 მეფე] მეფჱ J; 258 ქუეშე] ქუეშჱ J; 259 მარადღე] მარადღჱ J. і загнили рани мої перед лицем безумства мого (Пс.37:6). Тому що помножилися гріхи мої, вони піднялися вище за мою голову і навалилися на мене тяжкістю, засмерділи і загнили, тому я і захотів вилікуватися, і зубожіння, і сильно зігнувся (Пс.37:7). І не один день, і не одна година, а весь день сумний ходив (Пс. 37, 7) (або, згідно Сіммаху, «сумний блукав»). Я не залишався байдужим, і нітрохи не забував свій гріх, і не звеличувався через те, що я, як цар, не підлягаю жодному суду, але заради страху перед Тобою і через Твої докори, весь день я сумний ходив (Пс.37:7). Blake R. Catalogue des manuscrits georgiens de la bibliothèque de la laure d'lviron au mont athos // Revue de l'Orient chrėtien. 1933-1934. Vol. ІХ (29). P. 114-271. Fedwick P. J. Bibliotheca Basiliana Universalis. A Study of the Manuscript Tradition, Translations and Editions of Works of Basil of Caesarea. ІІ. The Homiliae Morales, Hexaemeron, De litteris, з Additional Coverage of the Letters. Part two: Editions, Translations. Turnhout, 1996. Martin-Hisard B. La Vie de Jean et Euthyme et le statut du monastere des Ibères sur l'Athos // Revue des études byzantines. 1991. Vol. 49. P. 67-142. Eusebius of Caesarea. Коментарі на Psalm 37 in the Old Georgian Version A Critical Edition of Old Georgian Text and Its Russian Translation. Part 1 Література Philology Department of Moscow Theological Academy Holy Trinity-St. Sergius Lavra, Sergiev Posad 141300, Росія kimserge@gmail.com For citation: "Eusebius of Caesarea. Commentary on Psalm 37 in the Old Georgian Version". A Critical Edition з останнього Георгійського тексту і його Російська Translation by Priest Sergiî S. Kim. Biblia and Christian Antiquity, vol. 1, no. 1, 2019, pp. 15–38. (In Ukrainian) doi: 10.31802/2658–4476–2019–1-1–15–38 Abstract. Російський орієнтовний коментар на Psalm 37 в Eusebius Caesarea був вивчений як автор сучасної contribution в рамках проекту «Діє Alexandrinische und Antiochenische Bibelexegese in der Spätantike» на Berlin-Brandenburg Academy of Sciences2 Політика грецького manuscripts led to a new critical edition of Eusebius' text (forthcoming). Ми вважаємо цю статтю як доповідь нашої студії на цьому повідомленні, так і повідомила першу частину критичної версії його останньої забороненої old Georgian version Eusebius' Commentary on Psalm 37 long its Russian translation. Проект «Die alexandrinische und antiochenische Bibelexegese in der Spätantike». Див. нещодавній переклад «Житія»: Martin-Hisard B . La Vie de Jean et Euthyme et le statut du monastère des Ibères sur I'Athos // Revue des études byzantines. 1991. Vol. 49. P. 67–142, тут 103 («Comme nous le disions, il traduisit... les Enseignements de notre saint pere, le grand Basile, le Commentaire des Psaumes, du même...»). текст колофону та французький переклад у каталозі: Blake R . Catalogue des manuscrits géorgiens de la bibliothèque de la Laure d'lviron a Mont Athos // Revue de l'Orient chretien. 1933-1934. Vol. ІХ (29). P. 158 [118]. Fedwick P. J. Bibliotheca Basiliana Universalis. A Study of the Manuscript Tradition, Translations and Editions of Works of Basil of Caesarea. ІІ. The Homiliae Morales, Hexaemeron, De Llitteris, з Additional Coverage of the Letters. Part two: Editions, Translations. Turnhout, 1996. P. 1176 (див. рукописи: h641, h642, h643, h644, h647, h649, h650, h652, h655, h656, h657, h659). Рукописи h642, h644, h647, h650, h652, h655, h656, h657 (за Федвіком) є списками XVII-XX ст., тому ними можна знехтувати. Ми виправляємо відомості про нумерацію аркушів. Федвік вказує ff. 83r-101v: див. Fedwick P. J . Op. cit. Part one: Manuscripts. P. 194-195. Тбілісі, Національний центр грузинських рукописів ім. К. С. Кекелідзе. У вільному доступі: https://www.loc.gov/item/00271073343-jo. Текст розміщено за розворотами друкованого видання. – Редакція Абетки віри. Тут і далі російська текст біблійних цитат адаптований нами з перекладу П.А. Юнгерова. Давньогрузинський текст не цілком зрозумілий (між знаками cruces); грецький оригінал також видається зіпсованим. Знаком crux, який також називають «мертвим знаком», позначають сильно зіпсовану, «мертву», фразу на її початку і в кінці.