Письма к разным лицам...

...у «Душекорисному співрозмовнику» 340. Відповідь на прохання молитов та поради у життєвих труднощах Відповідь на прохання молитов та поради у життєвих труднощах. Милість Божа буди з вами! Просіть молитви та поради. Молюся, щоб Господь улаштував побут рабинь своїх. Що стосується поради, то її важко знайти для вас. У вас одне людське джерело допомоги – ваш дядько. Його і розташовуйте, щоб не залишав вас. – Боже джерело невичерпне – добрий Промисел про всіх. До нього вдайтеся. Він пошле вам уроки – і піде у вас ріжки... Благослови вас, Господи, і заспокой! 341. Відповідь на прохання молитов та поради у життєвих труднощах Вам загрожує небезпека залишитися безпорадними... добре робите, що наперед думаєте про той скорботний час. – І думайте, і наперед підшукайте там між своїми, хто розташувався б допомагати, або всі рідні потроху. Поверніть на Господа смуток свій, і Той піклується про вас. Надія на Господа не осоромить. Придбання і своїх засобів, при покладанні на Бога, не применшує сили надії: бо це шукання має здійснюватися з надією. А тим часом моліться і моліться. Більше цього нічого не маю сказати... Благослови вас, Господи, і втіши та допоможи. ...у «Тамбовських єпархіальних відомостях» 342. Про ворожі нападки. Про осквернення, про чистоту тілесної Про ворожі нападки. Про те, як заспокоювати внутрішні сум'яття. Про осквернення, про чистоту тілесної. Ревно боротися з усім противним справі спасіння – почали? Потрібно триматися свого наміру. А що ворог нападає, цьому дивуватися нема чого і нічого особливого тут немає... Треба тільки стояти. Внутрішні сум'яття утішати треба молитвою і помислами святими, особливо про смерть, суд, пекло і рай. І вщухне. Осквернення, по обмиванні водою, сльозами обмити душу... вигнати співчуття, якщо залишилися, стати рішуче в протиборство плотським рухам і духовному отцю сказати. Ревнуйте святою ревнощами про чистоту серця і тіла... Тіло треба виснажувати малоясністю, малоспанням, працею, а у вас немає його... до втоми треба. Але головне, Вам треба тепер сховатися в монастир... і віддатися на тамтешні послухи, щоб гарненько пром'яли вам боки. Поменше, будьте у своїх... і знайомих... 343. Головне – серце Богові віддати. Про пощення. Про сльози. Про самоціну Головне – серце Богові віддати. Про пощання: і одним хлібом харчуючись, можна поїдати. Про сльози: серце скрушно і смиренно краще за сльози. Про самоціну: від нього вся згуба. Відповідь на запитання: чи приймати у недільні та святкові дні для спільного читання. Милість Божа буди з Вами! Почали? Не припиняйте, але потроху примножуйте. Господь буде Вам помічником. Знайте, що головне - серце треба Богу віддати і зробити, щоб воно ні до чого не лежало і, будучи вільно, Єдиного Бога мало в собі, до Нього приліпилося і Ним жило... Зовнішні порядки все ніщо... як їх не змінюй... Зміна ж серця істотно необхідна... без нього все ні в що: і пости, і чування... подвиги. Знавши це, так і влаштовуйтесь, маючи переважно намір серцем правити і до Бога його звертати і прагнути. Їжі приймайте такою мірою, щоб це було схоже на лощення, бо й одним хлібом харчуючись, можна об'їдатися. Що з'являються сльози, це добре: Божа милість. Однак не задивляйся на це. Чи буває при цьому дух сокрушений, серце скрушено і смиренно?! Эти чувства лучше слез. Про них дбайте і моліть Господа і всіляко дбайте, щоб вони не припинялися. Буттям їх у Вас або відсутністю визначайте, чи в доброму стані, чи в недоброму. І взагалі, свій успіх цінуєте по тому, якщо ніякої ціни собі не даєте, а вважаєте себе за ніщо. Самоцен є перший ворог трудящих у справі спасіння... Хто припускає думку, що він є щось, той сам себе обманює і губить все своє добре (Гал.6:3). Прочитайте це місце і подумайте над ним. Від самоціну виходить вся згуба. А тим часом цей помисл ледь помітний і здебільшого полягає в потаємному почутті. Займитесь этим. Збентеження і трепет, що буває під час молитви – мені здається – від ворога. Не думайте, що він відстав від Вас... по п'ятах Вашим льне і все виглядає. Тепер він смиренний, бо у Вас ревнощів багато; але коли ослабне ревнощі, тоді почне розправляти свої пазурі. Пильнуйте. Деякі псалми та псаломські вислови чіпають. Користуйтеся ними, не пропускайте, а заучуйте та моліться ними. У неділю і святкові дні прийматися читання добре б без побоювання... але як потрапите до вчителів?!.. Тоді що?! Апостол Яків вчить: не багато вчителів будьте... А з самоціном як упораєтеся тоді, коли він отримуватиме собі при цьому багату пишу... Так от дозвольте розсудити. Якщо можете це зробити без шкоди собі... починайте... якщо ні - краще не починати. 344. Про спокуси. Про читання та роздуми. Про жарти та сміх Про спокуси. Замість покарання за несправність не допускати несправності. Про читання та роздуми. Про жарти та сміх. У Вас все в порядку стерпному та терпимому. Кріпіться, собі слухайте і жодної потачки своїм бажанням не давайте, і з усієї нагоди витягуйте собі уроки. Спокуси при переході до церкви, спокуси в церкві, спокуси при поверненні додому, спокуси вдома... Куди не повернися - всі спокуси... Це нічого, від цього багато користі. Тільки треба строго тримати себе і ніяк не піддаватися, а завжди вступати з ними в боротьбу - відганяти і проганяти... Ні на волосся не відступайте... а коли відійде, тоді сядьте і розчитайте, як було, і уроки прочитайте собі. Замість покарань за несправність, наказую аж ніяк не допускати несправності, щоб життя йшло рівно за заповідями Божими та правилами подвижницькими. Коли погрішили - сваріть себе і накладайте на себе зобов'язання бути справним. Після справи, вдома, може лізти в голову помисл самовхвалення: ось так ми!.. І це женіть. Що лізуть думки пихати, це не біда. Лихо якщо душа погодиться з цим. А якщо, як помітите такий помисл, будете проганяти, то гріха не залишиться ніякого. Все це йде і до ваших обідів. Не допускайте помислів марнославства ні на початку, ні на продовженні, ні наприкінці. Гоніть їх молитвою. І завжди очищайте свою справу перед Богом, каючись, якщо що неналежне минеться до душі. Благослови вас, Господи! Нині простір благотворення. О. архімандрит наш пече хліби щодня, скільки можна, і роздає. І годує ще там на далекому готелі. Скоро, каже, муки не стане. Вам би (не одним вам, а суспільству достатніх людей) у Моршанську завести... хлібопекарню... А гроші – великі в шинок несуть, а маленькі на горіхи. Благослови Вас, Господи, і N... N... і ваших дітей і всі справи ваші. 346. Про сповідь. Про ранкові та вечірні молитви. Про читання Нового Завіту Про сповідь. Протягом дня закон: усіх робити за заповідями. Про ранкові та вечірні молитви. Про читання Нового Завіту. У Божій епітимії, про покликання. Про чернецтво: келія непридатна для Вас. Ви кидаєте, що було в житті вашого поганого, і зважилися жити справно і не ображати Господа. Даруй Вам, Господи, твердо стояти в цьому намірі і у відповідних справах. Чи сповідалися? Пам'ятайте, що сповідь з дозволом відкриває двері в серці Божої благодаті, для якої вона була укладена гріхами. Тримайте ці двері відчиненими завжди, а для цього утримуйтеся не тільки від поганих справ і слів, а й від думок і почуттів, додаючи до цього духу скорботи і серце скрушно і смиренно. Вранці, як тільки прокинетеся, негайно відновлюйте в собі ці почуття розтрощити і намагайтеся бути з ними весь день. У вас протягом справ дня визначено і завжди майже одне й те саме. Тут один закон: все робити за заповідями, які призначені для тих, хто торгує: добрий товар, реальна вартість і правильне відмірювання, та ін. Дивіться око Боже над собою. Увечері переглядайте: справи, слова, думки і почуття денні, за несправність їх і худорлявість сваріть себе, вважаючи надалі обережно поводитися. Ранкові та вечірні молитви завжди робіть, не прочитуючи тільки, але серцем вимовляйте слова молитви. Є маленькі Нові Завіти у продажу, в яких зазначено, що читається якийсь день з Євангелія та Апостола. Купуйте і прочитуйте церковні уроки щодня... і потім нагадуйте їх частіше протягом дня. – Увечері на ніч почитайте якусь книжку святих Отців. Колись – це слово забудьте, кілька рядків прочитати можна легко завжди. Так і живіть. Я не бачу великої потреби змінювати Вам спосіб життя. Бог на початку наклав на нас епітимію, у поті чола їсти хліб свій. І треба працювати. У Вас невелика праця. Дякуйте Богові і не скидайте цього легкого ярма. Апостол написав, щоб кожен, у якому стані покликаний, у тому і перебував. Покликання тут зрозуміло перше – від гріха до чесноти. Це покликання, яким Вас покликав Бог. І будьте так. Всі звання і стани, які бачимо в людях, благословенні Богом, упорядковані заповідями і молитвами освячуються. Залишати Богом цей спосіб життя слід лише в особливих випадках. У вас я не бачу такого випадку. Якщо він відкривається до очевидності, то можете скористатися ним. Лист мій був до Вас написаний, але ще не надісланий, як прийшов другий. Так як у ньому нічого особливого не додано, то написаний лист піде до Вас як відповідь на обидва. Повторюю: залишайтеся у зовнішньому становищі, як воно тепер є. Келлія не придатна вам. Після, можливо, і годиться. У цьому положенні і будьте ласкаві встановитися в справах руху по доброму шляху. У вас одне – порада, порада, подай пораду! Порада сама нічого не дасть, а лише вказує. Головне не в ньому, а у рішучості працювати Богу до становища живота. Коли є рішучість, тоді вся справа полягає в наступних двох словах: ухилися від зла і створи благо; інакше – не гріши, а роби одне належне. І будьте ласкаві робити одне належне у Вашому положенні. Вважайте цю справу вирішеною і всю працю зверніть на впорядкування внутрішнього життя, хай будуть у Вас думки, почуття та бажання завжди святі та угодні Богові. Попередьте Господа перед собою. Твердо тримайте в думці й серці, що порада і молитва інших корисна, але головний творець спасіння сама людина – потрібні праці та духовні поти. Сюди і Божа допомога приходить, а хто не трудиться, до того не прийде. Бігайте келії як вогню. Ворог духом згорне вам голову там. Щоб жити рятівно в келії, треба мати велику навичку в чеснотах і загальнохристиянських і подвижницьких. Пильнуйте добрий намір не ображати Господа гріхами... і вправляйтеся в доброчинності у вашому становищі. 347. Про головну красу. Про страх Божий. Про суд Божий. Про молитву Перелічуєте свої несправності, і внутрішні та зовнішні, тобто і почуття, і справи. Добре, що усвідомлюєте худість. Але не це одне потрібно, а головним чином те, щоб рішучість отримати не тільки припинити все погане, але і всякий заклик до того вирвати з серця. Описуючи свою худорлявість, Ви говорите про неї так, як би вона у вас була щось мимовільне ... і здається, очікуєте, щоб хтось сторонній зглянувся над Вами, і все у вас зрадив одним словом. Ось це і є головна краса, якою ворог тримає всіх грішників у своїх руках. Ні, не так. Ніхто в худощах Ваших не винний крім Вас самих, і ніхто позбавити Вас їх не може крім Вас самих. Отже, якщо усвідомлюєте себе поганою, залишатися ж поганою не хочете, беріться за справу виправлення себе. Не буду Вам докладно викладати все, що сюди стосується. Скажу головне: страх Божий відновіть у собі. Для цього поставте себе в годину смерті... і перед судом Божим і вирішіть, що скаже Вам Господь, якщо Ви постанете перед Ним такою, якими Ви тепер... прийди чи відійди? Тримайте думку, що це безповоротний суд. Як скажеться, так і залишиться на віки вічні... Поясніше це уявіть... Воруште трохи серце, не відганяйте цього, а більше й більше роздмухуйте... Все інше киньте, а про це тільки й думайте... І моліться, щоб Господь страх Свій вселив у серце Ваше... Разом зі страхом порушив би і зі. Серце скрушено і смиренно Бог не принижує! Від страху та руйнування прийде і рішучість – бігати зла та стояти в добрі. Киньте все... і одне знайте, що Ваш порятунок у сокрушенні та плачі про гріхи. Як тільки хвилюєтеся в гріхах, Бог одразу й кине на Вас милостиве око... а тепер не дивиться на Вас за те, що Ви слухаєте ворога. Сповідатися треба... Їдьте до Вороніжа... Там, я чую, добрий... хто дивиться за мощами... або економ володаря. До сповіді приступайте з повною рішучістю у всьому виправитися, і поверніться зовсім новою, у серцевому намірі. Тільки не дбайте... Смерть не за горами... Найчастіше твердіть собі: в пекло хочеш? Тож живучи безтурботно, прямо туди потрапите. Виправте справу молитви... Вивчіть на згадку 24 молитви св. Золотоуста, що в молитвах на сон перебувають... І частіше їх прочитуйте... З них і домашнє правило скласти можете... кожну з них підносячи до Господа з відповідними почуттями кілька разів – по 5, по 10... тримайте пам'ять Божу... що Бог скрізь є і все бачить... і потаємне в серці... 348. Про посаду священика: обов'язок священства навчати та керувати Про посаду священика: обов'язок священства вчити і керувати, а не про треба лише дбати. Із бажаних вами книг посилаю Вам, які виявились у мене на руках. З Ваших посад найбільша священича. А найбільший обов'язок священства є вчити і не вчити тільки, але й керувати, що означає взяти за руку і вести до спасіння. Через якусь випадковість у нас єреї Божі головним чином піклуються про виправлення потреб. І це має виправляти з усією увагою; але першому місці має ставити керівництво до порятунку. Дуже рідкісні мають на увазі це останнє, але й ті обмежуються по відношенню до цієї половинної справи... вчать тільки, а цього мало. Пам'ятав про це тому, що Ви виявили турботу бути справним у обов'язках, що лежать на Вас. Допоможи Вам, Господи, у всьому. Прошу ваших святих молитов. 349. Супровідний лист до книг, що посилаються. Супровідний лист до книг, що посилаються: тлумачення послання Ефесянам і псалтирі Єфрема Сиріна. Їде до Вас о. архімандрит до Тамбова – і пишу. Надсилаю також дві книжки – тлумачення послання до Ефесів, одну на Ваш дім, а іншу на Аркадіїв; та одну книгу Псалтирі св. Єфрема нового видання. Тих та інших мені надіслали небагато і скуплюсь. Потім, після, надішлю послання до Римлян. Його ще не надіслали. Скоро померлу N. спаси, Господи, і помилуй. Жаль, що вона не встигла причаститися; але якщо вона не робила смертних гріхів після останнього причастя, то сила його перебуває в ній... тобто спілкування її з Господом Спасителем ціле і непорушне. Від цього спілкування, коли вона піде на небо, іскри будуть від неї летіти і вражати бісів, коли вони зухвало нападатимуть на неї. Око моє слабшає, але болю не завдає. Інше здоров'я справне. Всім Вашим є Боже благословення. 350. Подяка за надіслане. Про знайомих Отримав підрясник і що було за нього. Подрясник зовсім у пору. Дякую за все. Дуже шкодую, що Ваш зір відмовляється Вам служити. І мені не завидно буде. Втім, моє становище набагато краще за Ваше, тому що моє ліве око зовсім справне поки. А може, і назавжди залишиться справним. Інше моє здоров'я – щось. Чули? - Казанський владика помер... і Арсен Афонець? Обидва святі чоловіки. Упокій, Господи, душі їх. Наші молитовники будуть. То вірю. Втішно Ваше добре спілкування з NN. Я шлю їй книги – тлумачення послання до Римлян. Так і до Вас два екземпляри – один на Ваш будинок, а інший на Аркадіїв. Скільки передбачається написати! А ось око зраджує, хоч і неохоче доводиться приборкати трохи письменства. Втім, все коропаю (так! – Ред.) потроху. Але дума за горами, а смерть за плечима. На жаль та ах! Благослови Вас, Господи, всяким благословенням. Рятуйтесь і про мене, багатогрішного, Бога благайте. 351. Благословення життя у селі. Про листи проти Пашкова Благословення на життя у селі. Про листи проти Пашкова. Про книги, що посилаються: тлумачення послання до Колосян і 118-го псалма. Винен, що давно не писав. Трохи ділок лежав на мені. Тепер лягло. Ви тепер у селі – у блаженному відокремленому житті. Благослови, Господи, побути Вам з Господом. Про що говорив преосвященний Макарій – я здається послав вам. Це «Лист до однієї особи в Санкт-Петербурзі з приводу нового вчителя віри». Воно у «Душекорисному читанні» надруковано, і я мав кілька відбитків. І послав їх разом із посланням до Колосян та новим виданням 118-го псалма. Якщо дійшло до Вас це, дійти має й той лист. Якщо не дійшло, надішлю. Я маю ще відбитки. У «Душекорисному читанні» ще надруковано два листи... у липневій книжці; і ще одне друкується у серпневій. Цих відбитків не буде. Все одно, читайте у журналах. Мені писали з Санкт-Петербурга, що ні Синод, а священики пітерські надрукували 20 т[исяч] і роздали. Чути, що Пашкова вигнали з Санкт-Петербурга і він переселяється до Лондона на проживання. Зле ж насіння його залишиться. Може, замре само собою. Там, бач, ще є якась секта, яка називається «апостольською громадою»... Всім Вашим є Боже благословення і повні доброзичливості. 352. Привітання з Великоднем. Про Казанську ікону Божої Матері Вітаю і Вас взаємно цим християнським вітанням. Даруй Вам, Господи, світ душевний, як і учням своїм дарував Він його, з'явившись після Воскресіння. Бажаю оновлення душевного та тілесного, як Сам Господь воскрес у оновленому людському житті – повному, щоб і нам повідомити його повне, у нероздільності з Ним, єдиним животом нашим. Нехай усіх вас обійде Господь радощами і втіхами. Весну зустрічаєте. І більше весни – скоро прибуде ікона Божої Матері Казанської... І якщо віра Ваша і любов до Божої Матері збудиться при цьому в такій силі та стрімкості, що й до Самої Божої Матері досягне, то й Сама Владичиця прийде до вас із дарами Своїми та милостями. Хай випаде мала дещиця і на вашу частку. Ваш богомолець Єп. Феофан. 353. Благословення на прощу. Про Казанську ікону Божої Матері Подяка за надіслане. Благословення на прощу. Про Казанську ікону Божої Матері. Лист ваш отримав... Отримав днями й посилку, чарівний підрясник. Краще торішнього, який ще цілий і новенький. Тому що вживається тільки в найспекотніші спеки, і до того ж у служінні, на що призначається і цей. У мене їх багато. Спаси, Господи. Але замість спеки – холоду і все в теплому ходжу. Збираєтесь на прощу? Даруй Вам, Господи, добрий шлях, старанне моління та всяку духовну втіху. Так само вже й до святителя Тихона пробралися. Але важкувато. Ось хтось проектує чавунку з Єльця до Вороніжа... мабуть і на Задонськ. Тоді любо роз'їжджатиме. Святителя Платона я щодня поминаю на проскомідії, а не одного 12 травня. Врятуй його, Господи! Святий був володар! У Вас тепер Казанська чудотворна ікона Божої Матері, з нею і вподобання Божої Матері на Тамбов і тамбовців; і де багато старанності, що приваблює, там і саме відвідування Владичиці. Нехай сподобить Господь цього останнього всіх, хто горить любов'ю до Заступниці Всесвітньої! Вітаю з благополучним вчиненням коронації. Слава Богу! Але ми ще читали. Завтра отримаємо. Про здоров'я. Про свої праці: письменство зовсім припинилося. Про третій том «Добротолюбства». Про старість: все думаю бути молодим на 70-му році, хтось пророкував, що помру на 94-му. Найповажніший о. протоієрей! Дякую Вам та всім Вашим найщирішим подякою за вітання мене з іменинами та за теплі при цьому доброзичливості. І я, подібно до Вас, нічого більше не бажаю як продовження засліплення і багато того, щоб воно зупинилося на тому, як тепер є. Але Господь краще за нас бачить, що кому придатніше. І буди Його свята воля! Ви все бажаєте мені - все писати і писати, а в мене письменство зовсім припинилося. Почав було тлумачення послання до Євреїв, але закінчив вступ і став у глухий кут на першому ж вірші. Не пишеться, та й годі. Повернеш, повернеш перо, і кинеш. І довелося залишити цю справу знову до того, коли прийде наснагу... Тепер же, щоб не нудьгувати від неробства, взявся за третій том «Добротолюбства», який складатиметься з одних тих статей, які є в грецькому «Добротолюбстві»... хіба малого доведеться вставити... Перекладається Діадох. Який він привабливий владика!.. А в нас у перекладі слов'янському він темніший за багато статей «Добротолюбства», хоча в оригіналі зрозумілий. Пам'ять про товаришів і до мене заходить. Треба і нам готуватись... Але диво-дивне! Я ніяк не можу відчути себе старим, і все гадаю бути молодцем молодим на 70-му році. Бажалося б знати, чи буває з іншими такий обман? Або, можливо, мені судилося ще довго прожити. Хтось пророкував мені, що помру на 94-му році... На жаль! Годик-другий ще буду бачити, а потім стільки часу сліпити. Будучи воля Божа. Господь умудряє сліпці. І вірно Він тоді ж пошле мудрість, як жити не нудьгуючи, незважаючи на сліпоту. 356. Про скорботи та хвороби. Про соборування. Про переведення служби вмч. Пантелеїмону Про скорботи та хвороби. Добре часто причащатися. Про соборування: не побажання на той світ, а таїнство на випадок хвороби. Про книги, що посилаються. Про переведення служби вмч. Пантелеимону з грецької Мінеї. Ваш лист від 7-го отримано мною 12-го. Тому не дозвольте вважати мене ліниво відповідальним, або простроченим. Врятуй вас, Господи, що згадали нарешті. Радію, що у вас все інше добре, і сумую разом з вами про одне скорботне, яке заступає все не скорботне, розумію хворобу матінки. Господь нехай надихне її благодушністю і нехай пошле їй бажання готуватися до відходу, як годиться. Що ви пропонуєте їй часто причащатися, і вона охоче це приймає, добре справа. Можете скільки можна частіше. Візьміть до себе дарохоронницю із запасними дарами та інше потрібне ... і хоч щодня причащайтесь. А щонеділі можна з храму з судиною приходити... І зібратися чому не можна?.. Соборування не наказ на той світ, а таїнство на випадок хвороби: «Чи болить хто у вас...». У нас перетворили сенс його. На Сході негаразд; там соборуються не перед смертю... а коли хворіють... А в Єрусалимі всі соборуються щороку у Велику Середу. Вам треба частіше в місті говорити проти збочення сенсу єлеосвячення... І священики нехай кажуть... Бажаю матінці від щирого серця спокою душевного. Нехай пошле їй Господь мир Свій. Благослови, Господи, вас і всіх ваших! Посилаю вам розповіді мандрівників... у новому вигляді небагато. Тут же ви знайдете іконки великомученика Пантелеймона. Надіслали афонці з залишком... і ділюся. Що роблю? Афонці просили переказати два похвальні слова св. Пантелеймон і життя його за Метафрастом. Це діється... і добігає кінця. Думаю додати переклад служби св. Пантелеймону по грецькій Мінеї, де вона святкова, а в нас буденна... Там деякі й прибавки є і переінакшення у стихирах. Греки в цьому не соромляться... А ми слово Боже вигадали, а до церковних книг доторкнутися боїмося... хоча потреба в поновленні перекладу всіма відчувається... Прийміть ще мої доброзичливості... 357. Скорботному по покійній матінці. Не надто віддавайтеся горю Скорботному по покійній матінці: вона знайде спокій, хвороба у Господа – міра очищення. Не надто віддайтеся горю. Милість Божа буди з Вами, шановний о. протоієрей! Упокій, Господи, новоприставлену рабу Твою! Вона знайде спокій у Господа... Хвороба – у Господа міра очищення тих, хто любить Його і любить Його. Блажений шлях її... Великий князь Сергій Олександрович лист надіслав з цієї нагоди і фотографії – свою і подружжя своє за підписом... А з С-Петербурга надіслав і Павло Олександрович фотографію... у формі кабінетних великих... Місцевість наша їм сподобалася і наші церкви... Вони дуже добрі і лагідні... і до всіх уважні... і до всього цього - благочестиві... Здоров'я моє справне. Око ще служить... але помітно накульгує... Дякую за добрі бажання всіх, ваших і знаних. Благослови Вас, Господи! Всіх Вам благий від Господа. Ваш старанний доброзичливість Є. Феофан. 359. Благословення та доброзичливості. Про третій том «Добротолюбства» Благословення та доброзичливості. Про здоров'я. Про третій том «Добротолюбства»: дійшов до св. Максима Сповідника і почалися гострі шляхи. Приношу Вам щиру вдячність за Ваші щирі мені доброзичливості... Примножую їх у тисячу тисяч разів і звертаю до Вас і Вашої родини та Вашого гідного служіння Св. Церкві Божій. Милостивий Божий покров буди на Вас! Моє здоров'я гаразд. Слава Богу! та очей у прогресі. Що буде, побачу і без очей. Але, здається, треба звикнути... Тільки наперед у цьому вправлятися не слід. Тепер третій том «Добротолюбства» складаю... Все йшло гладко. Але як дійшов до св. Максима Сповідника... і почалися гострі шляхи. Адже він мудрий. І багато є темного. Подумую вибірку зробити; все ясне взяти, а темне опустити. І сповідатися перед усіма, що сил не вистачає. У нього 700 глав про богослов'я і про чесноту і гріх... Ця премудрість, тобто вибірку зробити, з'явилася в мене тільки нині... Нудно сидіти... думаєш-думаєш і все-таки не придумаєш. Благослови, Господи, всіх вас. 360. Співчуття у скорботі за дочкою, що відйшла: але й радіти про неї належить Співчуття в скорботі за дочкою: але й радіти про неї належить. Співчуваю Вашій скорботі, але не сумую, що відійшла люб'язна Ваша дочка. Для неї це добра частина. І радіти про неї належить. Але батькове серце не вміє не сумувати, що йому не говори. Дочка Ваша тепер з матінкою своєю втішаються, що позбулися нерадісного тут перебування, і переселені до дому Батька свого, сповненого будь-якого достатку. Звідти вони й на Вас поглядають, і бачачи, що Ви про них тужите, похитуючи головою, кажуть: ах, коли б він знав, як нам тут добре... не став би так журитися, а тільки радів би... Йому б про себе треба журитися, що ще мається там у метушні та негараздах... Сказавши Вас, помоляться й. Не пошкодувати не можна... але й стримувати скорботу можна... таким роздумом, читанням, справами... а більше молитвою. Господь нехай втішить Вас... особливо в цей день зішестю до нас Духа Утішителя... 361. Про здоров'я, зір. Про книгу «Душа та Ангел не тіло, а дух» Про здоров'я, про зір. Про книгу «Душа і Ангел не тіло, а дух»: будьте ласкаві сказати, доказова вона чи ні. Дивуюся, як так сили залишають Вас? А я так молодець молодцем: тільки запаморочення іноді підхоплює. З цим поєднується слабкість, яка зникає з приборканням запаморочення. Минулий рік мене схопило запаморочення наприкінці листопада і було дивне два-три місяці. Потім воно стихло, але часом піднімалося. Ось і днями було, але минулося. Якби довелося мені писати Вам у той час, я заспівав би Вам таку жалюгідну пісню, що Ваші вуха не винесли б. Але зараз у мене все в доброму порядку. Ваші очі погано роблять, що відмовляються служити. У мене ж хоч один залишився, але хоробро тримає свій пост – світить своєму господареві. Слава Богу, що хоч ваше служіння не зустрічає заперечень з боку очей... Тут розрада велика. Що я роблю? Перечитую деякі свої книги для нового друкування. Чи читали ви книжку «Душа та ангел не тіло, а дух»? Ні? Дозвольте зараз сідати і читати, чи слухати, а читати змусіть онуків та онучок... І скажіть... доказовою вона чи ні. Бо на неї подали протест мені... Бажаю Вам бадьорості... Благослови Вас, Господи! 362. Привітання з Великоднем. Про куріння тютюну. Про ієрейське служіння Вітання з Великоднем. Про куріння тютюну: не в'яжіть себе обітницею, що кинете, кажіть так: «дай спробую, може, злажу». Про ієрейське служіння: народу треба вчити. Даруй Вам, Господи, такої радості, щоб і кінця не було, і святості в ній... Про що писали – добре кинути куріння. Воно не тільки порожнє, але й потроху підточує здоров'я, псуючи кров і засмічуючи легені. Це є поступове себе отрутою. Але поради на це ніякої немає і не буває, крім як наважитися міцніше. Пам'ятайте, як NN. відвикав від нюхання? Іншого способу немає. Що з Вами було, є вороже посміяння. Курити чи не курити – є справа байдужа, принаймні наше і спільне сумління вважає це таким. Але коли некуріння пов'язується обіцянкою, тоді вона вступає в моральний порядок і стає справою совісті, невиконання якої не може не каламутити її. Ось вам ворог і підсолив. Правильно, Ви добре поговіли. Ворог напоумив Вас покласти рішення, а потім збив до порушення цього слова. Ось і вся історія! Будьте ласкаві вчитися і надалі дивитися в обидва. На що в'язати себе обітницею?.. Говорити треба: стривай, дай спробую кинути, може, злажу. Ви зустрічали у старців пораду не в'язати себе обітницею?.. Ось таких саме справ це стосується. Що до протоієрея Вашого, яке Вам до нього діло? Він сам за себе відповідає Богові. А що є у Вас лукава спостережливість, то вона має бути у Ваших руках. Можете її розсудити. Пересудники ніякого виправдання не можуть мати, а Ви з цієї нагоди полягаєте у чині їхнього... О. N. Боже благословення. Пам'ятаю його. Даруй йому, Господи, добре священствувати. Народушек треба вчити... А ієреї всі мовчать - колись поговорять, і все якось мудро і переплутано з мудруванням. О. N., гадаю, не такий. Будьте здорові та веселі. Матінці ігуменії та з сестрами обителі її – Христос воскрес! Благослови, Господи, всіх вас! 363. Про гріхи. Що говорив про ворожі навіювання на гріх свт. Тихін Задонський Про гріхи: немає гріха, який перемагає милосердя Боже. Озброїться проти ворога і проженіть його навіювання на гріх. Що говорив про ворожі навіювання на гріх свт. Тихін Задонський. Про блудного сина. Надію та віру не можна мати міцними без праці. Ваші гріхи великі і дуже великі. Але немає гріха, який перемагає милосердя Боже. Прощення гріхів дається не за нашими заслугами, а з милості людинолюбного Бога, завжди готового прощати, як тільки хто звернеться до Нього з каяттю. І робить негідним прощення не величність і безліч гріхів, а одна нерозкаяність, як тільки Ви скрушилися і розкаялися, прощення вже присуджується Вам на небі, а в момент сповідання це небесне рішення оголошується Вам. Рукопис усіх гріхів усіх людей Господь Спаситель підніс на тілі Своєму на хрест і там роздер його. Додаток до кожної цієї дії безмежного милосердя здійснюється в таїнстві покаяння і буває справді. Той, хто отримав дозвіл від духовного батька зневиненим, постає перед лицем правди Божої. Слабкість віри в це і убогість надії помилування робляться ворогом нашим. Гріхи наші без його навіювання не бувають. З них він влаштовує між нами та Богом перепону. Каяння та сповідь руйнують цю перешкоду. Знаючи силу цього таїнства, що воно знищує всі його труди і турботи про смерть грішників, він всіляко намагається припиняти плідність його і або зовсім від нього відхиляє, або наводить зневіру через його і безнадія отримати прощення через нього. Ваша маловір'я та безнадія – його підступ. Озброїться проти цього і проженіть ворога та його навіювання. Господь хоче всім врятуватися, отже, і Вам. Після влаштування нашого спасіння через втілене домобудівництво у Господа тепер одне піклування всіх залучати до Себе для дарування їм спасіння. І Він справді тягне. Жоден грішник не буває без цього. І Вас тягне та кличе. Теперішня Ваша турбота про спасіння душі, що означає? Означає поклик Господа: прийди до Мене обтяжений, і Я упокою тебе! Ваша справа? Це Господь усеяв її. Якщо ж Він усеяв, то чи можна сумніватися, що Він дасть вам спасіння? Він спонукає Вас шукати прощення гріхів у Нього, Сам, звичайно, готовий бути і дарувати це прощення. Ідіть же до Нього з повною вірою і не давайте ворогові розоряти Вашу віру і сподівання спасіння. Святитель Тихін запевняє, що ворог, коли схиляє на гріх, вселяє: не бійся, Бог милосердний, а коли доведе до гріха, тоді каламутить і крутить душу страхом, вселяючи: немає тобі спасіння. Такими думками та іншими подібними трудіться відновлювати свою віру і сподівання спасіння. Найчастіше наводьте на думку блудного сина. Не чекав батько, доки син блудний дійде до нього, але вийшов сам назустріч йому і, не чекаючи його слова, поклав його в обійми свої. Тільки, виходить, у Бога є, що бажання спасіння всіх; сюди прямують усі опіки Божі. Небесний Отець запевняє: не хочу смерті грішника; Син Божий праворуч Отця що робить? Вину клопотає про нас. А Дух Святий? І Він теж клопочеться про нас невимовними зітханнями... Так ось як справа є на небі. А ворог хоче запевнити Вас, що Вам немає помилування та спасіння у Бога, прогніваного Вами. І Ви вірите йому... цій брехні його. Бо у Бога і думки немає про непомиловання, а є одна думка і одне бажання - милувати і милувати... Приходь кожен. Ви сказали, що Ви вже відстали від гріхів, і, мабуть, сповідалися і отримали дозвіл. Ворог мучить Вас лише маловір'ям та слабонадійністю. Розмірковуйте і моліться, і збуджуйте свою віру і надію – надію і віру не можна мати міцними без діл і трудів у справі спасіння. Дозвольте докласти цю діяльну працю... І віра з надією відразу почнуть оживати. Які справи та праці? Перше - огида отримати до всіх гріхів - не ділам тільки, але і до думок і співчуття до них; 2) визначити себе на протилежні їм справи. Це Ви самі для себе повинні знайти та встановити; 3) головне - плоті угіддя бігати... її треба суворо покарати - умертвити; 4) молитовний чин встановити домашній та церковний; 5) зовнішні зносини упорядкувати та бігати випадків, які можуть збуджувати рухи пристрастей. Здогадуюсь, що у Вас сильна гордість та непокірність. Шукайте смиренності та слухняності. Тримайте пам'ять Божу і пам'ять смерті, і не думайте, що Бог бачить Вас. Ви перебуваєте під оком Його, і стережіться всього, чого не подобає Богу. На допомогу пам'яті про Бога і справу спасіння – завчіть на згадку 24 молитви св. Золотоуста та частіше прочитуйте їх. Вони перебувають у числі молитов на сон майбутнім. Пам'ятайте, що того, що потрібно для порятунку, ніхто для Вас не може за вас зробити. Робити щось повинні самі Ви. Допомога від Господа завжди готова; але вона не приходить до того, хто нічого не робить, а тільки до того, хто робить, працює, але до кінця довести справи не може. ...в журналі «Християнин» 364. Про семінарські новини. Про німецьких тлумачів Св. Письма Про семінарські новини: не у вас одних на Святе Письмо по два наставники. Про німецьких тлумачів Св. Письма. Прохання надіслати настанови Антонія Великого. Вітаю взаємно і Вас з протопопицею і зі святом, що вже минуло, і з новим роком, який для інших, можливо, вже дуже залишив. З новинами семінарськими вітаю. На Св. Писання не у Вас одних по два наставники. Нікола Крутіков поїхав до Курська на В. З. [старозавітні] писання. Новозавітні, мабуть, читає інший. Слово Боже єдине. Потрібно вже поставитися до справи серйозніше. Бурсу модничаючу треба переконати. Обов'язок наставників підняти переконання у Божественності Писання. Можна лекцій дещо сказати на цей предмет, а там під час уроків частіше до нього звертатися. – Вказівка ​​програми на послідовне пояснювальне читання – принадність як добре. Якщо Новий Завіт – то під руки заберіть – Феодорита із творінь св. отців, св. Золотоуста з «Хр[істіанського] чт[ения]» та з окремих книг синодських крамниць. Феофілакта – з «Православського співрозмовника». Але ж головне – перебіг думок – як нині найбільш потрібний. Його треба самому професору створити, заглибившись у книгу. Cursus якщо є, він допоможе. Інші тлумачення – німецькі більше – не зовсім надійні... Чи читаєте ви німецькою?.. Якщо так, то на якийсь час можу вам надіслати якісь тлумачення. Тільки вони всі, Господь з ними, не знати, куди іноді тягнуть. За що протопопиця серчить, і я готовий посеркати; але, мабуть, треба скоритися. Потім довго треба буде чекати: легше буде тоді. За довге неписання – епітімія – Постарайтеся взяти з бібліотеки «Хр[істіанське] чт[ение]» 20-х років, спочатку, де містяться в перекладі з «Добротолюбства» настанови Антонія Великого, 168 розділів, і слова 20 числом – чи нема ще й листів... І потім. Я здоровий. У нас все добре. Всіх Вам благ від Господа бажаю. Моліть Бога за мене. Малюнок 5. Журнал «Християнин» Серпень 1911 р. 365. Про писання Антонія Великого: що саме потрібно надіслати Про писання Антонія Великого: уточнення, що саме потрібно надіслати. Про знайомих. Ну ось – наш[л]і!.. Якби Ви встигли взяти книжки з бібліотеки, дуже зручно було б переслати їх. Не заплутайтеся... Антонія Великого, пустельників начальника, писання... Настанов 170 глав... і ще 20 слів. Є в нього ще писання... Але цих, здається, немає перекладу. Все ж таки подивіться. - Дивитись треба з перших книг... 1821 року, чай, тут і розпочато... Підряд не дивіться. Всіх Вам благ від Господа бажаю з протопопицею. Моліть Бога за мене. У Москві княгиня хвора і виходить. – Альоша лежить у клініці... І ще пролежить зо два місяці... Якесь пошкодження в легенях – страшне. 366. Про здоров'я. Про фісгармонію. Запитання по нотній грамоті Про здоров'я. Про фісгармонію: починаю навикати грати. Запитання по нотній грамоті. Вернулися додому у доброму здоров'ї. Допоможи вам Господь назавжди і зміцніти. Моє здоров'я добре. Але почали знову з'являтися слабкі напади старого. Голова ніби налита... Вже я почав трошки і за гріх знову братися. Може, минеться... Тоді весна... тепер осінь. Чи не вона це?! Гуделка приїхала. Чого варте – не писали ще. Але приємно гуде. Лише третій день. Красуня Арнольді вказала мені по клавішах - який перший для басу і для дишканта. По них починаю навикати... яка нота на яку клавішу падає. Але зустрічаються тут здивування... для вирішення яких треба було б знавця. - Запитайте там у свого майстра, про якого була мова, - чи не скаже він чогось у керівництво. – Клавішів 36. – Висувний регістр – 10. – У доданому короткому посібнику сказано: грають зазвичай з висунутими регістрами, тими, на яких значаться цифри. Таких у мене – чотири – два до дишкантної сторони та два до басової. Їх тримаю я висунутими завжди... Чи правильно роблю? Мені вказано, що перша басова нота – з нот корінних, що значаться на 5 звичайних лінійках – ця y – є на п'ятому клавіші з лівої руки; що перша дишкантна - на 17-му клавіші, рахуючи з тієї ж лівої сторони. - Чи не здогадається він, чи це праведно, чи грішно? Сам я гадав ось як! Софія Максимівна (ігриця) залишила мені на двох рядках нотних – ноти басові – та ноти дишкантні. - Бас у неї сходить нижче звичайних 5 лінійок ще на чотири, так: q, а сходить вище тих 5 ще - на три так: g. - Дишкант сходить на три з половиною, так: g а сходить на 4, так: g За цією вказівкою я гадав: почати ноту баса нижчу із зазначених, тобто q, брати першим клавішею зліва, - і йти далі клавішами до останнього g. З цієї ворожіння – басові ноти забирали 23 клавіші... Нота першої лінійки з п'яти фондових – припадала на 9-му клавіші. - Дишкантні ж ноти я гадав починати з вищих і брати їх з першого клавіша від права. - Вони зайняли б 24 клавіша, - вважаючи праворуч... нота першої з 5 лінійок припадала на 17-й клавіш, вважаючи праворуч, - і на 19-й, вважаючи ліворуч... Чи це ліпо чи не ліпо? За цим розрахунком нижні дишкантні ноти падали на басові клавіші, а верхні ноти басові падали на дишкантні. Але мені представлялася тут та вигода, що для всіх нот є кнопки. Тоді як за тією вказівкою, яку мені дали, ось що виходить: бас для нижче п'ятилінійних нот має тільки чотири клавіші, замість 8, на які він пред'являє права... Для вище п'ятилінійних нот має лише три кнопки, після яких починається перша п'ятилінійна нота дишканта. - Отже, ці ж три клавіші залишаються і для дишкантних нижче п'ятилінійних нот, яких значиться 7. - Вище п'ятилінійні ноти дишканта всі поміщаються на клавішах вільних - і притому так, що їх ще залишається зайвих три... Як тут бути? - Де брати нижчі басові та дишкантні ноти, і вищі басові, і до чого будуть ті зайві три клавіші в дишкантній стороні? – Прошу роз'яснення. Чи законно з верхніми басовими нотами наступати на клавіші дишкантові і з нижніми дишкантові нотами на клавіші басові. Якщо не законно, то чим і як їх виконувати? – Чим також виконувати нижчі басові ноти, для яких немає клавіш? - Чи не може він розгадати це на згадку? Тепер поки що це подив... А далі, можливо, ще багато відкриється. Так – попросіть його написати все, що він вважає за потрібне передати людині початківцю, у якого під боком немає керівника. - Як би не довелося сидіти і дивитися на гуделку тільки, а не гудіти. А звуки такі приємні, що мимоволі закликають на гру. Юлія Миколаївна писала, що протопопиця куховарку взяла даремно, що вона мала б залишитися в о. кухарі. - Пропишіть, яка назва цієї кухарки. Я випишу. А пересилати – не варто. Ще: нот надіслали лише одну пієсу «Як славний наш Господь у Сіоні...». Матінка протопопиця говорила, що є ціла книга піес, пристосованих до фортепіано чи фісгармоніки. - Прошу написати - яка назва цієї книги, куди адресуватися і скільки грошей надіслати? Ось яка купа доручень. До Владики я послав кінець тлумачення послання Солунянам. Дав би Бог і це закінчити. Можливо, розлютився б і на подальше. Хоч би щось написати слушне. Будьте здорові та веселі. Всіх Вам благ від Господа бажаю. 367. Здивування щодо фісгармонії: де виписати ноти Здивування щодо фісгармонії: де виписати ноти Про знайомих. Насилу доплилася до нас куховарка! Де була? – На пошті про неї забули. Та що ж Ви не пишете? – Здається, там я пропонував на дозвіл – великі подиви щодо гуделки. Але не чекаю дозволу, як речі необхідної; бо все з'ясувалося само собою. Тільки одне потрібно - дізнатися і надіслати адресу, за якою міг би я написати [щоб вислали] ту книгу нот для гуделки, про яку говорила протопопиця, що бачила в когось. Хоч у мене тепер багато, але не заважає й ту книгу дістати... Яке щастя! Придивившись до прийомів, які вживав Турчанінов (у мене він є весь... 3 кн[іги]) для перекладу на фортепіано партесних нот, я став таким самим способом перекладати «Життєве море»... Виходить! Тільки незабаром не можу грати. Здоров'я моє слава Богу! Тоді здалося щось, але скоро минуло. Сусіди наші зараз приїжджали прощатись. Вони цього разу були дуже людяні. І той менш бичився. Якщо Ал. Нік. не буде Вас цуратися, і Ви до неї будьте ближче... Тоді на неї знаходила якась планида. Юлія Миколаївна, мабуть, уже там. Така широка душа! І як криво вона мені була представлена ​​Ал. Нік.?! Мабуть, вір тепер людським спостереженням над характерами. Яке о. ректор? Дай Боже, щоб він за справу ректорства взявся, як годиться. Здається, і професію іншу треба налякати. У «Відомостях» послання друкують, та тягнуть – по віршику і по два... Треба частинами махати... А то довго простягнеться. Але, звичайно, треба смиренно підкоритися розпорядженням редакції. Альоша нині в мундирі чиновному, і є велика людина, судовий Звенигородський пристав. Дай, Господи, йому примудритися. Добрі люди обіцяли поберегти його та покерувати. – Помоліться і Ви за нього. Всіх Вам благ від Господа бажаю. Моліть Бога за мене. 368. Про здоров'я. Прохання допомогти читати рукописи. Про тлумачення послання до Галатів Про здоров'я. Прохання допомогти читати рукописи. Про тлумачення послання до Галатів. Загальні прихильності. Юлія Миколаївна пише, що Ви знову відчуваєте слабкість. Бач, як причепилася! - Я думаю, що ніяк не слід нехтувати нездоровому ще хоч малими нападами болю. Це було б ненауково – нинішній коник-горбочок. Дякую за Ваші доброзичливості. Взаємно бажаю і Вам і здоров'я, і ​​будь-якого втіхи, і сприятливого перебігу Ваших справ, занять та стосунків. О. ректору важко читати мій рукопис. Я, здається, писав усіляко розбірливо. Але брешуть міцно у пресі. Жаль цього, але виправити справи не знаю як. Якщо Ви добре звикли розбирати мої каракулі, то допомогли б йому. Він казав Юлії Миколаївні, ніби помітні перепустки якісь. Які там перепустки, коли це чорновий рукопис? – У чорновий, чай, перепусток не буває. О. Олександр хотів на масляній приїхати і мимоїздом до Тамбова, де, як йому сказали, є європейська знаменитість - Потєхін, щоб порадитися з ним щодо хвороби сестри, яка кашляє скільки вже років. Я писав йому, що заїхати до Тамбова – побачити Вас не зайве, але що надії його знайти там пораду лікарську в Тамбові навряд чи можна здійснити. Моє здоров'я справне. І справа моя рухається вперед, пишу тлумачення послання до Галатів. Матінці протопопиці бажаю будь-якого втіхи і всякого успіху в господарстві. Гуделка моя непереборна, особливо руки від будь-якого послуху відмовляються, незважаючи на монастирську обстановку. Всіх Вам благ від Господа бажаю. 369. Треба мені щось залагодити. Загальні благословення та доброзичливості Треба мені щось залагодити; засобом цього знаходжу – роз'єднатися з людьми. Про знайомих. Загальні благословення та доброзичливості. Дякую за вітання та доброзичливість. Благослови Вас Господь усяким благословенням. Шкода, що цього року незручно вам побути на..... (так! – Ред.), але робити нічого. Треба скоритися. Там у вас жіноче благочестя не знає, що на... (так! – Ред.) з простої моєї справи. Треба мені щось залагодити; засобом до цього знаходжу - роз'єднатися з народом. Оце й зроблю. Піде до Великодня. - Ні для здоров'я, ні для занять тут немає ні зміни, ні небезпеки... Тільки предмет занять дещо інший... Вас запрошувала Юлія Миколаївна. Чому Вам не проїхати туди на кілька... Втім, як краще дивіться... Воловська сестра Авдотья Євфимівна померла. Змініть її. Княгиня пише, що знайшла для Альоші наречену – у якогось святого священика, – і начебто злагоджується. Дай Боже йому щастя. Він пристав у Звенигороді. Але ніби вів справи так справно, що його переведуть незабаром до Москви... Можливо, все це від участі графа Толстого – колишнього обер-прокурора. Будьте здорові та веселі. Я здоровий і благодушний. 370. Треба мені дещо залагодити. Загальні благословення та доброзичливості Що про Вас нічого не чути? Живі чи ні? Вітаю із новим владикою. Здається, він очі продере, як чутно... Ай-ай!... Бажаю, однак, щоб, власне, у Вас він не знайшов нічого, за що слід було б очі бити. У нас пройшла чутка, що їде до нас, і пішла метушня, яка ще й продовжується. А я гадаю, що він не поїде. О. ректора я просив доставити вам 10 екземплярів послання. Передайте, будь ласка, – Носову Андрію Мих., Аносову, Ашуркову, своєму старості та Ганні Феодорівні Урножевській та Ганні Михайлівні Заболотській – святій старенькій. Протопопиці будь-якої втіхи і всякого успіху по господарству. О. ректор. Св. Антоній готовий, лише дещо переписати, але о. Тихін у Л... лікується. 371. Про книжки, що посилаються: кому і скільки передати Отримав надіслане з паном директором. Пропоную йому взяти вам пачку книжок. Якщо візьме, то з книжок цих по одній дасте раніше іменованим особам, та п'ять Юлії Миколаївні, коли приїде, три Вірі Олексіївні, і дві – Аркадію Олексійовичу Колобовим, п'ять батькові ректору. Ця книжка справніша за ту. У ключарі нема чого тягнутися, а якщо кафедральним зроблять, то можна не морщитись на таке призначення. Врятуй Вас Господь і помилуй! Що, втім, не змусять робити, треба робити – і все на Божу славу. Матінці протопопиці здоров'я бажаю і успіху в турботах. 372. Поздоровлення зі зміною в чинах. Про погану коректуру Поздоровлення зі зміною в чинах. Про роботу для «Читань у суспільстві любителів духовної освіти». Про погану коректуру. Дякую за Ваші писання і прошу вибачити, що моя лінощі не дали відповісти вам скоро. Тепер, мабуть, у Вас ревізія. Допоможи Вам Господь здати її як слід. Вітаю зі змінами в чинах, як біля Владики, – ключар та інше. Я здоровий. Справи мої йдуть як завжди. Взявся ще писати для «Читань у суспільстві Московських любителів духів освіти». - Чи злажу?! - Завзяття бере. Протопопиці бажаю співати з солов'ями та іншими гімнастами Божими! - І здоров'я. До редакції надіслав тлумачення частину першу... Спотворять вони його. Хто там тримає коректуру? - Попросіть його милість - не пропускати нісенітниці, як це зазвичай у нього діється. 373. Запитання про новини та знайомих. Про здоров'я Що за мовчанство? Мені мовчати дуже гарно, а Вам яка стати? Як скінчилися і зійшли з рук ревізорські пошуки? Як улаштувалася Ліза? Бідолашна Ліза! — Я буду висилати їй потроху на сплату боргів. — Року ледве, може, виплачу. - Чи були Ви на похороні?.. Чи був Митрофан?.. І ще питання. Владика сказав мені, що перевів вас до собору, а я цього не знав. - Трохи ніяково вийшло. Як це сталося?.. І чи краще це? Приляжте серцем до святителя Питирима. Юлія Миколаївна писала, між іншим: чекаю на гостей, але не ваших... Запрошувала? – Чому б не проїхати? Я здоровий! – І справи мої повзуть потроху. Чули? – Чернавські погоріли... Але сестра ще дихає. 374. Про подію у Володимирі. Про знайомих Про подію у Володимирі: гімназист вдарив директора, а винний законовчитель. Про знайомих. Бог благословить! – Але вухо треба тримати гостро. У Володимирі гімназист вдарив директора. – Судили раді: законовчитель залишився винен – і його відставили. Чим винен? - Погано вчив моральності. Хто ж там бувають партії... І тут око – оглядок. – У нас одна сторона... про Господа Ісуса Христа. Потрібно подивитися справу гарненько і вести її так, щоб не зачепив ніхто. - Тут, вважаю, клопітливіший і мудріший за семінарію. Про Митрофана я мимохідь згадав... Коля добрий: дай Бог йому ще краще бути. Сестра Ганна – померла 25 серпня. – Пом'ятайте! Протопопіцино чи не чує серце, що біда якась загрожує. - А так судячи - резонів немає бурчати... А скільки там кавалерів... Танці, танці - пил стовпом. Будьте здорові та веселі. Княгиня записалася... і через кілька місяців переїде туди. 375. Про викладання у гімназії. Про тлумачення псалмів. Про знайомих Вітаю і Вас зі святом та новим роком. Ну, слава Богу, що затверджені. Вітаю; а я думав, що тоді все це й закінчено. Працюйте. Благослови, Господи. Все, що можна зробити, треба робити. Дітки молоденькі ще – їх можна, гадаю, налагодити добре. Поки вони встигнуть десь схопити порожній нинішній філософії. - І повучанка тягнути - куди як добре! Сердечності більше... менше розумності. Псалми! – Ах, та це така премудрість! - Скільки разів я брався за них - і все... не зрозумієш нічого. Допоможи Вам, Господи. Є два Синодські тлумачення – вони схожі, але одне повніше. У семінарській бібліотеці, мабуть, є. Тепер іде до Коринтян перше. - Поспішаю. Нинішній рік хочу все закінчити – і поклав забруднити дві стопи паперу. Чи буде толк у писанні - не буде, а папери стільки неодмінно треба забруднити. Чи не чули чого – про Чернавського. Не пише о. Олександр. І не знаю, чи не надломило б його горе?! Княгиня в'яла і зібралася в N. Після Великодня поїде. - Якось після неї піде. Протопопиці бажаю всіх веселощів святкових... А з семінарії вже – геть?! Не можна поєднати? 376. Про викладання в гімназії: готуватися треба більше і повчішення говорити Про викладання в гімназії: готуватися треба більше, ніж на академічні лекції, і побоювання говорити. Дякую за Ваші доброзичливості! Добре, що ви написали, як у вас справа йде по гімназії. - А то тут проїжджав якийсь молодець із Тамбова і проговорив про законовчителя дуже невизначені, але не світлі вісті. Хто у Вас там був у гімназії... ревізор якийсь чи сторонній відвідувач?.. Сейсь говорив щось у місті, комусь... що мав законоучитель, – що треба змінити... і ніби тільки директор та владика відстояли... і подібне... Хоч і не вірилося, а все хотілося знати, що є. – Тепер зрозуміло. Виходить, треба підбадьоритися. Щоб діти розуміли - треба наперед без запитань - пояснити предмет і повторити. Потім розбивати його на запитання... і, мабуть, за допомогою їх. - Тоді труднощів не буде. Готуватись треба більше, ніж на академічні лекції. – Історії у нас немає. - З чужих - гарний ... Чай, він у вас є. Треба заучити. І повчання треба підбадьорити говорити... Всяко підбадьорити себе. - Адже дістане сил?! Про Лізу – шкодую; але допомагати їй не можу. - Заборгував ще. Візьміть її на свою опіку. Коли буде зайве, я пошлю. Але цього року збанкрутував. 377. Про викладання в гімназії: готуватися треба більше і повчішніше говорити говорити І із новим предметом. Дуже радий цій зміні. Слово Боже – єдине на землі світло ведення. Або їм світися, або ходи в темряві, махнувши рукою. Бажаю Вам серцем прилягти до цього скарбу і самим збагачуватись та інших збагачувати. Книжок для історичних відомостей або звичайного запровадження... Приїде до вас із Москви видане інспектором Московської академії арх[імандритом] Михайлом Введення в Новозавітні книги – переклад. Здається, гарна. Я собі виписую... і для Вас писнув. Для В. З. (Старозавітної. – Ред.) книги – пришлю одну зі своїх... З неї можете запозичувати новий метод... історичний... тобто розповідається історія одкровення поспіль... і тут же книги... для нотаток тлумачальних достатньо... (так! – Ред.), який є у вас у семінарській бібліотеці. Тільки на Н. З. тут дуже задовільно... І на В. З. не погано. Але краще. Зі своїх книг надішлю Вам Аліолі... Біблія з нотатками... короткими. Ця надійде у Вашу власність, як і перша. А історія одкровення з уникнення потреби має бути повернена. І тепер книжкові розкольницькі і про виховання – теж повинні повернути... І тим і іншим маю на увазі зайнятися. Оздоблення послання до Ефесів зупинилося. Болить у грудях – і саме лівий бік і, чай, серце. Чекаю трохи і думаю махнути кудись для наради. У Шацьку Сімонс звалила сани, і теж від серця. Можливо, надумаюсь і до Тамбова, а то до Москви. Щастя Вам бажаю в новий рік цей і на новому предметі і матінці протопопиці успіху в усьому - а більше радостей... Чернавського сестра приїжджала перед святами. Яка млява стала?! Кашляє - маленька. З нею студіозус Іван – хворий на биття серця... Третину прожив удома... Що дуже не корисливо. У нас все інше добре, крім того, що і о. архімандрит захворів... духу не вистачає - хиріє і блідне. Ось – ті і... просто квітуча! Стала людожерка! 378. Благословення та доброзичливості. Про здоров'я. Про Гірське Взаємно і Вам надсилаю мої побажання на новий рік. Благослови Вас Господь усяким благословенням. Дуже радий чути, що починаєте обтиратися у гімназії. Працюйте, і все піде як по олії. Моє здоров'я справне. Але відчуваю якусь слабкість у всьому тілі. Іноді й сну не вистачає. Можливо, через те, що засидівся, або через те, що заробився. Ось скоро розтягнуся і хропітиму в вся тяжка. Але кінець далеко. Думки за горами. Хто це Горський, який писав проти? Божевільний якийсь. Все переплутав у моїх думках і ну репетувати. Велика є підпора. Синод на його боці. Та й нехай їх. Мав намір відповідати, але бачу, що з цими дурнями вести бесіди не можна, і залишив. Протопопиця рум'яниться морозом? – На здоров'я. 379. Благословення та доброзичливість. Про княгиню – затвор. Про знайомих Благословення та доброзичливість. Про княгиню: був удар, тепер не може ні сказати, ні написати затвор. Про знайомих. Дякую за вітання та доброзичливість. Шлю і Вам те та інше з надлишком. Дуже радий, що у вас все добре! Нехай встановить і зміцнить Господь Ваше перебування справжнє назавжди... Справи мої течуть – як завжди. Не пам'ятаю, чи писав я Вам чи ні! – Княгиня знову мала удар. Відійшло, але залишилося безмовність. Не може ні сказати, ні написати, як думає і чого хоче. Якось здогадуються. Ось стан! – Затвор! У Альоші весілля мало відбутися на Червону гірку. Чи відбулася, не знаю. – Який? Змайстрував, нікому не сказавши... Купецька дочка... Хороша ніби... І посаг щось. Дай йому Господь щастя! - Служить, чути, не погано. О. Ваня має чадо, але дуже мляве... Поганий майстер. Протопопиці бажаю розквітати: бо тепер травень. 380. Просвітництво набуває іноді потворних форм. Про роботу Просвітництво набуває іноді потворних форм, треба підготувати молоді голови, щоб вони, бачачи потворне, не втратили віри. Про газети та журнали. Про роботу: кропаю збірку про молитву. Здоров'я Вам та благодушності! Дуже радий, що все у Вас добре, і вдома, і в гімназії. Навикніть, Бог дасть, і все піде олією. Просвітництво розширює, але іноді приймає потворні напрямки. Справа законовчителів підготувати юні голови до того, щоб вони зустрічалися з цими потворностями, не гублячи своєї віри. Минулий рік я виписував разом із духовними – 28 журналів та газет. Нині виписую поки до 20. Це все потім тільки, щоб, перебравши всі видання, вивести - куди ми йдемо ... Минулий рік у результаті ось що приніс: більше балакаємо, пересипаючи з порожнього в порожнє, - коли і пофілософствувати беремося ... але ми зовсім не проти ні від віри. На початку року Катков сказав, що ми розсудливі... і точно це видно... Але пустки - пустки не оберешся. Це дуже шкода. Значить, наші голови не люблять важких робіт... І чи не від того в такій розмаїтті у нас розмножуються журнали й газеточки... з картинками – дрібниця дрібницею?.. І кажуть, що витрата на них пристрасть якась... Картинки, втім, річ принадна... «Ілюстрованим тижнем» – хоч і він щось, скільки премією – 12 портретів наших знаменитостей сучасних – відмінні портрети. Я коропаю (так! – Ред.) тепер маленька збірка про молитву, яка друкуватиметься у ваших «Відомостях». До посту годиться. Матінці протопопиці уклін... бажаю їй успішно господарювати. У княгині удар відібрав мову. Ходить і все розуміє, а сказати нічого не може написати. Виходять не знати якісь слова. Її взяла сестра до Пітера. 381. Прохання надіслати до Одеси портрети покійних преосвященних Що мовчите? Нічого не чути, чи на цьому Ви світлі, чи ні? Зробіть, будь ласка, ось що! Хтось в Одесі надумав видати портрети покійних преосвященних і пише до мене – надіслати йому картку преосвященного Миколи та преосвященного Антонія, що жив у Трегуляєві... Думаю, що він не погану справу задумав – вшанувати наших старців. І прошу Вас - знайдіть там картку преосвященного Миколи ... вірно, є у о. Доброва... Якщо можна, і картку преосвященного Антонія – чи немає в кого, і надішліть, що знайдете, до Одеси за наступною адресою: викладачеві Маріїнської жіночої гімназії та 7-го класу реального училища Олексію Миколайовичу Сергєєву. Надішліть же. Без пояснень. Посилається, мовляв, знаєте, чому. 382. Жартівливе покарання протопопу. Про знайомих. Про війну Жартівливе покарання протопопу. Благословення на працю. Про знайомих: княгиня померла, а перед тим приходив до неї біс і бентежив її. Про війну. Відзначився, нема чого сказати. Прошу передати протопопиці моє бажання: знайти осміток (лапоть. – Ред.), нанизати його на гнилий лико і повісити протопопу на шию, з приписом, щоб він не смів інакше з'являтися перед її обличчям, як у цій чудовій відмінності. Нехай неодмінно так зробить. Митрофана з жінкою Господь благословить. Вважаю, що протопопиця-розумниця зможе вести лади. Допоможи їй, Господи! Що законовчителю додалося роботи – що за біда? Здається, він може витягнути всяку роботу, якщо не лінуватиметься, як колись і Чернівський благочинний. - Але що це за робота? Все за гімназією чи поза нею? Допоможи, Господи, все налагодити та тягнути... Треба книжками запасатись. Чули? Княгиня померла. - Була вона без мови більше року. А тут і зовсім доконана – усі ударами. З Москви перевезла її до Пітера сестра. Але ходити за нею їздила туди Варвара Тимофіївна Свиридова – сестра Кендирева, свята красуня. Скільки терпіння! Винесла. Подяка їй! Поминайте княгиню! Що було з нею влітку? Пролежала вона цілу добу в якійсь сплячці. Лікар казав: удар. Але жодного удару не було. Бо, прокинувшись, вона одяглась і почала ходити, як ні в чому не бувало. – Приїхала сестра. Вона сестрі почала говорити звичною промовою, що з нею було. – Прийшов, каже, біс і почав збивати її, щоб кинула Христа. - Бачиш, каже, Він тебе покинув; ти все страждаєш. Ти до нас переходь. - Відповідала княгиня: з дитинства вірую в Господа і люблю Його. Щоб я до тебе пішла? Он пішов. - Не буде. Вона молилася. Прийшов Ангел і прогнав біса. Все це вона переказала чітко та ясно; і потім знову почала вирувати по-своєму – втраченою мовою. Докладу її маленьку записочку, щоб Ви бачили, яка в неї була мова. Останні дні та тижні їй було дуже важко. Лежати не могла, сиділа в кріслах, так і спала... і піднятися не могла... Але все переносила добродушно. Велика страждальниця! - Вона доброї душі; а це послано повідчистити там і там іржу, що закралася. Будьте здорові та благодушні всі. Війні, здається, кінець. Дав би Бог отримати те, що хочеться. Останнім часом наше військо перемогу за перемогою здобуло. Якби кричати всі «ура», перехрипнути можна. 383. Про здоров'я. Про переміщення. Про Вище. Про філософію Соловйова Про здоров'я: у Вас є добра його хранителька - лінощі, а суперниця її - в бруд обличчям ненаголошення. Про переміщення на священицьких місцях. Про Вище: рухається лише вгору. Про тлумачення послання Римлянам. Про філософію Соловйова: рекомендую. Втіха в сімейних негараздах матінці-протопопиці. Дякую за доброзичливість. Дуже радію, що у Вас по службі все йде добре. Даруй Вам, Господи, спонукати все вперед і вперед. – Але й здоров'я треба берегти. Хоча у Вас є добра його охоронниця – лінощі. Але, мабуть, є й суперниця її – в багнюку обличчям ненаголошення. – Це змій: як почне підпалювати – тільки тримайся. Що таке містом... того відставити, іншого відставити? - Хіба вдалися в мистецтва?!! – Господи, помилуй! Які спокуси? - А Виноградов і був доглядачем? - Хіба ж звільняється на спокій? Отже, у Тамбова немає застою: все в русі. Але куди? Вперед чи назад? Ось Виша так у колі ходить і рухається, якщо рухається, лише вгору. Яка тиша у нас! Ні душі. Ченці служать запопадливо. Якщо самим не вдається на небо, небо до себе тягнуть. Чиїсь очі, можливо, і бачать небесної хмари осініння над обителі. О. архімандрит, проте болить... і вже, чай, третій тиждень. – Моє ж здоров'я – слава Богу! Що у Вас скрип є, звичайно, це сумно. Але навіщо приймати все надто до серця? – Серце на інше, що поберегти треба. А тут подумати тільки слід, як налагодити. Не вдається - інше вигадати, і т. д., поки придумається вдале. І все це робити із духом спокійним. – Добре, що господар узявся сам за справу. Йому спочатку треба було мати його в руках. - З іншим підгосподарем нехай тлумачить, і справа гаразд буде. Свекруху ж залишати візаві з невісткою не личить... У них, за повір'ям, вічна контра. Не надумайте, що я вас звинувачую... Переконаний, що з того боку вина. Говорю так тому, що Вам одним цього не залагодити. Нехай ладить господар. Благослови, Господи, всіх вас – і старих, і молодих. Чернявського о. Олександра зять помер. Дочка вдова із дочкою сиротою в нього живе. Удові 25 років. 384. Прохання влаштувати якнайшвидше листування тлумачення послання Римлянам Прохання влаштувати якнайшвидше листування тлумачення послання Римлянам. Приватні вказівки з листування. Влаштуйте, будь ласка, якнайшвидше листування тлумачення послання до Римлян. Як найшвидшу? – Та якби одного дня – і то було б тільки в пору. Так скоро треба! - Я тільки скінчив це тлумачення і не думав видавати його особливо, як прийшла потреба друкувати, - і друкувати духом, хоч би зараз. А тим часом треба перечитати, перерахувати і переписати, і через цензуру проказати. Тут вже хоч як клопочеться, а зараз неодмінно вийде російська і ще не одна – подбаємо, принаймні, як можна вкоротити цю годину. – От і допоможіть тут. Чим? Перепискою. Подивіться хортших переписувачів, і не одного, а з десяток, і понукайте, щоб справа горіла. – Пишу цим Вам нині лише повідомлення, і з наступною поштою надішлю і рукопис. Не встиг я ще перечитати жодної частини; а то б і тепер надіслав частинку. — Загалом надішлю 65 зошитів по чверті десті. Якщо знайдете з десяток, немає 11, переписувачів, та покараєте кожному на день переписати зошити; то 6 днів - і кінець. Ну, по два дні на зошит – буде 12... Ну по три – 18. Тільки скоріше – і, однак, щоб листування було гарне і чітке... і чисто, і благообразно. Пишу попередження. Поки переписувачів підшукайте, папери заготуйте – я думаю № 5 чи 4 – досить. Будь ласка, влаштуйте це. Прошу законовчителя, прошу – матінку протопопиці, прошу о. Митрофана, майбутнього протопопа, і матінку Митрофаніну... всіх, усіх. Я здоровий, І дні, і ночі сиджу за рукописом. І благовірна моя забилася підлавку в кут, не пікне, і носа не сміє показати. Тоді надішлю і гроші на листування. 385. Супровідний лист до посиланого рукопису та книг Ну, ось поїхав рукопис. Влаштуйте, будь ласка, тепер якнайшвидше листування, щоб це взяло не більше половини російського дня. Потреба поспіхом є не мала і кишенькова. Пояснювати це довго, але таке є. Знайдіть писарів побільше. Мені здається, людина духом порішать. Невже там не знайдеться стільки? Розумію з усіма писцовськими чеснотами – благообразно, чисто, розбірливо. Додаю на листування 50 р [ублей]. Зміркуйте; якщо мало, підішлю. Папір візьміть – 5-й чи 4-й номер – стопу. Що здавалося потрібним нагадати для переписувачів, написано на особливому клаптику. У пакунку прикладені й книжки. – О. Митрофану та ще, кому хочете. Солоніше за всі послання дісталося мені це послання. І це перечитування ока все викрутило. Вперед і перечитуватиму і переписуватиму заздалегідь. У нас є хтось, хто пише добре, але один, і головне... з друку пише помилок наробить, а не тільки з мого писання. - Але вже ми з ним якось порозуміємося. А тут ще працю... Треба скінчити до Колосаїв на початок року; а воно не розпочато. Все це моя благовірна мені підмайструвала. Протопопиці та всім Вашим Боже благословення. Рятуйтесь і за нас Бога моліть. 386. Подяка за листування. Про здоров'я Подяка за листування: є чудова, є дуже хороша... Про здоров'я. Дякую за повідомлення про хід листування. Воно заспокоїло мене. Тепер і рукопис отриманий – буде тижнів півтора і більше. Перечитую. Але що ж це сталося з протопопом? - Допоможи йому, Господи, якнайшвидше оговтатися. А вам чого плакати? Коли стало легше, то дуже ймовірно і зовсім пройде. Будь милостивий милосердний Господь! Дякую всім, які попрацювали в прискоренні листування, – мабуть, найбільше о. Митрофану Івановичу. Врятуй його, Господи! Листування є відмінне, є дуже хороше, є хороше... І взагалі все непогано. Перепадає подекуди cura melius (що залишає бажати кращого (лат.). – Ред.). Але винні успіхи. – Разом із отриманням рукопису, отримав звістку, що біда, яка загрожувала кишені, минула. Якби це раніше було відомо, можна було б трохи й протягнути перепис. – Втім, і це все гаразд. - До Синоду, бач, піде. Довго потягнеться. А може, й недовго. Моє здоров'я у порядках. Тільки тут зібралося трохи справ... Тепер зменшилося. Тільки перечитування залишилося, яке каламутить очі. Протопопу якнайшвидшого одужання. Вам здоров'я та всяких веселощів. О. Митрофану - всяких понад того успіхів по службі. - Кинув би він консисторію і йшов у протопопо. Що Ваше місто ілюмінувалося?! Наришкін завітав. Вітаю. Ми землі підсобою не бачимо. Ось що! Рятуйтесь – і за нас Бога моліть. Ах, і забув. Чи вистачило грошей? 387. Про повернення з Тамбова на Вишу. Про знайомих. Про здоров'я. Про лінощі Це – на Вище. Доїхали добре. І дорога – щось, і візники – нічого. У Морші пробув добу. Виїхав у четвер о 8 годині вечора і прямо на Вишу, минаючи Шацьк. У свою хату увійшли о 6 годині ранку в п'ятницю. І досі я здоровий. Око перебуває у звичайному стані, тобто сліпучим. Причина затримки у Морші – Варвара Тимофіївна, що за княгинею ходила. Вона дбає про те, щоб Альоші змінити роботу, чого сподівається через сестру княгинину. Я стояв на тому, що служить схвально, з гарною платнею: що шукати добра, біжка від добра? Вона свої резони. Ось про це йшов довгий толк у Морші. Я вирішив, як хоче сам Альоша, то хай і робить. Місця – в інтендантстві, з акцизу, з банків, з контролерства, і ще щось. – Перші два місця забраковані мною, а останні два – як хоче сам господар, якого стосується справа. Місця такі можливі у Москві. Варвара Тимофіївна не була в Тамбові, коли я був там: була в селі. Сестра її – Кондирєва дала їй знати. Вона приїхала, як я виїхав. Надсилає телеграму в Моршу, благаючи почекати її. Це до 12... обід і чутки взяли решту часу. Дещо й про княгиню довелося почути поясніше – дуже втішне. Моє здоров'я справне. Дозвольте берегти своє... Більше ж протопопиця цією справою має зайнятися. Будьте благодушні та веселі. Вправляюся байдикуванням. Це дуже до вподоби моєї благовірної, але мені самому трохи соромно. 388. Про здоров'я. Про друкування тлумачення послання Римлянам. Про сектантів Про здоров'я: око вдвічі гірше. Благословення та настанови домашнім. Про друкування тлумачення послання Римлянам. Про сектантів. Дуже радий, що Ви обоє зовсім оговталися. Допоможи Вам Господь не хворіти більше. Іговиць Вам допоміг, а мене іноді бере сумнів, чи вірно він визначив хворобу, і часто підмиває збігати до Москви. Чай, не встою. Щоб заспокоїтись, збігаю на хвилинку. Око тепер удвічі гірше проти того, як був у Тамбові. І вірніше можна визначити хворобу, а тоді вона була лише у зачатках. Пилипушку благослови Господь процвітати. Радий разом з ним з нагоди нагороди – і ще першорядної. Нехай навчається і після гімназії йде до академії духовної, з академії ж до протопопо чи в архієреї. То хай і складається. Дід протопоп, тітка з дядьком протопопського рангу, сват – архієрей... Може, ще що... Так! Першу нагороду отримав, живучи біля протопопа. Кавказькому лікарю – якби він не набув модної чесноти відчувати нудоту від книжок духовного змісту, – я надіслав би книжок, які є під руками. – Благослови, Господи, його новосілля. Я пам'ятаю його. Він дуже схожий на протопопиці. А очі він майстер лікувати? Справа семінарська сумна. Але чи не веде це до чогось і хорошого. Мало буде прудких, але мало буде й непридатних – модників. Для нашого народу простці з вірою простою гарніші вчи – безладною. Друкування послання Римлянам йде. Перший випуск закінчено; і я днями переглянув друкарські помилки і відіслав. Другий вийде до кінця серпня. Я тепер надуваюся не писати і не читати – та не зможеш. Ні-ні та й затягнешся. Благослови Вас, Господи, всяким благословенням! І Чернавськ у прогресі. Відкрилася якась секта, не розберуть – хлистівська чи скопча. Знай наших! О. Олександр дуже клопочеться і працює. Допоможи йому, Господи! Я послав йому книг про хлистів і скопців. Консисторія зробила свою справу: приписати благочинному та місцевому священикові... і кінець! О. Олександр – протоієрей. 389. Про рішення московських лікарів не оперувати очі. Про книги, що посилаються Не пам'ятаю, писав я Вам після повернення з Москви чи ні. Коли не писав, то коротко скажу, що там вирішено. Катаракта якась особлива, яку не лікують і не піддають операції. Виходить, з оком треба попрощатися. Він уже трохи слабше став проти того, як був у Москві. Електрогомеопатія нічого не зробила. Я й не чекав, а вживав у тій думці, що з нашого боку все зроблено. Що не слід робити операції, я цим втішався; а тепер краще б погодився піддати себе операції; незручності одноокості вже дають себе почувати, хоча око все ще бачить предмети. А якщо я писав, а протопоп не відповідав, то протопопиці наказується покарати його. Надсилаю послання до Ефесів три екземпляри. – Послання до Римлян закінчено, але не знаю, чому досі не шлють мені. Тоді надішлю. У Чернавську хлисті завелися. Бідний о. Олександр б'ється і нічого не вдіє. Інше моє здоров'я гаразд. Прикладу Пилипці листи... і нове видання Псалтирі. Моя Анна (орден) була безплідна; але з 1 травня понесла і принесла вже сто карбованців за півроку, а за рік 200 приноситиме. 390. Супровідний лист до книг, що посилаються. Про 118-му псалмі. Про знайомих Прийшли книги – до Римлян. Надсилаю Вам п'ять екземплярів. Інше у нас все по-старому. І око процвітає у своєму роді. Видавець майже всі гроші витратив на видання. Відіслав йому 118-й псалом, виправлений чи тільки перечитаний, щоб друкував. Псалом, можливо, швидше піде, ніж тлумачення. Карпаю кінцеві послання. І, здається, укладу письменство, хоч як це буде нудно. Високопреосвященний Антоній Казанський помер. – Зайшла якась хвороба та з'їла. Врятуй його, Господи! Дорогою був владика! І ще свята людина померла – Арсен афонець. Вже і я поглядаю, чи не стоїть за плечима з косою життя. Холода - жах які!! Носа не можна показати – і сиджу. Протопопиці можна молодитися на морозі - підрум'янюючому. Інше моє здоров'я хороше. Скажіть, будь ласка, який там танець був у семінарії на ювілеї? Благослови вас, Господи, всіх благословенням. 391. Про хворобу ока. Про здоров'я. Про книжки, що посилаються, і подарунки свого виготовлення Про хворобу ока: катаракта, яка не підлягає операції. Про здоров'я: судоми зводять ноги. Про книжки, що посилаються, і подарунки свого виготовлення. Дякую за доброзичливість. Дуже радий, що у вас все добре. І даруй, Господи, щоб було все добріше і добріше. Лікарю шлю книжки. Може інша сподобається. Про хворобу ока мого, що нічого не говорить, це в порядку речей. І прості хвороби за очі вгадувати не зручно, тим більше очні. Обидва лікарі сказали, що хвороба у мене в кришталику. Тільки один сказав, що це катаракта, що допускає операцію і повернення зору, а інший (московський), що це катаракта, яка не допускає ні лікування, ні операції і має закінчитися втратою зору оком. Інші частини у вічі знайдені справними. Ліве око чисте і непорочне у всіх частинах. Болю ніякого немає в оці. Але він тепер дуже потьмянів. - Отже, для мене все вирішено. Буду одноокий. Хіба що московський лікар помилився. Але він мені малював, що бачив у кришталику. Це кришталик (тут зображення. – Ред.): як ці цятки, так от засмічення мого кришталика. А катаракта, каже, ось як буває (інший малюнок – Ред.). Це початок. Потім усе це засмічується-засмічується, і зовсім засмічується. І тоді операція. Запитайте, будь ласка, лікаря... чому ж при цій останній катаракті можна робити операцію, а за тієї, що в мене, не можна. Хвороба ж і там, і тут у кришталику. І операція, говорив лікар, у тому, що виштовхують кришталик, але в місце його дають окуляри. Чи це правда? Я думав, що катаракта є нарост зовнішній і операція зрізує його. – І вода, що є? Чи не те, що в мене? Прошу роз'яснення. Яка в мене почалася хвороба? Біля щиколотки народжується відчуття, схоже на те, коли хочеться потягнутися, - доходить до потреби напружити м'язи щаблі ... Напряжеш - як і коли тягнешся руками ... потримаєш трохи і пройде. Хвилини через дві-три-п'ять – знову та сама історія. Це триває з годину. Іноді в одній, іноді в іншій нозі... іноді в одну ніч спочатку в одній, потім в іншій нозі. Болю немає, і при цьому відчуття не неприємне. Але прикрі, і не само по собі, а тому, що спати не дає, бо буває о 12, о годині та о другій ночі. Це давно, але бувало рідко... а ось з осені... щоночі. Я писав до Юлії Миколаївни... вона з Миколаєвим винайшла якусь мазь на поперек та краплі. Нема користі. Але краплі виявились друзями шлунка. Так от - чи не зустрічав лікар на Кавказі такої хвороби. І чи не знає її? Важко її описати... і побачити лікаря не можна. Серед книг вклав кілька книгорізок. Це мої післяобідні заняття. - Філіппушці не завадило б якимось ремеслом зайнятися. Як добре наповнювати їм час, коли нічого книжкового не хочеться робити. Моє інше здоров'я добре. Карпаю тлумачення послання до Тимофія – першого. А там другого, а там до Євреїв... і кінець. - Берег, берег! Матінці протопопиці всіх радостей бажаю. 392. Супровідний лист до книг. Про тлумачення другого послання Тимофію Супровідний лист до книг, що посилаються. Про здоров'я. Про тлумачення другого послання Тимофію. Надсилаю книжки. 118-й псалом і послання до Колосаїв. Лист проти Пашкова – на погляд. А портрет на лякання всіх, кого виявиться потреба налякати. Один 118-й псалом призначається для Пилипушки. Лікарю дякую за пігулки. Приймаю. Тепер через день буває смикання. Зате вище щиколотки навколо постійне відчуття чогось, чого імені прибрати не можна. Одне місце це відчувається, але обох ногах постійно. Побачимо, що Бог дасть далі. Інше здоров'я справне. Око процвітає, тобто поспішає до кінця свого. Карпаю – 2-ге до Тимофія. І з лінощами такі шашні водяться, що м... Владика запропонував консисторії взяти книжки для деяких церков. Якщо консисторія роздобриться, то нам треба роздобритися. Напишіть, скільки консисторіалів... і столоначальників. Протопопиці хочу, крім того, всяких пільг по господарству, щоб все по маслицю текло. 393. Про виписку книжок для консисторії. Про листи проти Пашкова Про виписку книг для консисторії. Про листи проти Пашкова: пішли ще два листи до «Душекорисного читання». Забарився Альоша зі своїми книгами. І це змусило мене просити Владику, щоб він розпорядився з присланими вже, а інші надішлю після друку їх знову. Ваш лист з повідомленням про кількість чиновників у консисторії прийшов після того, як я вже писав Альоші про висилку книг і про додаток по 10 екземплярів кожної назви на консисторську братію. Здається, бракує. Але, можливо, можна консисторіалам усім – усіх книг по екземпляру взяти, і секретареві теж... А столоначальникам по одній якій. Тоді, можливо, дістане. Втім, не шкода і ще надіслати. Справтеся, будь ласка, скільки б ще надіслати, щоб усі були задоволені, і скоріше напишіть. Я надішлю. У мене є ще вони. Та дозвольте цього разу відмовитися від наслідування старого Чернавського благочинного. Бажаю всім вам доброго здоров'я. Микола Васильєв пише, що пітерське ієрейство розчулювалося над листами моїми про єретику ... і надрукувало його в 20 т [тисячах] примірників, щоб роздавати задарма. Інші пишуть, що лунає. Це розхотіло і ще позадоруватись. І пішли вже 2 листи ще до «Душекорисного читання». Та ще не кінець. Здоров'я моє щось. Око все ще бачить небагато. Благослови вас Господь усіх! 394. Жартівливе покарання протопопу та законоучителю. Про поїздку до Тамбова Жартівливе покарання протопопу та законовчителю. Про подорож до Тамбова. Про здоров'я. Загальні благословення та доброзичливості. Не знаю, до кого звернутися, чи до протопопу, щоб він батьківську настанову зробив законоучителю, чи до законоучителю, щоб він лекцію прочитав протопопу. Про що – справа ясна. А! Ось до кого! - До протопопиці. Матінка протопопиця! Візьміть Ви обох - протопопа з законоучителем або все одно - законоучителя з протопопом - і віддуйте їх гарненько, з причетами і вироками. Я все збирався їхати в Тамбов, і хоч зовсім не збирався, тому що не отримав звістки про переїзд Олександра Пилиповича в Тамбов, я все-таки всю провину звалив на це, щоб прикрити справжню причину - непристойну - лінь, яка не дає мені розвернутися. Я почав думати про поїздку, тому що іноді в лівому оці промайнула легка-легка тінь. «Мені було цікаво, чи він теж хоче перестати дивитися». І я хотів отримати на це вичерпну відповідь. - Але як це буває іноді тільки, але зазвичай зір правильний; то бажання то розвіялося. «Втім, можливо, я все-таки вирішу покататися, після ритуалу». Моє здоров'я взагалі не викликає занепокоєння. Це в хорошому стані. І так подихайте повітрям. Я не знаю, де Олександр Пилипович. Адреса за вами з доставкою. Але він у Тамбові, — написала Юлія Миколаївна. Я практикую far-niente — нічого не роблю. Таке собі розслаблення всієї енергії. Якщо листи в Санкт-Петербурзі. знадобляться по місту, можу переслати ще. Матінці протопопиці бажаю здоров'я і веселого духу, який завжди їй притаманний... Тільки при виконанні прописаного доручення нехай розсерчить міцніше. Філіппушці успіхів бажаю. Благослови, Господи, всіх вас всещедрими благословеннями. 395. Про випилювання з дерева. Про знайомих. Загальні прихильності Всім бажаю всіх радощів. Доїхали ми наперед – без страхів і тривог. Але в Моршанську були думки, хоч без збентеження. Обіцяв я малюнків випиляльних. Це! – У мене ще багато лишилося! Там всередині трубка паперова, а в ній пакунок ... а в пакунку (напевно, щоб не шумів) - пакунок - з пилками № № 1, 2, 3, 4, 5. - Все це Пилипушці в бажанні дратувати б випилювання - що дає чимало руху. – Але верстат треба. У мене була книжка про випилювання. І там малюнок та опис верстата... докладний. Не знаю, куди запала. Надіслав би. Там у Вас майстер дерев'яних справ – знає. У нього і дошки є, чи досточки. І лікаря вітаю зі святом – і з дружиною та дітьми. Була мова про Самоцвітих. Тепер я мільйонер тільки на ім'я... Справою ж вступлю до рангу таких персон, д[должно] бути, до кінця наступного року. Звик кутити... Моїх коштів мені недостатньо. Благослови Вас Господь будь-якими благословеннями. Пишу у вівторок – Анастасії Узорішительниці. - Іменинниця? – Вітаю. Багато років вітати – і все благодушнішати. 396. Про здоров'я. Про книги, що посилаються. Про очні хвороби З минулим святом і з новим роком! - Бажаю Вам всього хорошого, більше здоров'я. Доїхали ми до дому справно – і продовжуємо бути справними, окрім кашлю, який причепився та відстати не хоче, жодної уваги не приділяє гомеопатичним проти нього засобам. О. архімандрит передає вам п'ять екземплярів книжок, нещодавно надрукованих афонцями. — Дайте з них лікарю і Парошиним... та іншим сватам. Я вимовив собі дуже мало екземплярів і скуплюсь. Про очні справи розпитував скарбника нашого, який нещодавно вернувся з Москви, – щодо витримання операції вдалою. Зі слів його укладаю, що не погано зробив, не поїхавши до Москви. Даремно прокотився б. По осені від нічого робити можна покататися. На той час дозрівання катаракту підсунеться порядно. Пилипушці, коли стане випилювати, треба передати кілька настанов - не друкованих. Це після. Олександру Пилиповичу моя глибока пошана та подяка. 397. Про книгу. Про тлумачення послання до Євреїв. Про друкування «Невидимої лайки» Про книгу, що посилається: кому передати. Про здоров'я: праве око скінчилося, ліве підходить до того. Про тлумачення послання до Євреїв залишиться недомовленим. Про друкування «Невидимої лайки». Ну, добре! По руках! Благослови, Господи! І я трохи сумував. Хто у Казначействі? Я й сам не знаю. Коли ще спочатку треба було виправляти аркуші для отримання пенсії, архімандрит Аркадій сказав, що там є сват... Ось цей сват і є, якому йде книга... І нехай це буде вам свояк... А інший – не Серебряков, а срібляк... торгуючий срібними речами, як я думав... Моє здоров'я зовсім справне... Тільки прудкості вже немає... і покректуєш... 8-й десяток пішов... ось уже 2-й рік його з 8-го генваря. Але це гаразд речей. Що безладно – це втрата зору. Праве око скінчилося... Ліве підходить до того... Лікування немає. Операція не допускається в моєму роді катаракти... Та хоч би й допускалася... я не погоджуся: бо страшно. Треба навпіл розрізувати очне яблуко і випихати звідти кришталик... Ця операція, якщо можлива, на 10 років скоротить життя... А мені й жити залишилося рік, інший... Розрахунку й ні приймати операцію... Поспішаю дещо кінчати... Тлумачення послання до Євреїв залишиться не доробленим. «Невидиму лайку» в «Душепол[езному] читанні» закінчив перекладом. Поспішаю кінчати переклад іншої подібної книги... і кінець... Чи дотягне око. Протопопице доброзичливість і всім... 398. Про книжки, що посилаються: кому і скільки. Про здоров'я, про лінощі старечої Заборгував я відповіддю. Винен! Не будьте мучити голову розшуком причин. - Справа просто! Лінощі стареча. Надсилаю книжки. Дайте сватам – як і раніше; а інше собі візьміть... Якщо з цих п'яти залишиться зайва, знесіть або зішліть ігумені Антонії. Я зараз тільки згадав, коли вже тюк зашитий, а недавно й на думку не спало, хоч намір давно був. А не залишиться, не треба. Потім можна, якось. Моє здоров'я справне. Але робити нічого не хочеться - розумію, писати ... Перекладаю потроху грецьке «Добротолюбство». Око служить; але не можу визначити, чи гіршає; м[оже] бути тому, що цього не хочеться. А не дивно, що на наш час стане. Всім поклони – і сповнені доброзичливості. 399. Про книги, що посилаються. Про листи проти Пашкова. Про здоров'я Про книжки, що посилаються: нове видання тлумачення послання до Галатів. Про листи проти Пашкова. Про здоров'я. Надсилаю книги – послання до Галатів. Вони вже були раніше, а це нове видання – без зміни, тільки у вступі викинуто трохи зайвого. – Попросіть о. Солодкоспівця – здається, він редактор неофіційної частини чи всіх «Відомостей». Щоб охоче він це зробив, дайте йому одну книжку тлумачення. Ну, ось, а що робити, те й пропустив - щоб надрукував оголошення про цю книгу, - так само як і про всіх, які значаться на останній сторінці. – Якщо вам потім не вистачає книжки, скажіть, і ще пришлю. Листів до СПб. вам не шлю. Трохи їх беру відбитків. Чи не дадуть Пітерські, які, кажуть, друкують їх у великій кількості – 30 т[тисяч]. Тоді надішлю. У «Душекорисному читанні» читайте. Моє здоров'я справне. Але апатія цілковита існує. Тільки й долаю, що по кілька рядків перекладаю Симеона Богослова. Тепер йдуть його останні слова – десяток. Це скарб зі скарбів! - Дозвольте читати. Що лікар повертається, для Тамбова не погано. Ноги мої іноді тільки дурять - і то не дуже пустотливо. — Але думає, чи немає в мене водянки? – Ноги, руки, обличчя все товстіє. Я й кладу причину – водянку. А може, це моя благовірна робить мене в протопопа. Жодних, однак, немощів при цьому не виявляється. Нині Анастасія є Затворниця. Це протопопіцина молитовниця? – Так вітаю. Чи вона Узорішителька?! Благослови вас, Господи, всіх. Про катастрофу і згадувати не хотілося. Але не втерпиш. Треба кричати: ратуйте! - На жаль, до чого дійшли? Згадувати не можу без болісного стиску серця. І вперед подивишся, всі які жахи лізуть у голову. Та й нічого більше сказати. 400. Про виконання докторських рекомендацій. Про книги для консисторії Про виконання докторських рекомендацій. Про книги для консисторії. Загальні благословення. Дякую за привітання зі святом та ще – колишній лист із докторськими вказівками та рецептом. Вітаю і Вас зі святом, яке ще триває, – і бажаю Вам усіляких світлощів заради його світлості. Лікарська рада виконана. Кип'ячена; виявилася бурою і каламутною - її покип'ятили довше, і бавовни були. Описую це лікарю і питання запитую щодо молочного лікування, яке, мені здається, було б радикальніше. Рецепт тим часом стану виконувати – аптекарський. Перешкодити він не може і при молоці, якщо за запропонованими умовами можна буде вживати його. Щодо книг, що в консисторії, я давно вже помітив, що справа не клеїться – і забити копійку з цього приводу не доводиться. І давно вже помирився із цим станом справи – хоч би навіть довелося назад отримати книги. Але це диво! Ви пишете, що книжки всі розіслані. А хтось із консисторіалів писав о. архімандриту, що - не все, і що консисторія послала Альоші 350 або 360 р [убив] виручених. Альоша мені про це не пише. Запитую. - Як би між пальцями не пройшли і книги, і гроші. Розвідайте потихеньку, як там, і скажіть. О. Івану Максимовичу надішлю, які є на руках книжки. Вам слід надіслати «Про молитву» – нове, доповнене видання, але постарайтеся почекати. Бо всі майже розійшлися. Залишилися обрушки. Ось надішле ще Альоша – тоді і Вам. Благослови, Господи, Вас, протопопиці та майбутнього протопопа чи архієрея Пилипушку. - А яке рукоділля він обрав?! 401. Про старість. Про третій том «Добротолюбства» Про старість: добре, що оточили себе молодими життями, частка їх переходить на Вас. Про третій том «Добротолюбства». Про лікування електрикою. Благословення та доброзичливість знайомим. Дякую за привітання зі світлим святом... і прошу вибачення, що не скоро відповів. Бажаю і Вам всього найкращого. Старієте!.. І добре зробили, що оточили себе молоденьким життям. - Частка від них переходить і на Вас... Це, кажуть, досвідом доведена справа. Старість послаблює сили... чи отупляє. Я не можу вже писати ввечері – і вранці до третьої години не дотягую... Ломота в голові показується... Тому в мене переважає байдикування. Під зазначеним приводом лінощів зручно господарювати. Втім, дещо йде... Закінчую 3-й т[ом] «Добротолюбства»... Займає Феодор Студит. Барон Врєвський - новий лікар С.-Петербурзький, що лікує, здається, електрикою, - заохочував заочно дати мені своєї води. Дві кубочки випив. Не бачу дії, яку важко помітити. Втім, Барон обіцяв змінити номер, якщо не буде плоду. Афонці надрукували особливими брошурками глави про молитву з «Невидимої лайки». Надсилаю Вам з Єлизаветою Миколаївною Тарасовою. Про хворобу о. прот[оієрея] Хитрова шкодую. Дай йому Бог видужати. Адже він ще не зовсім старий. Тихін Сергійович – голова! Дуже радий! Благослови його, Господи... Дайте йому брошурочку. Матінці протопопиці бажаю здоров'я та терпіння... і сил на підняття подвигів її виховних. Звідки ж це стільки курчат! Філіппушці бажаю здоров'я та успіхів. Хай буде лікар лікарів. – І батькові його поклон та благословення. 402. Про закінчення курсу молокопиття. Про вчення ремесла. Про книги, що посилаються Про закінчення курсу молокопиття. Про зір. Про вчення ремеслу: скільки народу пропадає від ледарства. Про книги, що посилаються. Я писав лікареві про закінчення курсу молокопиття і про наслідки його. Відчуваю себе міцніше. Сечу кип'ятив Євлампій. Виявилася цілком чистою, а колись була каламутна і з пластівцями. До кінця курсу ноги почали нестерпно смикати. І до того ж не вночі тільки, а й вдень, коли відпочиваю після обіду. Сверблячка смикається вже на іншому місці, вище за щиколотку на долоню. І про це написано. Приймаю колишні пігулки. Може, приборкається знову ця недуга. Око моє ще не скінчилося; але незабаром кінець. - Щось стало миготіти часом і в лівому оці - ніби тінь пробіжить праворуч наліво. І мені спадає на думку: чи не вступив і він на ту ж дорогу. Але й лінощі не велить ворушитися з місця. Всяко, якщо видасться потрібним, поїду до Тамбова, після посту. – І, можливо, прилажу до приїзду лікаря. Що Ви здорові і не потребуєте ліків, це приємно чути. Однак це не заважає поглядати по сторонах і під ноги... Щоб не спотикнутися і не бути збитим з ніг. Втім, здається, Ви вже на віці... і самі зумієте про себе потурбуватись. Добре, що і протопопиця та розважачі Ваші живі-здорові. - Чого ж Ви не написали про майстерність? Мабуть, не хочуть... А я фанфароню... От-от поширю нову майстерність... У церквах все буде блискуче... і дешево. Якийсь неузгодження поширює хулу... щось не міцно... Страшна образа... Ну, як хочуть... Дуже шкодую про Івана Максимовича... Зовсім! і незворотно!.. На жаль!.. Василя Ошуркова мало бачив, а більше Михайлу... Що будував базарну церкву... Так, яка адреса Олександра Пилиповича? Я б з ним і говорив про свої недуги. Прошу його переглянути, що писав, а Ви спостерігайте, буде він хмуритися чи посміхатися. 406. Про посиланий 5-й том «Добротолюбства». Про здоров'я. Про освячення теплої церкви Про посиланий п'ятий том «Добротолюбства». Про плани скласти «Накреслення християнського моралі». Про здоров'я. Про освячення теплої церкви. Надсилаю Вам три екземпляри 5-го тому «Добротолюбства»: Вам, доктору та свату казначейському. - Тут воістину завершення подвижницької справи. Порався стільки часу все з перекладами і зовсім відвик від самостійної роботи. І нічого не хочеться робити. – Лише днями затремтів листи про християнське життя, з яких буде три книги, кожна зі своєю назвою. Головна: «Накреслення християнського моралі» – повна система, зі звичайними та частково незвичайними поділами та підрозділами. І прибавка – невелика – на початку, яку зажадала система. Все надіслано до афонців для друку. Обіцяли поспішати. Здоров'я моє гаразд. І око ще служить... Але очевидні напади лінощів... іноді заволакує... У нас готується урочисте освячення теплої церкви, нової – чудової та великої... Дзвін – новий в 726 п[удів]. Гудить, на чому світ стоїть. О. архімандрит поїхав спокушати владику – прибути до нас на освячення. А Вишенський неспокійний розлінився і не хоче з місця зрушити, посилаючись, втім, на свій обов'язок – тримати себе на ім'я своєму, тобто перебувати у спокої. Вважаю, що у Вас все добре. Дякую за те Господа і благаю продовжити до Вас милості Свої. Доповідайте лікарю, що перебій пульсу, що почався, пройшов. Але ноги безжальні. - То брикали тільки вночі, а тепер і вдень... Коли лежу після обіду... не дадуть заснути, і тоді весь вечір я дурень дурнем. Прошу передати уклін сватам. Матінці протопопиці великого успіху бажаю у справах її життєвих та педагогічних. 407. Про книги. Про збірник Статутів чернечих. Про здоров'я. Загальні прихильності Про книги: збірку «Про молитву» та «Душа та Ангел не тіло, а дух». Про збірник Статутів чернечих. Про здоров'я. Загальні прихильності. Поїхали наші до Вас у Тамбов із чудотворною св. іконою, – і я послав з ними Вам та сватам ще по дві невеликі книжечки; а листи написати колись було. - Але ось приїхала тамбовка А. І. Вологіна, пишу з нею. Збірничок - малий золотник і доріг: може замінити все «Добротолюбство»; і – «Душа та Ангел не тіло» – здається, не неблагочасно... Добре про нагоду мати думку святих Отців і вчителів церковних. - Так от будьте ласкаві насолодитися, і сватам те ж накажіть. Ще одну книгу змайструвати треба та й кінець. Час на спокій покійному. Це буде збірка Статутів монастирських та чернечих. Можливо, не книжка, а книжка вийде. Вона вже майже готова. Дякую за вітання та доброзичливість. Прошу прийняти і від мене те саме. Олександру Пилиповичу дуже вдячний за його піклування про мене. Рецепт його березі. За моєї хвороби мені було не до ніг. – Відсутність апетиту та смаку в союзі з запамороченням були такі сильні, що справа потрібна сама собою відсунулась на задній план. – Втім, я мав на думці, по упокоренні сказаних недуг, взятися і за ноги, чи за рецептом Олександра Пилиповича, чи за електромагнітною машиною. До кінця посту запаморочення було дуже слабке. Я гадав, що йому кінець прийшов. А воно знову почало голову піднімати... і вже хитає порядно. Якщо посилиться, доведеться знову боротися із ним. – І не знаю, як із цим бути. Що таке там у голові?! - Можливо, якісь води допомогли б! Дуже радий, що у гімназії у Вас все йде добре. Нехай Господь продовжить милість Свою до Вас. Матінці протопопиці бажаю здоров'я та успіху в її господарських справах. Інше моє здоров'я справне, і мені можна благословити, якби не побоювання нападків з боку запаморочення. 408. Про якість листування рукописів. Про тлумачення послання до Колосян Підготовляю послання до Колосян. Воно буде друкуватися в «Душекорисному читанні» і видане за допомогою відбитків. 500 відбитків дає видавець журналу, а 1000 я плачу. Ось і видання. Без турбот. Рукопис посилаю чорновий. — Давно мені так робити. Думалося, що тлумачення негаразд підготовлено, щоб його видавати. А тепер, втомившись сидіти над тлумаченням, радий хоч якось видати, щоб тільки не соромно було, що почав і не скінчив. Матінці протопопиці найпривітніші доброзичливі! - Так ось який NN! Ну такий і в псаломщики не годиться, і не те що в протопопо. Я думаю, втім, що це вони згори так цураються. Провітряться, і знову налагодьте. Не можна сподіватися, щоб N. такий худий був. А так – спокуса ворог навіяв. Мине, Бог дасть. Даруй, Господи, виховати Вам нового пташеня. Але нам – у! - Як важко це діло. У повітрі ходить щось, що роз'їдає юні душі. Надсилаю вам 30 рублів також за листування. А нам із Вами яка справа брати на себе ці витрати? Це все витребоване буде з видавця: вийми та поклади, або з книг взяти: віддувайся покупці. Протопоспіце здоров'я. Благослови Вас, Господи. 414. Про підготовку до видання писань Антонія Великого. Про смерть священика Про підготовку до видання писань Антонія Великого. Загальні прихильності. Про смерть знайомого священика з проханням згадувати. З цією поштою підуть до вас книги «Християнське читання», надіслані Вами. Дякую за працю. - Буде... більше не потрібно. У цих є все, що мені треба було бачити. Письма св. Антонія все підготував до видання. Як їх виявилося багато. Буде ціла книга. - Тільки критика - буйна, можливо, підніме своє потворне виття. Як хоче. Вона на те й створена, щоб волати безперестанку. З постом вітаю. Бажаю пройти його у здоров'ї та працях про порятунок парафіян. Треба їх турбувати. Найсприятливіший час для цього – св. пост. Матінці протопопиці повні мої доброзичливості. І М. успіху і з юнацтва і за дзвонарством - цим великим титлам. Здоров'я моє, слава Богу. Помер о. Микола Макрінов, залишивши дружину та чотирьох дітей неприбудованих. Одна дочка прилаштована абияк у надіях підняти зятя. І це обірвалося... У нас зав'язується весілля. Ваню хочу дияконом визначити до тутешнього дівочого монастиря. Мені це видається дуже зручним для нього. Наче краще не можна. - Не натішиться, як гарна диякониця. Я ще не бачив. А він давно загадує дістати наречену, щоби краще протопопиці була. Мені ж здається, що диякониці далеко до протопопиці, як і по чину личить. Нещодавно була княгиня. Одужує, але погано... через занепокоєння, яке іноді сама на себе накликає. - Бурсу дівочу відкрила. Красунь набрала таких, що сили немає. Тяжать, бігають, граються. - Весело. Альоша – смиренник – навчається. Феофан, Єп. Володимирський. Альошин учитель виходить на місце. - Якийсь молодий професор хоче вчинити. Начебто це добріше буде. 417. Про переведення до Володимирської єпархії. Про знайомих Ну що робити? – Сім'ю треба було прилаштувати. – Не звинувачуй Владику. Та що туди й лізти. – Ось відкриється у нас місце пожирніше, візьму сюди... Прийшли, коли хочеш, прохання... про переведення кудись у Володимирську єпархію. – Мабуть, навіть є маленьке… до дівочої школи – потрібен законовчитель і священик… і професор – і доглядач. Рублів на 300 набереться всієї платні... А там, Бог дасть, ще що відкриється... Про гроші що казати. – Час є подумати. Це до зими щось може відбутися. У Володимирі все погано місця. Нехай не плаче протопиця. Тут Москва близько. Роз'їжджатиме за чепешниками. Так - ось що ще можливо? Часто змінюються професори... Раз у раз. Можна уявити професорство. Іван Семенович писав, просячи писати до Курського про влаштування його дочок... Звести його, що цього не можна зробити. - Дуже шкода, та що зробиш. Коли сюди перейдеш... Краще можна влаштувати їх. Побачиш тоді сам. До Владики я послав тлумачення на перше послання до Солунянам. – Початок. Не знаю, чи друкуватимуть. Але продовження тягну потроху. Будьте здорові та веселі, і зі світлим святом вітаю. 421. Щодо проекту з навчальними закладами. Про знайомих Щодо проекту з навчальними закладами: злиття училищ та семінарії треба відкинути. Зберіть наставників, поміркуйте і надайте за загальним підписом... Про знайомих. Милість Воскреслого нехай буде з Вами! Пишу на додаток щодо проекту навчальних закладів. - Ще прийшло розпорядження ... де позначено, щоб від тих, хто розглядає, приймати і особливі думки і представляти. Збери, тому, наставників чи всіх, чи найстаріших, мабуть, когось із міських старих і більше о. архімандрита... і поміркуйте разом... звертаючи особливу увагу на нові порядки. Злиття училищ та семінарії (треба відкинути), гуртожиток та ін. У чому всі згодні, то й уяви за загальним підписом... а хто не згоден у чому, може, якщо хоче, представляти особливі думки. Але нехай пишуть скромно, розумно, не борючись. Нехай буде обгортка, яка є, тільки швидше. Для «Відомостей» тепер нічого немає, окрім проповідей. Можна б приготувати та не бережуть. (Тут важко розібрати одне слово. – Прим. видав.) мені дорога від того, що довго сидів над нею і багато перервав. За тим планом потім писав і сам усі проповіді. Такими є петербурзькі. Зразкова для цих записок проповідь не Великий П'яток в С.-П[етер]бурзьких. Складено точнісінько за цими правилами. У мене немає чорнової. А ту розгубили. Не хочу миритись із ними. – Скажіть, щоб повернули, що лишилося. Та чи не помиляється о. проректор? Початкових молитов немає та кінцевих немає. Тому що середка і надіслана. Оглянули б гарненько. Надрукували проповіді до Тамбовської пастви, а мені не шлють. – Продрукували б оголошення у «Відомостях», пояснивши, що це не колишні, а нові, і не знаю, хто продається. Видав Соломон. У «Правосл[авному] огляді» так надруковано: «Слово до Тамбовської пастви Преосвященного Феофана. М. 1867, ц. 1р. У Москві, у книжковому складі «Російська грамота», в д. університету, на Моховий». Коли надішлють мені, пришлю Вам та іншим. Редакція ваша таровата лише на обіцянки. Досі нічого немає. І чи буде? Така собі мямля!! Вже й тлумачити з нею нудно стало. Жарт! – Рік уже, як надіслано статтю. Допоможи Вам, Господи, впоратися добре з Догматикою. – У преосвященного Макарія всі трактати добре оглянуті. Його достатньо при семінарії. 426. Про листування рукописів. Про священне місце для знайомого Ну й добре, що все лишилося так, як є. Коли ця парафія хороша, нема чого й рухатися з місця. А про службу у консисторії навіть радий, що не довелося. Ну, благослови Господь жити та поживати. Щодо переписника. Не зручно йому тут бути. Помре з нудьги. І річ йому не завжди можна знайти. Бо лінощі під боком. Так вже вирішимо. У разі потреби переписувати що, пересилатиму до вас. Але – головне, про що тепер докучати маю потребу, – це доля Другова. – казав йому, проси у Владики місця священика. Злякався і не заїкнувся. Тим часом ця справа неможлива і перебуває в руках Владики. Ну хто поперечить, коли захоче? – Для цього я змушую Другова писати прохання про те, щоб Владика дозволив йому шукати священицьке місце. – І сам пишу до Владики, просячи про це. Пишу разом до Владики, що прохання Другова я пошлю від себе, але так, що і його прохання і мій лист до Вас надсилаються, і Ви обираєтеся адвокатом і ходаком у цій справі. - Так, будь ласка, візьміть на себе працю сходити до Владики і передати йому це... і від себе рацею сказати сильніше - на кшталт Цицеронової. Цим ми зі свого боку зробимо все для доброї людини. А успіх, звісно, ​​від Бога. Як Богові завгодно, так і буде. Всіх Вам благ від Господа бажаю. Матінці протопопиці - всі доброзичливості. Серафим просить допомоги. Це 10 р [ублей]. Прошу вручити. - Покров. Що був келійником. 427. Треба молитись Богові, щоб Він усе влаштував. Про бесіди про життя Спасителя Що переважує?! Самі розсудіть та порешіть. Всяко і там можна жити і тут можна жити... Незручно те, що розпочато справу, і невдале ухвалено рішення. – Дуже шкода. – Треба волі Божій віддатись і чекати милостивого рішення згори. Пишу нині ж до вашого Владики і прошу його, ніби не знаючи про Любославське, щоб він залишив Вас у Шацьку при обох місцях. Мені здається, Вам би збігати туди і передати Владиці, що Ви не погоджуєтесь переходити на одне Троїцьке місце. Тоді Любославський на одне догляд і не піде. Справа, можливо, таким чином повернеться на колишній чин. – Всяко прошу Владику зробити при цьому таке розпорядження, яке було б нешкідливим для Вас. - Можливо, він при цьому чи діятиме, дасть обіцянку на майбутнє. - Він (Владика) може знову увійти з поданням у тому сенсі, що в Шацьку доглядачем тільки бути - не проживеш... а Ви не переходите без учительської посади. Пишіть тепер про ваші рішення. Проси, щоб Владика надіслав нове уявлення про скасування уявлення про Любославське... перш ніж ухвалить рішення Синоду. 432. Про своє прохання до Владики. Загальні благословення Написав. Просив ретельно, але хто знає, що буде. Правління семінарії зробить, як скаже Владика. – Воно може сказати, що знає віровчення християнське без системи... достатньо. Тут нічого нема. Пишу до о. ректору та разом Москвину. Задобрюю, що я працюватиму на «Відомості». Бо кину. Матінка протопопіце благословення і уклін. Усіх благ від Господа бажаю. До Преосвященного писати аж надто докучливо. - Але сходіть до нього і попросіть знову від мене бути поблажливим... і не зобов'язувати правління бути суворим. 433. Про збентежений слух. Тримайте себе, щоб торкнутися не було до чого було Про збентежений слух: мовляв, молодий протопоп грає в карти, а протопопиця танцює. Тримайте себе, щоб торкнутися не було до чого. Дуже радий, що Ви благополучно доїхали до дому. Благослови Господь Вам спокійно та здорово жити. О. Володимир Микитович помер. Місце надане дочці, що залишилася. Згадай його. Днями збентежив мене один слух – і якби не Новосільський, журився б і досі. Приходять і розповідають, що у якомусь місті молодий протопоп у вокзалі грає у карти, а протопопиця танцює. - Не треба тлумачень, щоб зрозуміти, що справа про вас. Збирався писати збентежено... Але під'їхав Новосільський – староста Корсуновський. Розпитав його. Каже: вокзал ще не відбудовано... і танцювати протопопіці нема де... Виправдання повне. Я заспокоївся. Всяко, однак, прошу взяти це до уваги і тримати себе так, щоб і торкнутися не було до чого. Потім, мабуть, і чутка порожня, щоб насправді не було чогось схожого. Мудрені очі й язики... Шацька протопопість ніби й не звістка яка висота... а ось стріляють... не соромтеся цього, а вчіться; все життя - наука, і добром, і поганим. Княгиня з Альошею приїхали. Влаштувалися вже... Кланяються. При від'їзді забув нагадати тобі, щоб зібрав відомості вірні про благочінному Голосові. Збери... акуратніше і скажи. Благослови Вас, Господи! За єпархією вірно у серпні. Ваш богомолець Феофан, Єп. Тамб. Та кого ж про нього просити? Рядки все залежать від секретаря, і здається, ніяка стороння влада сюди не входить. Принаймні я так думаю і так робив. - Секретаря ж, гадаю, Ви самі ще легше впросите. Щодо місця при монастирі, можливо, не заважає серйозніше подумати. Якщо різниця у доходах не велика, можна було б. Спокійніше. Не женуть після приходу. - Але сум'яття там... і не скоро вляжеться. — Гадаю, що їхня справа скінчиться висилкою зачинниць бунту проти призначеної ігуменії. Вибирати – вони права не мають. - Неприйняття ж призначеної є опір владі... і розплачуйся. Вже було щось подібне в Сухотині при преосвященному Макарії. Розіслали розумниць - дурниці притихли. Те саме і тут буде. Протопопиці здоров'я бажаю. — Як лікування піде. - Припадки потроху продовжуються, хоч не завжди. 440. Про влаштування дорослих дочок. Про ремонт братського корпусу. Про знайомих Переїжджає до вас в Тамбов о. Тихін. Пишу із ним. Про що писали – йдеться. Але треба наперед усе заготовити - і місце диякона, щоб шукав, і щоб був готовий наречений іншої дочки. Попередньо, однак, треба випросити благословення на подібну угоду. Проблеми ця справа не становить. – Владика стільки був милостивий, що так влаштував дочку Андрія Абрамовича – Асламівського диякона. Тільки все потихеньку треба. Писатиму до Владики. Благослови, Господи! У мене споруда, чи перебудова. Стукотня та пачкатня. – Скоро закінчать. - Встиг би до Вашої відвідин, якщо вона могла відбутися в серпні. Але як Вам незручно: можна потерпіти, не бачившись. Загорну деякі точені речі – все для протопопиці. Пристойного протопопо немає нічого. Ах так, чарочку! Відбитки не всі надіслали з тих, які там є, візьміть, будь ласка, і передайте Вірі Олексіївні. Треба, щоби переслали в Кострому. Інші сюди не надсилайте. Чекаю на випадок. Ось у вересні, чай, Віра Олексіївна приїде із Чичеріною. З ними передайте. Усіх благ бажаю. Кланяюсь гостям, які будуть. 441. Про здоров'я. Протопичка посивіла. Про друк книг. Про шестопсалмію На весь клопіт протопопиці – варення та соління – Боже благословення. 446. Про прохання до Владики. Про знайомих З цією ж поштою надіслано листа до преосвященного Макарія з проханням допомогти о. Іванові, як знайде справедливим. Тому напишіть цьому останньому, щоби влаштував, як уміє. Чи здорові Ви?! Усіх Вам благ бажаю. Альоша і додому з'їздив, і тут на Вище був. Іван Крутіков – другий син о. Олександра – до Московської вступив до академії. 447. Про призначення викладацьке місце. Загальні благословення Про призначення викладацького місця. Про знайомих. Загальні благословення. Бог благословить! Дай, Господи, Вам на новому місці спокій духу та достаток хоч посередній. Про педагогіку, мабуть, пішло в Академічне правління. Якщо немає претендента і правління представило одного, то й сумніватися нема чого. – Так – винен – претендента і бути не може. Вибір наданий Преосвященному, як і всі піклування про цей клас. Претендента розумію не тут, а там. Не подав би хтось туди, а забув, що така подача недоречна. - Можливо, до того часу, як встигнете переїхати, і прийде визначення. - Класи нехитра справа. Навикнути скоро можна. Треба сміливіше. І відразу остаточно придумати не можна. Десять разів доведеться передумати і переробити, поки все набуде свого вигляду. - Треба писати уроки, і читати, і тлумачити їх. Володимирці почастували. От незабаром треба відправляти. - У Вас тепер клопіт. Треба Вам трохи на Вище побути до від'їзду. Скажіть, коли вільніше. Пришлю коней. Протопопиці придумати добре, як бути з господарством. Адже це велика справа. Взимку на санчатах перевезти до Тамбова. Все буде потрібно. А купувати важко у 5 дорог. Посилаю нині у Св. Синод зречення управління Вищем. Але ж про пенсію у Синоді є прохання. Вважаю, що його не вирішуватимуть до отримання цього нового прохання; а можливо, і вирішили, якщо буде що тепер із Синоду на пошті, то можна припинити посилку пакетів. Втім, це я скажу послу. 454. Благословення та доброзичливості. Про листування рукописів. Про гроші Благословення та доброзичливість. Про здоров'я. Про погоду. Про листування рукописів. Про гроші. Їдуть додому тамбовські прочан. Шлю з ними уклін і бажання Вам будь-якого блага. Господь нехай влаштовує Вас більше і більше. У нас все добре. І здоров'я моє справне. Починають морозці, і з ними сидіння на місці, а може, й справа. Якщо справа почнеться, то буде потрібно листування, про яке буде мова попереду. Моліть Бога за мене, грішного. P. S. Серафим все докучає про гроші. Хоча я їх не маю; але щоб позбутися докучення, вкладаю тут трохи. Прошу під час зустрічі передати йому. 455. Про отримання посилки з кавою та шоколадом. Про отримані книги. Про знайомих Справ поки що не так багато. З Альошею ще не влаштувався. Вчителі йому не знайду. – Приміщенням задоволений. – Тут немає монастиря, а лише архієрейський будинок з економією. Небагато ченців утримується для служб чергових. Духовенства тут купа... і церков. Але всі одноштатні... Поки задоволення не бачу у духовенстві. Усі скаржаться, не виключаючи кафедрального. Можливо, втім, це вперше співають макар'євця. – Інші міста кращі за Володимира. – Є села – дуже багаті... Суздаль – збіговисько злиднів. Церков із 30. Є штати по 40 душ... Невтішна з цього боку картина. Переказати Вас дуже бажаю; але треба почекати гарного місця, щоби не рухатися більше. Чутки незручні про духовних... Кутять, бач. — Чому вірю: бо одного старого диякона мав відправити до консисторії до сторожки. Прийшов п'яний. Монастирів багато. Але розорені, і ченці cura melius (так собі, – Ред.). З архієрейського дому двох уже вислав. – Кажуть, і по інших монастирях – скарби. Клімат тут, мабуть, здоровий. Дихається вільно. Герасим, що приїжджав тоді до Тамбова... тут у В'язниках наполягає. Якщо надумаєте переходити, я напишу Владиці. Тим часом, прошу Чичеріну, щоб вона замовила. Вона їде звідси дня через два. Дощі затримали, які тільки-но перестали лити. Лист їде 2 жовт[ября] з о. архімандритом. Приходжу до думки, що в монастирі покійніше буде. Ідіть переговорити з Преосвященним. І якщо все буде гладко, Бог благословить. Просити його не буду, бо справа нікчемна, а о. архімандриту покараю поговорити. Козацька сестра Любов Василівна померла 10 сент[ября]. Прошу поминати. 458. Про келійника Євдокима. Про тлумачення першого послання апостола Петра Про келійника Євдокима: прохання допомогти виправити документи. Про тлумачення першого послання апостола Петра. Загальні благословення. Матінці протопопиці благословення... Ну, невдало моє доручення щодо шоколаду. Надіслали наче купу. Теж перший сорт; але не розумію, чому бракує в ньому ні смаку, ні аромату – надісланого вами. Він у порошку – дрібно-дрібно стертий. Чи не від цього? І гіркуватий трохи, і варити його треба більше 5 м [інут]. – Але зійде. По пустелі, де все з потребою. Коли закінчу, тоді вже шукатимемо такого, що в паличках. Всіх Вам благ від Господа бажаю... Княгиня пише, що на Альошу напала охота вчитися... Трудиться посидюче. Це втішає, бо в цьому є корінь успішності. 459. Про смерть родича. Про знайомих. Про новий економ Про смерть родича: помер, виконуючи свій обов'язок, така смерть близька до мучеництва. Про знайомих. Про новий економ. Дуже радий, що Ви дісталися додому благополучно. Дяка Господу... Поділяю скорботу Вашу про брата протопопиці. Про гімназію нічого не чути. Маю на увазі. Але найкраще чекати вказівок Божих. Часто – копійка дорожча за рубль і шматок хліба солодша за розкішний стіл. Чекай, що Господь покаже, те й добре. Справ не бійся. Іди правдою, і ніхто нічого не зробить. Благослови вас, Господи, з протопопицею... і ваш град. 461. Про конспект загальної педагогіки. Про отримання пенсії Отримав свічник. Дякую. Найзручніший і вже поновлений. Врятуй Вас, Господи! Дякую і за конспект. – Здається, він такий простий, що зараз можна читати. Критичний відділ – поставити під кінець... і змусити вирішувати питання, що сюди належать, самих учнів з прослуховування ними всієї педагогіки... Навіщо ця загальна – чи, власне, педагогіка поставлена під кінець? У ній вважати початок і для дидактики. І пункти не на місці, і повторень не уникнути. Справа, втім, сама все покаже. Навіщо це починається скрип із піклувальником. З ним заскрипиш, заскрипиш і з сусідом його і з кревністю його... Зі скрипом погано жити. - Треба порозумітися з N.. і дій обережніше. Ну що ж, якщо не встиг він полагодити дахи нині, наступного року полагодить. Якщо ви розладнали... помовчи трохи і заходь на світову... а помирившись, розташуйся і на жертву. Вишенський ігумен, здається, з ним у ладах. Його вживай. Так моя думка – не скрипи – терпінням перемагай. Чого нині не хоче зробити, завтра зробить, – Моршанці туго йдуть на цю справу. – І до нас в училищі ніхто не йтиме. Круто не треба діяти. Дій – ніби не помічаєш. А рипіти ніяк не можна. Адже він зробив дещо. Та що про його жертви чи було уявлення. Вважай, що він зробив і уяви. Якщо заходить за 100 рублів, представимо до Синоду. Тим паче, якщо до 150–200 годиться. – Отримає благословення і веселіше почне працювати. Якщо менше 100 – моє благословення та подяка. Зроби так... Протопопиці хіба немає в тебе, що про неї ні слова... Чи здорова? 463. Благословення влаштуватися на новому місці. Про гімназію, про семінарію Всіх вам благ від Господа бажаю. На новосілля вам і книжку б, та ні тепер під руками. Надішлю, як трапиться. – Забув із вами віддати лампу. Чудова; але до Вище не йтиме... У Тамбові не заважає. М[атушці] протопопиці здоров'я, веселощів та успіху за домогосподарством бажаю. Благословення Господнє будь на Вас! P. S. Хто редактор? о. ректор?! запитайте, чи друкуватимуть проповіді... Якщо будуть, нехай спитають благословення у Владики – попросити їх у мене... і надішлю... Се – проформа!! 464. Про ймовірне весілля. Про вибори ректора. Загальні прихильності Про ймовірне весілля. Про неможливість надіслати грошей. Про вибори ректора. Загальні прихильності. Мудрена справа починається у вас. Не вмію, що сказати про нього. Не вмію: сильними заражено забобонами. Всяко, якщо вже все налагодилося, і наречена туди ж; Бог благословить. Дуже шкодую, що не можу нічим взяти участь у цій справі. Зовсім гол. Навряд чи знову дотягну до кінця року без позик. Наступного року, можливо, видужаю. Але як важко знати на собі борги. Серафим просить грошей. Зустрініть, скажіть, що в самого нічого немає. Сорому немає зізнатися, що гол. Даруй, Господи, вибрати вам опікунного ректора. За статутом магістра треба обрати: де ви його візьмете? Сладкопєвцев, та Хитров... гожи?! Самі дивіться. Матінці протопопиці бажаю зіграти весілля червоно. І потанцювати дозволяється, тільки не протопопо. А якщо утримається і протопопиця – витримання заради солідності протопопської – і це не погано. Якщо чомусь не відбудеться весілля: чому так не проживати без заміжжя? Живи та живи. Щоправда, може бути міщанин нині, завтра купець. – Так, подивіться, чи не бачить він в архієреї – рідні – залежалого капіталу?! І як його не виявиться, чи не помстиметься помилка на дружині. — На жаль! та ах! Всяко щиро благословляю, якщо все влаштується. 465. Про семінарію. Про тлумачення послання до Ефесян Про семінарію. Про необхідність надрукувати у «Тамбовських єпархіальних відомостях» оголошення про вихід книг. Про тлумачення послання до Ефесян. Так ось як у вас у семінарії. Стало, вухо треба тримати гостро. Воно й краще. Це гарний батіг, підганяти орних або борозни, що тягнуть. Просив я Владику, щоб розпорядилися надрукуванням у «Відомостях» оголошення про проповіді. Їм, певно, ніколи. І не друкують. Попросіть, будь ласка, о. ректора, щоб надрукував, – і не раз, а більше… щоб вуха продзижчати. - Буде випадок, надішлю йому екземпляр за роботу, - і трата, і пам'ятають. Ось оголошення: «Слова такі... У м. Володимир-на-Клязьмі – священику Нікітської церкви Івану Івановичу Говорову. Ціна 3р. з пересиланням». – Якщо більше інтересу буде, якщо означити, що книга велика, то можна додати: в одному великому томі дрібного друку в 434 аркуші. - Влаштуйте, будь ласка, це справа. У нас все добре. Тут сестра Олександра Юхимівна. Їде завтра. У нас там теж все добре. Не пам'ятаю, чи я відповідав Вам на останній лист. - Потрібно слівце сказати. - Треба проїхати до Тамбова і благословитися у Владики і поспішити цим. Так уже водиться. Княгиня говорила про Вас... але, здається, надто. – Преосвященний Феодосій комусь сказав, що Вас візьме замість Теляті когось, коли той зійде зі сцени... Трохи необережно. – Цього не слід. Не гаразд речей... Тим часом, мабуть, відомо вже в Тамбові... і може дратувати заздрісників і охочих... Будеш там, відверто можеш передати Москвіну, що чув це... і вважаєш безглуздю, якою не слід бути. - До Москвину треба підійти. – Коли у Владики будеш, не висловлюй ясно, що не проти й Володимира. У Володимирі кафедральний отримує трохи більше 350... вище 400 р[ублей] немає церков... Професори йдуть у села; бо села краще за міста по парафіях. Не впізнав я добре всього, але бачу, що погано... У Меленках і Муромі – здається – тепліше... Ось чому не заперечуйся Тамбова... І якби, скажи, відкрилася можливість, був би дуже радий... Але на ділі цієї можливості не бачиться... Про гроші. Я нарешті папір отримав, що і в консисторію, і в Казенну палату надіслано розпорядження – першої про асигнівку, а другий про видачу асигнівки. У консисторію надіслано 1 листопада № 9654. – Я прошу тепер Преосвященного – посунути справу – і передати суму до Шацька, щоб я тут отримав. Передбачав було цю суму доручити Вам отримати, щоб звернути її на друковану справу; але роздумав. Деякі зустрілися потреби. – Щодо друкування… Розпитайте вашу друкарню: що візьме з мене – шрифт «Ведомостей», чи менше… з папером. Можливо, у Тамбові друкуватимемо. Тоді не відмовтеся взяти клопіт за виданням та продати. Тепер збираю відомості з Володимира та від Миколи Васильовича. Благословення Господнє нехай буде і на ділах матінки протопопиці. 468. Про весілля. Запрошення приїхати на Вишу. Про книги. Про тлумачення 33-го псалму Про весілля. Запрошення приїхати на Вишу. Про книги, про проповіді до тамбовської пастви. Про тлумачення 33-го псалму. Зіграли весілля – та – добре живуть! Благослови їх, Господи! Слава Богу про все. – Я просив Орловського преосвященного. Відповідав, що все готовий зробити, що не заходить за межу законну. Що в них Єлецька справа зятя? – Ну – нехай влаштує всіх Господь, як Його святій волі завгодно. Протопиця ноги відбила. Нехай лежить та відпочиває. На Вишу приїхати добре було б. На новосілля у мене просторо. Тамбов що за пан, що не пускає. Якось залагодити б. Всяко самі дивіться. Посади є. – Як педагогічний клас? - І при ньому неділя училище? Чую, що на це звертається особлива увага... Якби ревізор, біди не стало б? Будь-що готуватися треба. Ревізор наш – бідна справа. Пітерці – і-і – куці! – Довгостатих пробиратимуть. Брошури у Вас! І забув я сказати, щоб цих п'ят-десяток відбитків зробити! Всяко, як вони є, але треба боковий вівтар їм зробити. Якщо Вам передбачається можливість мати в них потребу, залиште собі, скільки розсудите. А інші надішліть при нагоді. Ось благочинні будуть на Святках. Буду ієреям на благословення роздавати. Владику вашого просив, чи не візьме проповідей до Тамбовської пастви? Чи не відповідає. А Володимирський владика обіцяє взяти 600 екземплярів проповідей до Володимирської пастви – тож одразу витрати покриються. Послав я йому ж нотатки на 33-й псалом. — Чи друкуватимуть? – не забільшили б (не розгубили б. – Ред.) рукописи. Вклоніться. пр[отоієрею] Москвину. Благословення Господа буде на всіх вас. І забув. У Вані дружина мало не померла. Змучився бідний. Все лікування та лікування. Помоліться. 469. Благословення та доброзичливості. Про пристрій на новому місці Не встиг Вам відповісти на колишній лист. І це друге. Вітаю і Вас взаємно зі святом та новим роком. Господь буди Вам у всьому помічник! - І справді, чи не влаштується для Вас новий порядок життя в Тамбові. – У Троїцькій церкві, кажуть, можна жити. Але найбільша вигода в тому, що – це столичне Тамбовське місто. Зручніше і веселіше. – Там Кроткому місце все клопочеться. Писав би, щоб його перевели до Шацька з обіцянкою місця в училищі. Можливо, погодиться. Найкраще на волю Божу все віддати. Як Йому завгодно, то нехай і влаштується. Протопопиця – як розлучиться з пошаною та поклонами та першими місцями?! Або так і бути. Було, що своя батьківщина. 470. Привітання з Різдвом Христовим. Про отримання пенсії Зі святом Різдва Христового та з новим роком! Просто про справу. – Нічого не розумію... Стосовно мені товариша прокурора написано: «Департамент Державного скарбниці наказав Т[амбовській] Каз[ній] палаті відпустити по асигнівці Т[амбівської] Дух[овної] консисторії призначені на підйом 500 рублів. Про що Господарським управлінням Синоду повідомлено Т[амбовської] Дух[овної] консисторії». - Слово: «по асигнівці», мабуть, стоїть у всіх паперах: і в консисторській і в казенно-палатській. Стало, за нею вся справа. Я просив Преосвященного зробити це. Він відповів, що зробить розпорядження. - Сходіть, будь ласка, до Павла Івановича і попросіть вказати, як уміє. Я нічого не розумію, і паперів писати не вмію. Яка мудрість? Про пенсію – в Синодському указі до мене сказано тільки, що Господарському [Управлінню Синодському наказано зробити розпорядження про пенсію... а який, хто знає. Виписані Вами правила чи йдуть до мене? Це чай для відставних солдатів. – Яке поліцейське управління засвідчить мої папери? Розвідайте, будь ласка, все... Якщо потрібний від мене папір, нехай напишуть, як треба, я перепишу. І все-все... Щоб мені голову не ламати. Залицяєшся розумом від такої премудрості. Бог Вам на допомогу! Рятуйтесь! Протопопиці, свах і всім бажаю здоров'я – і веселощів святкового. 471. Про листування рукописів. Про гроші, що посилаються Про листування рукописів: вказівки про порядок розташування. Про гроші, що посилаються. Переписати треба мені – переглянутий початок – книжки, що готується, – Все було дебати надруковано в «Тамб[івських] відомостях». – Маленькі надбавки – особливо вміщені на аркушах. Там усе вказано. Почати – писаним на аркуші: потім – все за вказівкою. А все-таки маю сказати, що лінощі долають. Все можна духом вдіяти та тягне місяці. Втім, зауважую, що духом, як раніше раніше, нині вже стало не сучасно. Скоро втомлюєшся. Посилаю по два екземпляри книжок: один, хто бракує консисторії, і інший, секретареві домашньому владикину. Постарайтеся роздати. Протопопу ж доповімо, що якщо йому з будь-якої нагоди відкриється потреба в книгах, то він може вільно ставитись за цим на Вище. Ноги мої зовсім перестали брикати, тож я про ліки забув... Але наприкінці серпня раптом знову піднялися повстанці. Цілий тиждень – без перерви. Я знову за ліки... І ось вони повмирали: буває, але не щодня і легше. Лікар, мабуть, від'їхав до Москви. Дай Боже йому щастя. - А Філіп?.. Провалився? – Нехай виходить на світ Божий знову. Матінці протопопиці бажаю будь-якого втіхи та успіху в жіночих справах. – Рятуйтесь! P. S. До книг посиланих потрапили дві – до Ефесів. Вони не йдуть для консисторії, бо туди не доставлено. Віддайте їх протопопо. 474. Про передбачувану чільність у кафедральному соборі Про передбачувану першість у кафедральному соборі. Благослови Вас Господь у нове літо це. Ну, на канікули приїжджайте. Влітку, щоправда, у нас веселіше, ніж узимку. Води дотепер багато втече?! - Ну, що робити? Про чільність у соборі – не велика справа. Я передав стороною Владиці, що не зле б. Попросити прямо – ускладнювати означає: бо там, можливо, великі комбінації... Всяко, мабуть, важко Владиці. А якщо не важко, зробить. Тоді тільки дякую сказати. Потім мені стало на думку приходити, що на цьому місці Ви в глушині - воно і покійніше. А там хто її знає, за нинішніми порядками, як бути і робити. Духовенство вимагатиме одного, Владика іншого. Іди, честь. - Всяко - думка подана. Я писав богомолкам, чи варто бути кафедральним протопопом, не знаю. Але що протопопиця – справжня кафедральна. Так щоб її обов'язково зробити кафедральною. – От і буде у вас (якщо буде) те саме, що у Чернівську – матінка часто казала батюшці: якби не я, тобі б і попом не бути. Ректура Ваша не вправно будується. Краще б просити у Синоду. Погані ці порядки... та й взагалі призначення професорів та наставників семінарії теж cura melius. Врятуй нас, Господи, і помилуй! Відбитки одержав. Дякую. У нас похмуро! – Як у Вас. І. С. писав... і в мові видно, що чекає на допомогу. Пишатимете, пропишіть, що ніякої не маю можливості допомогти. 475. Про призначення нового клас. Про проповіді, про патерика та нариси аскетики Про призначення нового клас. Про книги. Про знайомих. Про проповіді, про патерика та нариси аскетики. Про здоров'я. Дали Вам новий клас, і ще треба працювати. Благослови, Господи! Чи там були книжки? У мене є кілька – частково та за кордоном друковані. Міститься відомості про витівки та вчення сектантів рідкісні – особливо про хлистів і скопців... та інших. - Відберу і надішлю з наступною поштою, якщо тепер не встигнуть зашити. Княгиня писала, що Соломон обіцяв надрукувати проповіді, і я відіслав їх до неї. – Ваші відомості стануть у нагоді для інших речей. Поспішати нема до чого. Все здається, що краще трохи почекати. Патерик і нариси аскетики – важливіші, але все лінощі бере взятися за них. Першого на рік стане, і другий постом приведу до кінця, якщо виявиться вартим. Здоров'я моє краще все краще. Здається, я потрапив на своє місце. Слава Богу! О. ректор писав про проповідь, але так, що мені здалося, що йому важко друкувати. Я й не посилаю. Та й переписати нема кому. Матінці протопопиці – благословення. Що ж Ви виписали для неї куховарку – Авдіїву книгу? Звелів зашивати книжки. Виявилося чимало. – Каталог їх залишаю в себе. Часто доводиться й самому переглядати... Тоді вимагаю. Якби ви пишете уроки для класу, надіслали б і мені прочитати. Розум добре, а два краще... Для будь-якого класу писати лекції найрятівніша справа. В інший курс поповняться... а там і повні стануть. Листи з 408-го до 475-го розміщені видавцями журналу «Християнин» за принципом дотримання днів і місяців на рік. Однак, щоб не було хаотичності сприйняття, треба враховувати, що ці листи писалися в різні роки, – Ред. Михайло Михайлович Зефіров був ректором Тамбовської духовної семінарії, а згодом професором Казанського університету. Паладій (Раєв) помер митрополитом у Петербурзі. П. І. Остроумов помер секретарем Тамбовської духовної консисторії. Троїцької церкви у м. Тамбові. Столоначальник Шацького духовного правління, а згодом сільський священик. Особливо сильна холера була у Тамбові 1871 р. Потрібно думати, що цей лист написано у тому року. Архімандрит Аркадій – настоятель Вишневої пустелі. Єпископ Тамбовський та Шацький. Єпископ Козловський, вікарій Тамбовський. (Шаповаленко), Тамбовський єпископ (1863-1873), що вступив на місце єпископа Феофана.