¹² Як бо тїло одно, а членів має багато, всї ж члени одного тїла, хоч багато їх, а одно тїло, так і Христос.

¹³ Бо одним Духом усї ми в одно тїло хрестились, чи то Жиди, чи Греки, чи невільники, чи вільні, і всї одним Духом напоєнї.

¹⁴ Бо тїло не єсть один член, а многі.

¹⁵ Коли скаже нога: я не рука, от же я не від тїла, то хиба через се не єсть від тїла?

¹⁶ І коли скаже ухо: я не око, то ж я не від тїла, то хиба через те не єсть від тїла?

¹⁷ Коли б усе тїло (було) око, де ж (був би) слух? Коли б усе слух, де понюх?

¹⁸ Та Бог розложив члени кожного по одному з них в тїлї, яко ж схотїв.

¹⁹ Коли ж би все (було) один член, то де (було б) тїло?

²⁰ Тепер же багато членів, а тїло одно.

²¹ Не може ж око сказати руцї: Не треба менї тебе; або знов голова ногам: Не треба менї вас.

²² Нї, которі члени тїла здають ся слабшими, ті тим більше потрібні;

²³ і которі здають ся нам неповажнїщими в тїлї, тим більше чести додаємо, і менше чесні наші (члени) більшу окрасу приймають.

²⁴ Звичайним бо нашим того не треба. Та Бог зложив тїло, давши більшу честь послїднїйшому,

²⁵ щоб не було роздїлення в тїлї, а щоб члени однаково один про одного дбали.

²⁶ І коли терпить один член, терплять з ним усї члени; а коли славить ся один член, радують ся з ним усї члени.

¹⁸ Verily I say unto you, Whatsoever ye shall bind on earth shall be bound in heaven: and whatsoever ye shall loose on earth shall be loosed in heaven.

¹⁹ Again I say unto you, That if two of you shall agree on earth as touching any thing that they shall ask, it shall be done for them of my Father which is in heaven.

²⁰ For where two or three are gathered together in my name, there am I in the midst of them.

²¹ Then came Peter to him, and said, Lord, how oft shall my brother sin against me, and I forgive him? till seven times?

²² Jesus saith unto him, I say not unto thee, Until seven times: but, Until seventy times seven.

¹ And it came to pass, that when Jesus had finished these sayings, he departed from Galilee, and came into the coasts of Judaea beyond Jordan;

² And great multitudes followed him; and he healed them there.

¹³ Then were there brought unto him little children, that he should put his hands on them, and pray: and the disciples rebuked them.

¹⁴ But Jesus said, Suffer little children, and forbid them not, to come unto me: for of such is the kingdom of heaven.

¹⁵ And he laid his hands on them, and departed thence.

¹ Промовив же і до учеників своїх: Один чоловік був багатий, що мав приставника; і обвинувачено сього йому, що розсипає маєток його.

² І, покликавши його, каже йому: Що се чую про тебе? Дай менї перелїк з твого приставництва, бо не можна вже тобі бути приставником.

³ Каже ж у собі приставник: Що менї робити, що пан мій бере приставництво від мене? Копати не вмію, просити соромлюсь.

⁴ Знаю, що зроблю, щоб, як відставлений буду від приставництва, прийняли мене в господи свої.

⁵ І покликавши кожного з довжників пана свого, каже первому: Скільки ти винен панові моєму?

⁶ Він же каже: Сто мір оливи. І каже йому: Візьми твою розписку, та сївши хутко, пиши пятьдесять.

⁷ Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшеницї. І каже йому: Візьми твою розписку, та напиши вісїмдесять.

⁸ І похвалив пан приставника неправедного, що мудро вчинив; сини бо віку сього мудріщі над синів сьвітла в родї своїм.

⁹ І я вам глаголю: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї.

¹⁰ Вірний у найменшому, і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.

¹¹ Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?

¹² І коли у чужому вірні не були, ваше хто вам дасть?

¹³ Жаден слуга не може двом панам служити: або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамонї.

¹⁴ Чули ж се все й Фарисеї, що були сріблолюбцями, та й насьміхались із Него.

¹⁵ І рече їм: Ви оправдуєте себе перед людьми, Бог же знає серця ваші, бо що в людей високе, те огида перед Богом.

¹⁶ Закон і пророки до Йоана. З того ж часу царство Боже благовіствуєть ся, і кожен силою здобуває його.

¹⁷ Легше ж небу та землї перейти, нїж із закону одній титлї пропасти.

¹⁸ Всякий, хто розводить ся з жінкою своєю, і женить ся з иншою, робить перелюб; і всякий, хто женить ся з розведеною з чоловіком, робить перелюб.

¹⁹ Один же чоловік був заможний, і одягавсь у кармазин та висон, і жив що-дня пишно.

²⁰ Убогий же один був, на ймя Лазар, що лежав перед ворітьми його ввесь у струпі,

²¹ і бажав погодуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого; тільки ж і собаки приходячи лизали рани його.

²² Стало ся ж, що вмер убогий, і перенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же й багатир і поховали його.

²³ І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лонї його.

²⁴ І покликнувши він, каже: Отче Аврааме, помилуй мене та пішли Лазаря, нехай умочить конець пальця свого в воду та прохолодить язик мій; бо я мучусь у поломї сьому.

²⁵ Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшаєть ся, а ти мучиш ся.

²⁶ Та ще й до того, між нами й вами пропасть велика утвердилась, щоб которі схотїли перейти звідсїля до вас, не здолїли; анї звідтіля до нас не перейшли.

²⁷ Каже ж він: Благаю ж тебе, отче, щоб післав його до дому батька мого:

²⁸ маю бо пять братів; нехай сьвідкує їм, щоб і вони не прийшли у се місце муки.

²⁹ Рече йому Авраам: Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.

³⁰ Він же каже: Нї, отче Аврааме; тільки ж, коли б хто з мертвих прийшов до них, покають ся.

³¹ Рече ж йому: Коли Мойсея і пророків не слухають, то, коли б хто й з мертвих воскрес, не піймуть віри.