☦ Православний календар — григоріанський календар
григоріанський календарюліанський календар☦ Святі дня
- Одяг Богородиці у Влахернах
📜 Житіє
The Church venerates the icon of the Theotokos known as the Blachernitissa, housed for centuries in the Church of the Blachernae in Constantinople. This icon, not a physical garment, was the focus of profound devotion. The church, built in the 5th century, became one of the most revered sites in the Eastern Christian world, particularly for its association with the Theotokos. Pilgrims flocked to venerate the icon, believing it offered protection to the city and its people. While the church itself was destroyed in 1453, the icon was preserved and later enshrined in other churches, continuing its spiritual significance. The Church honors this memory not for any relic of cloth, but for the enduring witness of the Theotokos through her icon, which embodies the Incarnation and serves as a sacred window into the divine, reminding the faithful of her role as the Mother of God and intercessor. - St John (Maximovich), Archbishop of Shanghai and San Francisco (1966) (June 19 OC)
📜 Житіє
Архієпископ Шанхайський і Сан-Франциський Іоанн (Максимович) спочив у Господі 19 червня 1966 року (за старим календарем), вірно послуживши пастирем Руської Православної Церкви За кордоном. Народився в 1896 році, він був висвячений на священика в 1918 році і став єпископом в 1922 році. Він очолював російську православну громаду в Шанхаї під час бурхливих років китайської революції, надаючи духовне керівництво та опіку незліченним вигнанцям. Після приходу комуністів до влади він продовжив своє служіння в Сполучених Штатах, ставши правлячим єпископом Російської православної церкви в Америці з центром у Сан-Франциско. Відомий своїм глибоким смиренням, глибоким благочестям і непохитною відданістю православній вірі, він присвятив своє життя душпастирству, молитві та збереженню традицій серед великих труднощів. Його життя стало прикладом непохитного свідчення про Христа в часи масових переслідувань і переміщення. Церква вшановує його пам’ять за його вірне служіння, м’яке та співчутливе керівництво та його міцну духовну спадщину як справжнього батька Церкви. - Святий Ювеналій, патріарх Єрусалимський (458)
📜 Житіє
Патріарх Єрусалимський Ювеналій правив з 421 року до своєї смерті в 458 році. Він відомий своїм непохитним захистом православної доктрини на Халкідонському соборі в 451 році, де він виступив проти єресі Євтихія і відстоював повну божественність і людськість Христа. Після собору він присвятив себе відновленню та шануванню священних місць Єрусалима. Під його керівництвом храм Гробу Господнього, пошкоджений попередніми конфліктами, було відбудовано та освячено, ставши центральним місцем поклоніння та паломництва вірних. Його зусиллями зміцнювалося духовне життя Святого міста та навколишніх християнських громад. Його вшановують як вірного пастиря, який вів Церкву через критичний період богословських суперечок і фізичного оновлення. Церква вшановує його за непохитну відданість істині Євангелія та невтомне служіння Єрусалимській Церкві. - Св. Ювеналій, першомученик Америки та Аляски (1796)
📜 Житіє
St. Juvenaly, monk of the Valaam Monastery, is venerated as the first martyr of America and Alaska. Sent to the Russian colony in Alaska in the late 18th century, he served as a spiritual guide among the indigenous peoples. In 1796, while traveling near Kodiak Island, he was brutally murdered by Aleut hunters who sought to prevent him from preaching the Gospel and converting their people. His death occurred during a period of intense missionary effort by Russian Orthodox monks in the region. The Church honors him not for specific, well-documented miracles, but for his unwavering witness to Christ in the very heart of North America. He gave his life for the faith he proclaimed, becoming the first to shed blood for Christ in the lands that would become the United States and Canada. The Church commemorates him as the pioneer of martyrdom in the New World, whose sacrifice marked the beginning of a long tradition of Orthodox witness and suffering in America. The Church honors this memory because he was the first to seal his faith with his blood for Christ in the Americas.
📖 Читання дня
Апостол — Romans 5.17-6.2 Переклад Куліша
17 Бо, коли через провину одного смерть царювала через одного, много більше ті, хто прийняв наддостаток благодати і дар правди, царювати муть в життю одним Ісусом Христом.
18 Тим же оце, як через провину одного на всїх людей осуд, так і через праведність одного на всїх людей оправданнє життя.
19 Яко бо через непокору одного чоловіка грішними зробились многі, так і покорою одного праведниками зроблять ся многі.
20 Закон же ввійшов, і намножилось гріха; де ж намножилось гріха, там ще більший наддостаток благодати,
21 щоб, як гріх царював у смерть, так і благодать царювала через правду у життє вічнє Ісусом Христом, Господом нашим.
1 Що ж скажемо? чи зостанемось у грісї, щоб благодать помножилась? Нехай не буде (так).
2 Ми, що померли гріхом, як ще жити мем в йому?
Євангеліє — Matthew 9.14-17 Переклад Куліша
14 Приступили тодї до Него ученики Йоанові, говорячи: Чого ми та Фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять.
15 І рече їм Ісус: Чи можуть весїльні синове сумувати, поки з ними жених? Прийдуть же днї, що візьмуть од них жениха, тодї й постити муть.
16 Нїхто не пришиває шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дїрка буде гірша.
17 І не наливають нового вина у старі міхи, ато міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все цїле.
✠ Безперервне читання Євангелія
Matthew 14 Переклад Куліша
1 Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
2 і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него.
3 Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
4 Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її.
5 І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка.
6 У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.
7 За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
8 Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя.
9 І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати.
10 І, пославши, стяв Йоана в темницї.
11 І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
12 І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
13 Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів.
14 І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
15 Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
16 Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
17 Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби.
18 Він же рече: Принесїть менї їх сюди.
19 І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
20 І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
21 А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей.
22 І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
23 А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
24 Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
25 У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
26 І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
27 Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
28 Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї.
29 Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
30 Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
31 Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
32 І як увійшли вони в човен, утих вітер.
33 А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
34 І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
35 І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;
36 і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
/api/calendar/gregorian/2027-07-02