☦ Православний календар — григоріанський календар
григоріанський календарюліанський календар☦ Святі дня
- пер. відн. Преподобний Кир і Іоанн
📜 Житіє
Преподобні Кир та Іоанн були монахами, земне життя яких нам невідомо, але пам'ять про них Церква вшановує через перенесення їх мощей. На свято Іоанна Богослова їх мощі були урочисто перенесені в монастир Іоанна Богослова на острові Патмос. Цей акт перенесення їхніх останків до місця більшого почитання в межах монастиря означає визнання Церквою їхнього святого життя та духовної користі, отриманої від їхніх мощей. Хоча в достовірній традиції не збереглося жодних конкретних подробиць про їхні чернечі подвиги чи точний час їх упокоєння, їх поминання підтверджує православне розуміння того, що спочили вірні, особливо ті, які жили в смиренні та молитві, продовжують заступатися за Церкву. Перенесення їхніх мощей до великого чернечого центру підкреслює їхню постійну духовну присутність і піклування Церкви про пам’ять своїх синів-подвижників. Церква вшановує їх як приклади смиренного монашого життя, чиї мощі через Божественне провидіння були перенесені до місця спільної молитви та духовної сили. - Преподобних Сергія і Германа (1353), ігуменів Валаамських
📜 Житіє
Святих Сергія і Германа, ченців Руської Православної Церкви, вшановують за заснування на острові Валаам Ладозького озера шанованого Валаамського монастиря. Приблизно в 1353 році вони були послані святим Стефаном Пермським заснувати чернечу громаду в цьому віддаленому і духовно важливому місці. Прибувши на острів, вони жили як відлюдники, піклуючись про потреби місцевого населення та поступово збираючи учнів. Під їх керівництвом простий скит перетворився на процвітаючий монастир, ставши великим центром православної духовності, подвижництва та місіонерства в північних областях Росії. Їхнє молитовне життя, смирення та служіння Богу та ближньому заклали основу для тривалої спадщини Валаама як світила віри. Церква вшановує їх за вірну відданість у створенні цього довговічного чернечого дому, який виплекав незліченну кількість душ і зберігав православну традицію протягом століть. - Собор ікони Пресвятої Богородиці «Троєручиця»
📜 Житіє
Церква вшановує Собор ікони Пресвятої Богородиці «Троєручиця». Це свято вшановує шанування певної ікони, назва якої походить від зображення трьох рук: однією рукою Богородиці, яка тримає Немовля Христа, і двох рук ангелів або святих, які підтримують ікону. Ікона відома своїм глибоким духовним значенням у російській православній традиції, зокрема пов’язаної з Троєручицею в Москві. Точне історичне походження цієї ікони та дата її створення залишаються невідомими, як це зазвичай буває з багатьма стародавніми іконами, шанованими за їхню духовну силу, а не за задокументовану історію. Його назва та простий благоговійний образ, який він представляє, передавалися через століття вірної молитви. Церква вшановує цю пам'ять, щоб просити заступництва Пресвятої Богородиці через її ікону Милосердя, яка була джерелом розради та духовної сили для незліченних віруючих. - Святий Отець наш Сеннуфій Прапороносець (4 ст.)
📜 Житіє
Святий отець наш Сеннуфій Прапороносець вшановується в православній традиції, хоча подробиці його життя залишаються невідомими. Він пов’язаний з IV століттям, періодом значного церковного розвитку та імперських переслідувань. Титул «Прапороносець» вказує на військову або громадянську роль, можливо, вказуючи на його службу в Римській імперії до прийняття християнської віри. Його ім’я зустрічається в деяких стародавніх літургійних календарях і мартирологах, зокрема в межах східнохристиянської традиції, але конкретні розповіді про його мученицьку смерть, діяння чи місце його служіння не збереглися в надійних джерелах. Церква вшановує його як вірного слугу Божого, який жив і свідчив про Христа у час великого випробування для Церкви. Церква вшановує цю пам’ять як свідчення вірності тих, хто служив Богові в усіх сферах життя, навіть якщо їх конкретна історія не повністю відома.
📖 Читання дня
Апостол — Romans 2.28-3.18 Переклад Куліша
28 Не той бо, хто явно (такий) єсть Жидовин, і не те, що явно по тїлу, обрізаннє,
29 а котрий потай, (той) Жидовин, і обрізаннє (єсть обрізаннє) серця в дусї, (а) не в писанню; йому ж похвала не від людей, а від Бога.
1 Чим же переважує Жидовин? або яка користь з обрізання?
2 Велика на всякий спосіб: найперше бо, що їм були звірені словеса Божі.
3 Що бо, що не увірували деякі? Хиба невірство їх віру Божу оберне в нїщо?
4 Нехай не буде (так). Нї, (нехай буде) Бог правдивий, усякий же чоловік омана, яко ж писано: Щоб оправдив ся Ти в словах Твоїх, і побідив, як судити меш ся.
5 Коли ж неправда наша Божу правду викликає, що скажемо? Хиба неправеден Бог, що посилає кару? (яко чоловік глаголю.)
6 Нехай не буде (так). Як же бо мав би Бог судити сьвіт?
7 Коли бо істина Божа через мою оману ще побагатшала на славу Його, чого ж іще й менї, яко грішникові, осудженим бути?
8 А не (так тому бути), як нас хулять, і як говорять деякі, нїби ми кажемо, що нумо робити лихе, щоб прийшло добре? Праведний суд на таких.
9 Що ж? ми луччі? Нїяк (не луччі); попереду бо укорили ми й Жидів і Греків, що вони всї під гріхом,
10 яко ж писано: що нема праведного нїкого,
11 нема, хто розумів би, нема, хто шукав би Бога,
12 всї відхилились, вкупі нїкчемні стали; нема, хто робив би добро, нема аж до одного.
13 Гріб відчинений горло їх, язиками своїми підводили; отрута гадюча під губами їх;
14 котрих уста клятьби і гіркости повні;
15 скорі ноги їх проливати кров;
16 руїна та злиднї на дорогах їх,
17 а дороги мирної не пізнали.
18 Нема страху Божого перед очима їх.
Євангеліє — Matthew 6.31-34, 7.9-11 KJV
31 Therefore take no thought, saying, What shall we eat? or, What shall we drink? or, Wherewithal shall we be clothed?
32 (For after all these things do the Gentiles seek:) for your heavenly Father knoweth that ye have need of all these things.
33 But seek ye first the kingdom of God, and his righteousness; and all these things shall be added unto you.
34 Take therefore no thought for the morrow: for the morrow shall take thought for the things of itself. Sufficient unto the day is the evil thereof.
9 Or what man is there of you, whom if his son ask bread, will he give him a stone?
10 Or if he ask a fish, will he give him a serpent?
11 If ye then, being evil, know how to give good gifts unto your children, how much more shall your Father which is in heaven give good things to them that ask him?
✠ Безперервне читання Євангелія
Matthew 10 Переклад Куліша
1 І, прикликавши дванайцять учеників своїх, дав їм власть над нечистими духами, щоб виганяли їх, і сцїляли всяку болїсть і всяку неміч.
2 На ймя ж дванайцять апостолів були: первий Симон, що прозвано Петром, та Андрій брат його; Яков Заведеїв, та Йоан брат його;
3 Филип, та Вартоломей; Тома, та Маттей митник: Яков Алфеїв, та Леввій, на прізвище Тадей;
4 Симон Хананець, та Юда Іскариотський, що й зрадив Його.
5 Сих дванайцятьох послав Ісус, і наказав їм, глаголючи: Не йдїть шляхом поган, і не ввіходьте в город Самарянський;
6 а раднїщ ійдїть до загублених овечок дому Ізраїлевого;
7 а ходячи проповідуйте, глаголючи: Царство небесне наближилось.
8 Сцїляйте недужих, очищайте прокажених, воскрешайте мертвих, виганяйте біси; дармо прийняли, дармо й давайте.
9 Не беріть собі нї золота, нї срібла, нї грошей у череси ваші,
10 анї торбини на дорогу, анї двох одежин, нї обувя, нї палицї: бо робітник достоєн харчі своєї.
11 І в який город чи село ввійдете, роспитайте, хто там є достойний; там і пробувайте, аж поки вийдете.
12 А як увійдете в яку господу, витайте її, кажучи: Мир сїй господї.
13 І, коли господа достойна, нехай упокій ваш зійде на неї. Коли ж вона недостойна, то нехай упокій ваш вернеть ся до вас.
14 А хто вас не прийме й не слухати ме словес ваших, то, виходячи з такого дому чи города того, отрусїть і порох із ніг ваших.
15 Істинно глаголю вам: Легше буде землї Содомській та Гоморській суднього дня, нїж городові тому.
16 Оце я посилаю вас, як овечок між вовки; тим бувайте мудрі, як вужі, та тихі, як голуби.
17 Та й стережіть ся людей: бо вони видавати муть вас у судові зборища, й в школах своїх бити вас будуть;
18 і водити муть вас перед старших та перед царів за мене, на сьвідкуваннє їм і поганам.
19 Як же видавати муть вас, не дбайте про те, як і що вам казати; бо дасть ся вам того часу, що вам казати.
20 Не ви бо промовляти мете, а дух Отця вашого промовляти ме в вас.
21 Видавати ж ме брат брата на смерть, і батько дитину, і вставати муть дїти на родителїв, і вбивати муть їх.
22 І ненавидїти муть вас усї за ймя моє; хто ж видержить до кінця, той спасеть ся.
23 Коли ж вас гонити муть у тому городї, втїкайте в инший: істинно бо глаголю вам: Не перейдете ще городів Ізраїлевих, доки Син чоловічий прийде.
24 Ученик не старший од учителя свого, анї слуга од пана свого.
25 Доволї з ученика, коли буде, як учитель його, а слуга, як пан його. Коли господаря дому названо Вельзевулом, то як більше домашнїх його?
26 Тим же то не лякайтесь їх: нема бо нїчого закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
27 Що я кажу вам потемки, кажіть повидну; й що чуєте на ухо, проповідуйте на домах.
28 І не лякайтесь тих, що вбивають тїло, душі ж не здолїють убити; а лякайтесь більше того, хто зможе погубити і душу й тїло в пеклї.
29 Хиба не два горобцї продають ся за шага? а нї один з них не впаде на землю без Отця вашого.
30 У вас же і все волоссє на голові перелїчене.
31 Оце же не лякайтесь: ви дорожчі многих горобцїв.
32 От же всякий, хто мене визнавати ме перед людьми, того й я визнавати му перед Отцем моїм, що на небі.
33 А хто відречеть ся мене перед людьми, того й я відречусь перед Отцем моїм, що на небі.
34 Не думайте, що я прийшов послати впокій на землю; не прийшов я послати впокій, а меч.
35 Бо прийшов я, щоб поставити чоловіка різно проти батька його, й дочку проти матери її, й невістку проти свекрухи її.
36 І будуть ворогами чоловікові домашні його.
37 Хто любить батька або матїр більш мене, недостоєн мене; й хто любить сина або дочку більш мене, недостоєн мене.
38 І хто не візьме хреста свого, й не пійде слїдом за мною, недостоєн мене.
39 Хто б знайшов душу свою, погубить її; а хто б згубив душу свою задля мене, знайде її.
40 Хто приймає вас, мене приймає; а хто приймає мене, приймає Того, хто послав мене.
41 Хто приймає пророка в імя пророка, одержить нагороду пророчу; й хто приймає праведника в імя праведника, одержить нагороду праведничу.
42 І хто напоїть одного з сих малих тільки чашею холодної води, в імя ученика, істино глаголю вам: Не втерає нагороди своєї.
/api/calendar/gregorian/2027-06-28