¹ Під той же час здвигнув цар Ірод руки, щоб мучити деяких із церкви.

² Вбив же Якова, брата Йоанового, мечем,

³ а видївши, що се подобаєть ся Жидам, постановив схопити й Петра. (Були ж днї опрісноків.)

⁴ І схопивши його, посадив у темницю, передавши чотиром четверицям воїнів стерегти його, задумавши після пасхи вивести його перед народ.

⁵ Стережено ж Петра в темницї; церква ж без перестану молилась Богу за него.

⁶ Як же мав його вивести Ірод, спав тієї ночи Петр між двома воїнами, скований двома залїзами; а сторожі перед дверима стерегли темницї.

⁷ І ось ангел Господень став перед ним, і сьвітло засияло в будинку; торкнувши ж у бік Петра, підвів його, говорячи: Уставай боржій. І поспадали кайдани з рук його.

⁸ І рече ангел до него: Підпережись та підвяжи постоли твої. Зробив же так. І рече йому: Надїнь одежу твою, та йди за мною.

⁹ І, вийшовши, пійшов слїдом за ним, і не знав, що се правда, що сталось через ангела; думав же, що видїннє бачить.

¹⁰ Минувши ж перву сторожу й другу, прийшли до залїзних воріт, що вели в город, котрі самі собою відчинились їм; і вийшовши пройшли одну улицю, і зараз відступив ангел від него.

¹¹ І, прийшовши Петр до себе, рече: Тепер знаю справдї, що післав Господь ангела свого, і вирвав мене з руки Іродової і від усього дожидання народу Жидівського.

³¹ Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справдї ви ученики мої будете,

³² і зрозумієте правду, й правда визволить вас.

³³ Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї нїколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете ?

³⁴ Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха.

³⁵ Невільник же не пробуває в дому до віку, Син пробуває до віку.

³⁶ Коли ж Син визволить вас, справдї вільними будете.

³⁷ Знаю, що ви насїннє Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас.

³⁸ Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите.

³⁹ Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б.

⁴⁰ Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив.

⁴¹ Ви робите дїла отця вашого. Казали тодї Йому: Ми не з перелюбу родились: одного Отця маємо, Бога.

⁴² Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отець ваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав.

¹ У починї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.

² Воно було в починї у Бога.

³ Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.

⁴ У Йому життє було: й життє було сьвітлом людям.

⁵ І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.

⁶ Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.

⁷ Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.

⁸ Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.

⁹ Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.

¹⁰ На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.

¹¹ У своє прийшов, і свої не прийняли Його.

¹² Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:

¹³ що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.

¹⁴ І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.

¹⁵ Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.

¹⁶ І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.

¹⁷ Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.

¹⁸ Бога нїхто не бачив нїколи; єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.

¹⁹ І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?

²⁰ І визнав, і не відпер ся; а визнав: Що я не Христос.

²¹ І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.

²² Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?

²³ Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.

²⁴ А послані були з Фарисеїв.

²⁵ І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк.

²⁶ Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:

²⁷ се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його.

²⁸ Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.

²⁹ Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта.

³⁰ Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.

³¹ І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.

³² І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.

³³ І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.

³⁴ І бачив я, і сьвідкував, що се Син Божий.

³⁵ Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;

³⁶ і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.

³⁷ І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.

³⁸ І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?

³⁹ Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.

⁴⁰ Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.

⁴¹ Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).

⁴² І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).

⁴³ Назавтра хотїв Ісус вийти в Галилею, і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.

⁴⁴ Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.

⁴⁵ Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.

⁴⁶ І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!

⁴⁷ Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.

⁴⁸ Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.

⁴⁹ Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.

⁵⁰ Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.

⁵¹ І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нинї бачити мете небо відкрите, а ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.