¹ Thus says the Lord: Comfort, comfort my people, says God. Priests, speak to the heart of Jerusalem. Comfort her, because her humiliation has been completed; for her has sin has been abolished, because she has received from the Lord’s hand double for her sins. A voice of one crying in the wilderness: Prepare the way of the Lord, make straight the paths of our God. Every valley will be filled and every mountain and hill made low; what is crooked will become straight, and the rough ways will be made smooth; and all flesh shall see the salvation of God. Go up onto a high mountain, you who bring good tidings to Sion; lift up your voice with strength, you who bring good tidings to Jerusalem. Lift it up, do not be afraid. I the Lord God, I, the God of Israel, will hearken and will not forsake them; but I will open rivers from the mountains and springs in the middle of plains. I will turn the wilderness into water meadows and the thirsty earth with water courses. Let the heavens rejoice from on high and let the clouds rain justice. Let the earth sprout and blossom with mercy and justice. Announce a voice of gladness to the end of the earth and let this be heard: Say that the Lord has delivered his servant Jacob. And if they thirst through deserts, he will bring water for them from a rock. Rejoice you barren who have never given birth, break out and shout, you who have never known birth pangs, for the children of the deserted are more than those of her who has a husband.

¹ Thus says the Lord Almighty: See, I am sending my Angel, my messenger, before your face, who will prepare your way before you. And the Lord whom you seek will come to his temple. And who will endure the day of his entrance? And who will withstand at his appearing? Because he will enter like fire in a smelting furnace and like the lye of launderers. And he will come to you in judgement; and he will be a swift witness against the wicked and against adulteresses and against those swear falsely in his name and those who do not fear him, says the Lord Almighty. Because I am the Lord your God, and I have not changed and you, children of Jacob, have perverted the laws and not kept them. Therefore turn back to me and I will turn back to you, says the Lord Almighty. And all the nations will call you blessed and you will know that I am the Lord who discern between just and lawless on the day on which I make a peculiar possession of those who love me. Know then and remember the law of Moses my servant, as I gave him commandment on Horeb, to all Israel ordinances and judgements. And see, I will send you Elias the Thesbite, before the great and manifest day of the Lord comes; he will turn again the heart of father to son and of a man to his neighbour, lest when I come I smite the earth grievously, says the Lord Almighty, God the Holy One of Israel.

¹ A just man if he comes to his end will be at rest. A just man who dies will condemn the ungodly who are alive; for they will see the end of a just man and will not understand what they counselled concerning him. For the Lord will break the ungodly, render them voiceless and cast them headlong, and he will shake them from the foundations and they will be utterly worsted in sorrow, and their memory shall perish. They shall come with fear at the accounting of their sins, and their iniquities will convict them to their face. Then the just will stand with much boldness in the face of those who afflicted him and made his toils of no account. When they see this they will be troubled with great fear and will be amazed at the wonder of his salvation. For they will say as they repent and with anguish they will groan and say: Is this he whom we fools once made a laughing stock and a byword of reproach? We reckoned his life folly and his end dishonour. How has he been numbered among the children of God and his lot with the Saints? Therefore we have erred from the way of truth and the light of righteousness has not shone on us and the sun has not dawned on us. We have been filled with paths of lawlessness and destruction and journeyed through trackless paths, but have not known the way of the Lord.

¹⁷ І розійшлось слово се по всїй Юдеї про Него й по всїй околицї.

¹⁸ І сповістили Йоана ученики його про все те.

¹⁹ І покликавши двох учеників своїх Йоан, післав до Ісуса, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?

²⁰ Прийшовши ж до Него чоловіки, казали: Йоан Хреститель прислав нас до Тебе, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?

²¹ Того ж часу сцїляв Він многих від недуг і ран, і духів лихих, і многим слїпим давав прозрїннє.

²² І озвавшись Ісус, рече їм: Ідїть сповістїть Йоана, що бачили й чули: як слїпі прозирають, криві ходять, прокаженні очищають ся, глухі чують, мертві встають, і вбогі благовіствують.

²³ І блажен, хто не зблазнить ся мною.

²⁴ Як же пійшли посланцї Йоанові, почав глаголати до народу про Йоана: Чого виходили ви дивитись у пустиню? На тростину, що вітер колише?

²⁵ Або чого ж виходили ви дивитись? На чоловіка, в мягку одежу одягненого? Ось ті, що в одежі пишній та роскоші, панують у царських дворах.

²⁶ Або чого виходили ви дивитись: На пророка? Так, глаголю вам, і більш пророка.

²⁷ Се той, про кого написано: Ось я посилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.

²⁸ Глаголю бо вам: Більшого між нарожденими від жінок пророка над Йоана Хрестителя нема; найменший же у царстві Божім більший від него.

²⁹ І ввесь народ слухаючий, і митники, оправдили Бога, хрестившись хрещеннєм Йоановим.

³⁰ Фарисеї ж та законники раду Божу про них відкинули, не хрестившись від него.

²¹ Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли?

²² Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе.

²³ Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.

²⁴ А другого дня увійшли в Кесарию. Корнелий же дожидав їх, скликавши родину свою і близьких приятелїв.

²⁵ Як же стало ся, що ввійшов Петр, зустрівши його Корнелий, упав у ноги та й уклонив ся.

²⁶ Петр же підвів його, говорячи: Встань; я таки же чоловік.

²⁷ І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились.

²⁸ І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та менї Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав.

²⁹ Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене?

³⁰ І каже Корнелий: Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годинї молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежі,

³¹ і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостинї твої згадано перед Богом.

³² Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господї в Симона кожомяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі.

³³ Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.

⁶ Бо Бог, що звелїв з темряви засияти, той засьвітив у серцях наших на просьвіченнє розуміння слави Божої в лицї Ісус-Христовім.

⁷ Маємо ж скарб сей у глиняних посудах, щоб премножество сили було від Бога, а не від нас.

⁸ У всьому горюємо, та не нарікаємо; трівожимось, та не теряємо надїї;

⁹ гонять нас, та ми не покинуті; повалені ми, та не погублені;

¹⁰ всякого часу мертвість Господа Ісуса на тїлї носимо, щоб і життє Ісусове в тїлї нашому являло ся.

¹¹ Завсїди бо нас живих на смерть видають задля Ісуса, щоб і життє Ісусове являлось у смертному тїлї нашому.

¹² Тим же оце смерть в нас орудує, а життє в вас.

¹³ Мавши той же дух віри, по писаному: Я вірував, тим і глаголав, і ми віруємо, тим і глаголемо,

¹⁴ знаючи, що хто підняв Господа Ісуса, і нас через Ісуса підійме і поставить з вами.

¹⁵ Все бо задля вас, щоб богата благодать через благодареннє многих намножувалась на славу Божу.

¹ І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.

² Було ж близько Жидівське сьвято кучок.

³ Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.

⁴ Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.

⁵ Бо й брати Його не вірували в Него.

⁶ Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.

⁷ Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.

⁸ Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.

⁹ Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.

¹⁰ Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.

¹¹ Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?

¹² І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.

¹³ Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.

² Почувши ж Йоан у темницї про дїла Христові, послав двох учеників своїх,

³ сказати Йому: Чи ти грядущий, чи иншого ждати нам?

⁴ Одказав Ісус і рече їм: Ійдїть та сповістїть Йоана про все, що чули й бачили:

⁵ слїпі бачять, і криві ходять, прокажені очищають ся, і глухі чують, мертві встають, і вбогі проповідують благовістє.

⁶ І щасливий, хто не поблазнить ся мною.

⁷ Як же вони відходили, почав Ісус говорити людям про Йоана: Чого виходили ви в пустиню дивитись? На тростину, що вітер колише?

⁸ Або чого виходили ви дивитись? На чоловіка одягненого в мяку одежу? ось ті, що носять мяку одежу, вони в царських будинках.

⁹ Або чого виходили ви дивитись? На пророка? Так, глаголю вам: І більше пророка.

¹⁰ Се ж бо той, про кого писано: Ось посилаю ангела мого перед лицем твоїм, що приготовить дорогу твою перед тобою.

¹¹ Істино глаголю вам: Не явив ся між нарожденими від жінок більший од Йоана Хрестителя; найменший же у царстві небесному більший од него.

¹² І від часів Йоана Хрестителя та й до сього дня царство небесне здобуваєть ся силою, і хто здобуває, той силоміць бере його.

¹³ Бо всї пророки й закон пророкували до Йоана.

¹⁴ І коли хочете прийняти, він єсть Ілия, що має прийти.

¹⁵ Хто має уші слухати, нехай слухає.

¹ Поглянувши ж побачив, як кидали дари свої в скарбону заможні.

² Побачив же й одну вдовицю вбогу, що кидала туди дві лепти.

³ І рече: Правдиво глаголю вам, що вдовиця вбога ся більш усїх укинула:

⁴ всї бо ті з достатку свого кидали у дари Божі, ся ж з недостатку свого увесь прожиток свій, що мала, вкинула.

⁵ І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече:

⁶ Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на каменї, щоб не зруйновано.

⁷ Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака, коли се має стати ся?

⁸ Він же рече: Гледїть, щоб не були зведені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдїть же за ними.

⁹ Як же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець.

¹⁰ Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство,

¹¹ і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й ознаки з неба великі будуть.

¹² Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого.

¹³ І станеть ся воно вам на сьвідкуваннє.

¹⁴ Постановіть же в серцях ваших наперед, не готовитись відказувати:

¹⁵ я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші.

¹⁶ Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв: і вбивати муть деяких з вас.

¹⁷ І будете ненавиджені від усїх задля імя мого.

¹⁸ Та й волосина з голови вашої не загине.

¹⁹ У терпінню вашому осягнїть душі ваші.

²⁰ Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тодї знайте, що наближило ся спустїннє його.

²¹ Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в серединї в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него.

²² Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане.

²³ Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землї, і гнїв на народї сьому.

²⁴ І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всїх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган.

²⁵ І будуть ознаки на сонцї, й місяцї, й зорях, а на землї переполох народів у заколотї; як зареве море та филї.

²⁶ І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на вселенну: сили бо небесні захитають ся.

²⁷ І тодї побачять Сина чоловічого, йдучого на хмарі з силою і славою великою.

²⁸ Як же зачне се дїятись, випростуйтесь і підіймайте голови ваші; бо наближилось викупленнє ваше.

²⁹ І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева:

³⁰ Як розпукують ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто.

³¹ Так і ви, коли побачите, як се станеть ся, знайте, що близько царство Боже.

³² Істино глаголю вам: Ще не перейде рід сей, доки все станеть ся.

³³ Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.

³⁴ Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством, та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподївано на вас не настиг день той.

³⁵ Бо, як сїтка, впаде на всїх, що живуть на лицї всієї землї.

³⁶ Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим.

³⁷ Навчав же днями в церкві, ночами ж виходячи, пробував на горі, званій Оливною.

³⁸ Усї ж люде сходились рано до Него в церкву слухати Його.