¹⁸ Дїти, остання година настала; і яко ж чули ви, що антихрист прийде, а тепер многі антихристи постали, то й звідтіля знаємо, що остання година.

¹⁹ Зміж нас вийшли, тільки не були зміж нас; бо коли б були зміж нас, то остали б з нами; тільки ж відступили вони, щоб явилось, що не всї наші.

²⁰ І ви помазаннє маєте від Сьвятого, і знаєте все.

²¹ Не писав я вам, наче б ви не знали правди, а що знаєте її, і що всяка брехня не від правди.

²² Хто ложник, як не той, хто відрікаєть ся, що Ісус не Христос? Сей антихрист, хто відрікаєть ся Отця і Сина.

²³ Всякий, хто відрікаєть ся Сина, той і Отця не має.

²⁴ Ви ж, що чули від почину, те нехай в вас пробуває; коли в вас пробувати ме, що ви від почину чули, то й ви будете пробувати у Синї і в Отцї.

²⁵ А се обітниця, котру обіцяв нам, — життє вічнє.

²⁶ Се писав я вам про тих, що підманюють вас.

²⁷ Та помазаннє, котре ви приняли від Нього, в вас пробуває, і не потрібуєте, щоб хто учив вас; а як те саме помазаннє навчає вас про все, і воно правдиве й не брехня, то яко ж воно навчало вас, пробувайте в тому.

²⁸ Так, дїточки, пробувайте в Ньому, щоб, коли явить ся, була у нас одвага, і не осоромились перед Ним при Його приходї.

²⁹ Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто робить правду, від Нього родив ся.

¹ Глядїть, яку любов дав нам Отець, щоб ми дїти Божі звались. Тим то не знає нас сьвіт, що не пізнав Його.

² Любі, ми тепер дїти Божі; та ще не явилось, що ми будемо; знаємо ж, що, коли явить ся, подібні Йому будемо, бо побачимо Його, яко ж єсть.

³ І всякий, що має сю надїю на Нього, очищує себе, яко і Він чистий.

⁴ Кожен, хто робить гріх, робить також беззаконнє, і гріх єсть беззаконнє.

⁵ Знаєте ж, що Він явив ся, щоб гріхи наші взяти, і що гріха нема у Ньому.

⁶ Кожен, хто у Ньому пробуває, не грішить; кожен, хто грішить, не бачив Його, нї пізнав Його.

⁷ Дїточки, нехай нїхто вас не обманює: хто робить правду, той праведний, яко ж Він праведний,

⁸ хто робить гріх, той від диявола, бо від почину диявол грішить. На се явив ся Син Божий, щоб зруйновати дїла диявола.

⁹ Кожен, хто родив ся з Бога, гріха не робить, бо насїннє Його в ньому пробуває; і не може грішити, бо він з Бога родив ся.

¹⁰ По сьому явні дїти Божі, і дїти дияволські. Кожен, хто не робить правди, не від Бога, так само й хто не любить брата свого.

¹ І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх,

² і рече їм: Ійдїть у село, що перед вами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре нїхто з людей не сїдав; одвязавши його, приведїть.

³ І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господеві його треба; й зараз його відошле сюди.

⁴ Пійшли ж вони, й знайшли осля привязане коло дверей знадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його.

⁵ І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля?

⁶ Вони ж сказали їм, як звелїв Ісус; і пустили їх.

⁷ І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него.

⁸ Многі ж одежу свою розстилали по дорозї, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу.

⁹ Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;

¹⁰ благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!

¹¹ І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанию з дванайцятьма.

¹ У починї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.

² Воно було в починї у Бога.

³ Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.

⁴ У Йому життє було: й життє було сьвітлом людям.

⁵ І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.

⁶ Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.

⁷ Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.

⁸ Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.

⁹ Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.

¹⁰ На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.

¹¹ У своє прийшов, і свої не прийняли Його.

¹² Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:

¹³ що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.

¹⁴ І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.

¹⁵ Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.

¹⁶ І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.

¹⁷ Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.

¹⁸ Бога нїхто не бачив нїколи; єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.

¹⁹ І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?

²⁰ І визнав, і не відпер ся; а визнав: Що я не Христос.

²¹ І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.

²² Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?

²³ Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.

²⁴ А послані були з Фарисеїв.

²⁵ І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк.

²⁶ Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:

²⁷ се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його.

²⁸ Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.

²⁹ Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта.

³⁰ Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.

³¹ І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.

³² І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.

³³ І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.

³⁴ І бачив я, і сьвідкував, що се Син Божий.

³⁵ Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;

³⁶ і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.

³⁷ І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.

³⁸ І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?

³⁹ Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.

⁴⁰ Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.

⁴¹ Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).

⁴² І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).

⁴³ Назавтра хотїв Ісус вийти в Галилею, і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.

⁴⁴ Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.

⁴⁵ Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.

⁴⁶ І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!

⁴⁷ Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.

⁴⁸ Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.

⁴⁹ Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.

⁵⁰ Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.

⁵¹ І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нинї бачити мете небо відкрите, а ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.