¹ The memory of a just man is praised, and the Lord’s blessing is upon his head. Blessed is one who has found wisdom; a mortal who knows understanding. To import her is better than treasures of gold and silver. She is more valuable than precious stones; nothing of value equals her worth. Justice proceeds from her mouth; she bears law and mercy on her tongue. Therefore, my children, listen to me, for I speak weighty things. And blessed is the one who keeps my ways. For my goings out are the goings out of life, and favour is prepared from the Lord. Therefore I exhort you, and utter my voice to the children of humankind. Because I, Wisdom, have prepared counsel, knowledge and understanding. I have called on them. Counsel and sureness are mine; prudence is mine, strength is mine. I love those who are my friends, while those who seek me will find grace. You innocent, then, understand cunning; you untaught, take it to heart. Listen to me, for I will speak weighty things, and I will open right things from my lips. Because my throat will meditate truth; lying lips are abominable before me. All the words of my mouth are with justice, there is nothing crooked in them nor twisted. They are all straight for those who understand, and right for those who find knowledge. For I teach you what is true, that your hope may be in the Lord and that you may be filled with spirit.

³¹ Праведного уста родять мудрість, язик же злющий буде витятий.

³² Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають.

¹ Невірна вага — се гидота у Господа; вірна вгодна йому.

² За гордощами приходить сором; де покора, там мудрість.

³ Щирим буде провідницею їх безвинність, а зрадливих погубить їх лукавість.

⁴ Богацтво не поможе в день гнїву, тільки правда спасе від смертї.

⁵ Правдивість рівняє праведному стежки його, безбожний же через свою безбожність гине.

⁶ Правдивого рятує з біди правда його, а беззаконників спіймає їх беззаконність.

⁷ Умре безбожний, мре з ним і надїя його, чого ждуть беззаконні, те з ними погибне.

⁸ Праведник спасеся з біди, а намість його попадає в неї безбожник.

⁹ Устами губить зрадник ближнього свого, та праведники рятуються своєю прозорністю.

¹⁰ Як праведним щастить, радується місто, а як безбожникам погибель, бувають веселощі.

¹¹ Словами добрими праведників росте у гору город, а устами безбожників занепадає.

¹² Недоумок висказує погорду ближньому свому, а розумний чоловік мовчить.

¹ But the souls of the righteous are in the hand of God, and there shall no torment touch them.

² In the sight of the unwise they seemed to die: and their departure is taken for misery,

³ And their going from us to be utter destruction: but they are in peace.

⁴ For though they be punished in the sight of men, yet is their hope full of immortality.

⁵ And having been a little chastised, they shall be greatly rewarded: for God proved them, and found them worthy for himself.

⁶ As gold in the furnace hath he tried them, and received them as a burnt offering.

⁷ And in the time of their visitation they shall shine, and run to and fro like sparks among the stubble.

⁸ They shall judge the nations, and have dominion over the people, and their Lord shall reign for ever.

⁹ They that put their trust in him shall understand the truth: and such as be faithful in love shall abide with him: for grace and mercy is to his saints, and he hath care for his elect.

²⁷ Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки Отець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.

²⁸ Прийдїть до мене, всї знеможені та отягчені, я впокою вас.

²⁹ Візьміть ярмо моє на себе, й навчіть ся від мене: бо я тихий і смирний серцем; то й знайдете відпочинок душам вашим.

³⁰ Бо ярмо моє любе, й тягар мій легкий.

¹⁷ Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,

¹⁸ оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх.

¹⁹ Вони, зробившись безчувственними, оддали себе розпусту, щоб робити всяку нечистоту в зажерливости.

²⁰ Ви ж не так познали Христа:

²¹ коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що істина в Ісусї,

²² щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,

²³ а обновлятись духом ума вашого,

²⁴ та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.

²⁵ Тим же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени.

²² А овощ духа: любов, радощі, мир, довготерпіннє, добрість, милосердє, віра,

²³ тихість, вдержливість. На таких нема закону.

²⁴ А которі Христові, ті розпяли тїло з страстьми і хотїннєм.

²⁵ Коли духом живемо, духом і ходїмо.

²⁶ Не буваймо марнославні, один одного роздражнюючи і один одному завидуючи.

¹ Браттє, хоч і впаде чоловік у яке прогрішеннє, ви, духовні, направляйте такого духом тихости, доглядаючи себе, щоб і тобі не бути спокушеним.

² Один одного тягарі носїть, і так сповняйте закон Христів.

²² І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?

²³ І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї.

²⁴ Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.

²⁵ По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї;

²⁶ та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї.

²⁷ І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.

²⁸ І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,

²⁹ і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.

³⁰ Він же, пройшовши серед них, пійшов,

¹⁷ і зійшовши з ними, став на місцї рівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей з усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїляти ся від недуг своїх,

¹⁸ і мучені від духів нечистих; і сцїляли ся.

¹⁹ І ввесь народ шукав приторкнутись до Него: бо сила від Него виходила, й сцїляла всїх.

²⁰ І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.

²¹ Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.

²² Блаженні, коли ненавидїти муть вас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, як зло, задля Сина чоловічого.

²³ Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.

¹ Книга родоводу Ісуса Христа, сина Давидового, сина Авраамового.

² Авраам породив Ісаака; а Ісаак породив Якова; а Яков породив Юду та братів його;

³ а Юда породив Фареса та Зару від Тамари; а Фарес породив Єсрома; а Єсром породив Арама;

⁴ а Арам породив Аминадава; а Аминадав породив Насона; а Насон породив Салмона;

⁵ а Салмон породив Вооза від Рахави; а Вооз породив Овида від Рути; а Овид породив Єссея;

⁶ а Єссей породив Давида царя; а Давид цар породив Соломона від Урієвої;

⁷ а Соломон породив Ровоама; а Ровоам породив Авію; а Авія породив Асу;

⁸ а Аса породив Йосафата; а Йосафат породив Йорама; а Йорам породив Озію;

⁹ а Озія породив Йоатама; а Йоатам породив Ахаза; а Ахаз породив Єзекію;

¹⁰ а Єзекія породив Манассію; а Манассія породив Амона; а Амон породив Йосію;

¹¹ а Йосія породив Єхонїю та братів його, під час переселення у Вавилон;

¹² а після того, як переселено їх у Вавилон, Єхонїя породив Салатиїла, а Салатиїл породив Зоровавеля;

¹³ а Зоровавель породив Авіюда; а Авіюд породив Єліякима; а Єліяким породив Азора;

¹⁴ а Азор породив Садока; а Садок породив Ахима; а Ахим породив Єліюда;

¹⁵ а Єліюд породив Єліазара; а Єліазар породив Маттана; а Маттан породив Якова;

¹⁶ а Яков породив Йосифа, чоловіка Мариїного, що від неї родивсь Ісус, на прізвище Христос.

¹⁷ То всїх родів од Авраама до Давида чотирнайцять родів; а від Давида до переселення у Вавилон чотирнайцять родів; і від переселення у Вавилон до Христа чотирнайцять родів.

¹⁸ Різд во ж Ісуса Христа стало ся так. Скоро Його матїр Марию заручено Йосифові, перш нїж вони зійшли ся, постережено, що вона мала в утробі від сьвятого Духа.

¹⁹ Йосиф же, чоловік її, будучи праведний, і не хотячи ославити її, хотїв був потай відпустити її.

²⁰ Та як він про се думав, аж ось явивсь йому вві снї ангел Господень, глаголючи: Йосифе, сину Давидів, не бій ся взяти до себе Марию, жінку твою; бо що в нїй зачалось, те від сьвятого Духа.

²¹ І вродить вона сина, і даси йому імя Ісус; бо він спасе людей своїх од гріхів їх.

²² Усе ж се стало ся, щоб справдилось, що промовив Господь через пророка, глаголючи:

²³ Ось дїва мати ме в утробі, і вродить сина, і дадуть йому імя Емануіл, що перекладом є: З нами Бог.

²⁴ Прокинувшись тодї Йосиф од сна, зробив так, як ангел Господень повелїв йому, й узяв до себе жінку свою;

²⁵ і не знав її, аж поки вона вродила сина свого перворідня, і дав йому імя Ісус.