Psalms 134
1Хвали́те и҆́мѧ гдⷭ҇не, хвали́те, рабѝ гдⷭ҇а,
2Стоѧ́щїи во хра́мѣ гдⷭ҇ни, во дво́рѣхъ до́мꙋ бг҃а на́шегѡ.
3Хвали́те гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ бла́гъ гдⷭ҇ь: по́йте и҆́мени є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ добро̀:
4Ꙗ҆́кѡ і҆а́кѡва и҆збра̀ себѣ̀ гдⷭ҇ь, і҆и҃лѧ въ достоѧ́нїе себѣ̀:
5Ꙗ҆́кѡ а҆́зъ позна́хъ, ꙗ҆́кѡ ве́лїй гдⷭ҇ь, и҆ гдⷭ҇ь на́шъ над̾ всѣ́ми бо́ги:
6Всѧ̑, є҆ли̑ка восхотѣ̀ гдⷭ҇ь, сотворѝ на нб҃сѝ и҆ на землѝ, въ морѧ́хъ и҆ во всѣ́хъ бе́зднахъ.
7Возводѧ̀ ѻ҆́блаки ѿ послѣ́днихъ землѝ, мѡ́лнїи въ до́ждь сотворѝ, и҆зводѧ́й вѣ́тры ѿ сокро́вищъ свои́хъ.
8И҆́же поразѝ пе́рвенцы є҆гѵ́пєтскїѧ ѿ человѣ́ка до скота̀:
9Посла̀ зна́мєнїѧ и҆ чꙋдеса̀ посредѣ̀ тебє̀, є҆гѵ́пте, на фараѡ́на и҆ на всѧ̑ рабы̑ є҆гѡ̀.
10И҆́же поразѝ ꙗ҆зы́ки мнѡ́ги и҆ и҆збѝ царѝ крѣ́пки:
11Сиѡ́на царѧ̀ а҆морре́йска и҆ ѡ҆́га царѧ̀ васа́нска, и҆ всѧ̑ ца̑рствїѧ ханаа̑нска:
12И҆ дадѐ зе́млю и҆́хъ достоѧ́нїе, достоѧ́нїе і҆и҃лю лю́демъ свои̑мъ.
13Гдⷭ҇и, и҆́мѧ твоѐ въ вѣ́къ, и҆ па́мѧть твоѧ̀ въ ро́дъ и҆ ро́дъ:
14Ꙗ҆́кѡ сꙋди́ти и҆́мать гдⷭ҇ь лю́демъ свои̑мъ, и҆ ѡ҆ рабѣ́хъ свои́хъ ѹ҆мо́литсѧ.
15І҆́дѡли ꙗ҆зы̑къ сребро̀ и҆ зла́то, дѣла̀ рꙋ́къ человѣ́ческихъ:
16Ѹ҆ста̀ и҆́мꙋтъ, и҆ не возглаго́лютъ: ѻ҆́чи и҆́мꙋтъ, и҆ не ѹ҆́зрѧтъ:
17Ѹ҆́ши и҆́мꙋтъ, и҆ не ѹ҆слы́шатъ: ниже́ бо є҆́сть дꙋ́хъ во ѹ҆стѣ́хъ и҆́хъ.
18Подо́бни и҆̀мъ да бꙋ́дꙋтъ творѧ́щїи ѧ҆̀ и҆ всѝ надѣ́ющїисѧ на нѧ̀.
19До́ме і҆и҃левъ, бл҃гослови́те гдⷭ҇а: до́ме а҆арѡ́нь, бл҃гослови́те гдⷭ҇а: до́ме леѵі́инъ, бл҃гослови́те гдⷭ҇а:
20Боѧ́щїисѧ гдⷭ҇а, бл҃гослови́те гдⷭ҇а.
21Бл҃гослове́нъ гдⷭ҇ь ѿ сїѡ́на, живы́й во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.