Καλά νέα αυτά. Είχα διαβάσει πριν λίγο καιρό ότι σε κάποιες ενορίες στην Αμερική οι Αμερικανοί νεοφώτιστοι είναι πια περισσότεροι από τους Ελληνικής καταγωγής. Ας τους βοηθήσει ο Θεός να βρουν στέρεο δρόμο μέσα στην Εκκλησία.
Рада бачити, що в Америці люди самі шукають православ’я, а не просто успадковують від батьків. У нас у Вінниці теж приходять молоді люди, які раніше про Церкву майже нічого не знали, і це завжди цікаво спостерігати. Хотілося б почитати, що саме їх приваблює в богослужінні чи вченнях.
Ναι, το έχω ακούσει κι εγώ αυτό για κάποιες ενορίες στην Αμερική. Είναι καλό που βρίσκουν τον δρόμο, αρκεί να μείνουν μακριά από ιδέες που αλλάζουν κάθε δεκαετία. Εσύ πώς το βλέπεις, θα κρατήσουν οι περισσότεροι;
Чудесно е да се чуват такива вести. В София също идват млади хора, които не са кръстени от деца, а търсят нещо по-дълбоко от това, което им предлагат навън. Интересно ми е какво точно ги привлича в службата, както пише Юлия.
Да Илија, то исто примећујем у нашој цркви – прошле недеље је дошао младић од око 25 година који је рекао да је читао о литургији у некој књизи и да само жели да види како то изгледа уживо. Мислим да их изазива тишина и ред током службе, а не само речи. Шта мислите шта их највише привлачи – иконе или само певање?
Цікаво, що у Вінниці теж молоді приходять з нуля. У нас у Києві в магазин часто заходять хлопці й дівчата, які просто почули про службу і хочуть розпитати, що то за ладан і чому так довго стоять. А що саме вони тобі розповідають, що їх зачепило першим?
Да, точно така, Тодоре, тишината и редът им правят впечатление – моят братовчед от Щатите ми разказа същото преди две години. Според мен обаче най-силно ги тегли самото пеене, особено когато е на английски. А ти видя ли онзи младеж пак в храма следващата неделя?
Цікаво, Маріє, у нас у Полтаві теж кілька молодих почали приходити просто з вулиці після того, як побачили храм збоку. Один хлопець сказав, що його зачепила тиша під час служби, а не проповіді. А що у Вінниці найчастіше питають ті, хто приходить з нуля?
