Мученик Феодор (Іванов): «Не плачте про мене і не шукайте!»переклад

Архімандрит Дамаскін ОРЛІВСЬКИЙ

Принесли ноші. Співробітник НКВС сказав:

— Ну, давайте класти.

А сам напівголосно запитав у Федора:

— А як вас брати?

- А ви ось так зробіть руки, - він показав, - у замок, і перекиньте мені за голову. А другий за ноги нехай тримає.

Ноги у Федора не гнулися, були, як палиці, але чутливості не втратили.

Один із них підхопив його за ноги, але, одразу відчувши величезну силу подвижника, від переляку скрикнув і кинув Федора. Підбігла Євлалія, підхопила братові ноги і закричала на них:

— Нелюди! Що ви робите над хворою людиною? Що у вас за поспіх такий?

- Не хвилюйся, - з любов'ю, втішно промовив Федір, - тобі шкідливо хвилюватись.

Нарешті поклали його на ноші. Він помолився і сказав:

— Дорогі мої, матуся і сестро, не чекайте на мене і не клопотайте; вам однаково правди не скажуть. Моліться. Не плачте за мене і не шукайте!

* * *

Мученик Феодор народився 13 лютого 1895 року в Тобольську Тобольської губернії (нині Тюменська область. Ред.) в сім'ї міщан Михайла Васильовича Іванова і його дружини Єлизавети Олексіївни, уродженої Перевалової, і 17 в Михайло-Архангельській…