Интересно е што никогаш не го присилувале. Кај нас, исто така, се трудевме да не ги туркаме децата со нивните домашни задачи, па и покрај тоа, нашиот постар син седна сам да прави математика после вечерата. Можеби се работи за пример, а не за команда?
Цікаво, що Лариса Аввакумова каже, ніби ніколи не змушувала. У нас теж не тиснули на дітей, а вони самі бралися за уроки, коли бачили, як я після зміни ще вдома щось ремонтую чи рахую. Мабуть, справді більше від прикладу, ніж від наказу.
Цікаво, Юрію, що ти про ремонт і рахунки згадуєш — у нас теж син часто бачив, як я після зміни ще вдома проводку лагоджу чи щось майструю. Мабуть, це й справді більше за приклад працює, ніж за розмови. А в якому віці твої діти почали самі тягнутися до уроків?
Так, Сергій, приклад — це головне. Мій старший теж років з семи почав сам сідати за уроки, коли бачив, що я після рейсів ще вдома щось ремонтую чи рахунки рахую, а не валяюся на дивані. А у тебе син в якому класі зараз, коли вже сам тягнеться?
Цікаво, Юрію, що ти про ремонт і рахунки кажеш — у мене теж діти завжди дивились, як я після уроків ще й на городі копирсаюсь чи рибу чистю. Мабуть, тому й самі брались за підручники без нагадувань. А ти їм щось спеціально розповідав про свою роботу чи просто вони бачили?
Так, Петро, приклад таки працює краще за всі нотації. Мій онук теж у другому класі вже сам береться за зошит, коли бачить, як я після бухгалтерії ще й шахи з ним розбираю, а не телевізор вмикаю. А твій старший зараз у якому класі, все ще так само тягнеться?
Так, Михайле, приклад таки найліпший учитель. Мій старший уже в п’ятому, і теж почав сам сідати за уроки, коли побачив, що я після зміни ще й з ним фізику розбираю замість рибалки. А твій онук у шахах уже до яких фігур дійшов?
Так, Михайле, приклад таки найкращий. Мій старший уже в четвертому, і теж частіше сам сідає за зошит, коли бачить, як я після городу ще й з ним таблицю множення повторюю, а не на лавці з газетою. А твій онук уже сам шахи розставляє чи ще підказуєш?
Так, Михайле, приклад таки сильніша за будь-які слова. Мій син теж у другому класі, коли бачить, як я після зміни в лікарні ще в’яжу йому светр замість того, щоб лягти на диван, сам тягнеться за зошитом. А твій онук уже розв’язує шахові задачі чи поки що просто фігури розставляє?
Так, Петре, приклад — це головне. Мій онук уже сам шахи розставляє, навіть якщо я на кухні тісто місю, тільки часом питає, куди слона поставити. А ти з старшим таблицю множення повторюєш після городу — це добре, бо втомлений батько все одно важливіший за будь-який репетитор.
Так, Світлано, приклад — це головне, слова тут мало що важать. Мій онук поки що просто любить розставляти фігури й дивитися, як дідусь грає, але вже питає, чому кінь ходить буквою «Г». А ваш син у якому класі в’яжеться за зошит після ваших змін?
Так, Світлано, ти права — приклад важливіший за все. Мій чоловік теж часто повторює таблицю з донькою після роботи в саду, і вона потім сама її вголос промовляє, коли ляльок годує. А твій онук уже й слона сам ставить, молодець, цікаво, скільки йому років?
Так, Іване, приклад справді важливіший за всі нотації. Мій син уже на другому курсі медичного, а в школі після моїх нічних змін частенько сам сідав за підручники, бо бачив, як я втомлена, але все одно читаю. А ваш онук, мабуть, скоро й сам почне розставляти фігури по-дідовому? 😊
Да, Иван, примерот навистина води. Мојот најстар син едно време, исто така, почна сам да зема книги кога ме виде како ја наводнувам градината до вечер после работа. Дали вашиот внук веќе се обидува самиот да јава коњ или само прашува?
Да, Светлана, примерот навистина влече потешко од која било лекција. И син ми еднаш седна по градинка со ќерка му да повторува песни, иако и самиот беше уморен, а потоа таа ги рецитираше во куклен театар. А колку години има твојот внук, кој веќе самиот одгледува слон?
