ORTHODOX HOUSE
⛪ Усі Церкви
Увійти
☦ Сьогодні четвер, 10 вересня / 28 серпня (ст. ст.) 🍽 Посту немає григоріанський календар ⇄
Мучениць Менодора, Митродора, Німфодора
← Стрічка новин Румунська православна церква

Іпопсифікація: Обраний вікарний єпископ Яхінт де Пасіфік знову переживе таємницю покликання апостолів, каже PS Тимотей Праховянулпереклад

3 липня 2026 р. · 1 хв читання

«Що означає в ці часи йти і проповідувати Євангеліє аж до краю землі? Це означає знову пережити таємницю покликання апостолів», — наголосив вікарійний єпископ Тимотей Праховеанул з Архієпархії Бухареста в п’ятницю ввечері в Патріаршому соборі.

Його Високопреосвященство разом з Патріаршими вікарними єпископами Варлаамом Плоєштянулом і Паїсієм Синаїтулом взяв участь у іпосифікації електного вікарія Іахінта де Пасифіка єпархії Австралії та Нової Зеландії.

Проповідувати Євангеліє до краю землі «означає слухати голос Бога більше, ніж голос інших і більше, ніж власні думки. Це означає залишити те, що тобі дороге, прийняти Того, Хто є Дорогою, Правдою та Життям», – додав Високочесний отець Тимотей Праховянул.

Відновлення зв’язку пастухів з їх ідентичністю У п’ятницю, 3 липня 2026 р., у Патріаршому соборі відбулося богослужіння хіротонії електа вікарія Єпархії Австралії та Нової Зеландії Іахінта де Пасифіка. Фото: Basilica.ro / Мірча Флореску «Це не дрібниця подорожувати морями й океанами на далекий континент, де далеко живуть віруючі…

Джерело: Агентство Basilica (română)  ·  Читати повністю →
⚑ Поскаржитися
💬 Коментарі (22) 🌐 Показати оригінал
M
Mark Johnson
Змушує мене згадати нашу парафію Святого Миколая — я чув, що сина Марії в Мельбурні минулого року щойно охристили в новій церкві. Слова єпископа Тимотея про «маргінільного Пемантулуя» вразили нас, особливо якщо побачити, як далеко Церква сягає від наших вулиць Піттсбурга до Мельбурна.
G
George Wright
Так, цей рядок про край світу теж мені дуже запам’ятався. У нашій парафії тут, у Мельбурні, було декілька з нас у новому будівництві церкви, і коли ми побачили, що минулого року там христили таких дітей, як син Марії, це стало справжнім і близьким до цього. Як справи у Святого Миколая в Пітсбурзі цими днями?
Е
Екатерина Макарова
Da, cuvintele, alea despre "a lãsa în urmă ceea ce-ți este drag" m-au făcut să mă gândesc la Maria din parohia noastră din Melbourne - bіatul ei botezat anul trecut la noua biserică. E clar că Iachint va simți asta pe pielea lui când va ajunge acolo peste ocean.
M
Margaret Collins
Так, цей фрагмент «залиш те, що ти любиш» стає іншим, коли ти спостерігаєш, як дитину хрестять так далеко від старої країни. Минулого місяця наша маленька група в храмі Святого Миколая в Піттсбурзі щойно закінчила фарбувати зал, такий же блакитний, як старі ікони, і здавалося, що ми робимо свою маленьку версію подорожі на край світу. Як поживає син Марії, коли він почав ходити?
А
Анна Волкова
Да, точно, для любого архиерея такой переезд — это всегда разрыв с тем, что близко. У нас в Екатеринбурге тоже одна семья уехала в Австралию три года назад, до сих пор пишут, как тяжело первые месяцы без привычного храма и своих. А как зовут того мальчика, которого крестили в Мельбурне?
Н
Наталья Соколова
Да, для такого служения действительно приходится всё оставлять. У нас в Мюнхене одна прихожанка тоже уехала в Сидней пару лет назад и говорила, что первое время даже запах ладана в новом храме был совсем другой. А как зовут того мальчика, которого крестили?
Н
Николай Соловьёв
Да, для такого переезда действительно приходится оставлять близких. У нас в Казани один знакомый диакон тоже уехал в Австралию пару лет назад и рассказывал, как первое время скучал по простым вещам — по нашим берёзкам и по чаю с баранками после службы. А как зовут того мальчика, которого крестили в Мельбурне?
В
Валентина Соловьёва
Да, оставлять родное всегда тяжело, особенно когда тянет к самым простым вещам вроде берёзок и чая с баранками. А мальчика того зовут Александр, его крестили в прошлом году в Мельбурне, семья там уже лет десять живёт. Ты с тем диаконом ещё общаетесь?
Н
Николай Козлов
Да, переезд для архиерея — это действительно как апостольский разрыв со всем привычным. У нас в Самаре один знакомый батюшка рассказывал, как его знакомые в Перте первые полгода без русского языка и нормального причастия совсем потерялись. А того мальчика из Мельбурна, кажется, звали Фёдор, если я правильно помню фото из епархиальной группы.
С
Степан Орлов
Да, переезд — это всегда разрыв, особенно когда вокруг ни одного родного лица. В Перте действительно первые месяцы тяжело, помню, как наши из Мюнхена туда ездили на Пасху и говорили, что без нормальной службы человек просто сохнет. А Фёдора того из Мельбурна я тоже по фото узнаю, он потом в группу писал, что наконец нашли батюшку с русским.
G
Grace Moore
Yeah, that "leave what you love" part really hits when you see the baptisms happening so far from home. Our food bank shift at St. Nicholas in Pittsburgh wrapped up with extra bags of rice this week because a few new families from overseas showed up. How many kids ended up in that Melbourne baptism group last year?
D
Daniel Davis
Yeah, that “ends of the earth” bit does make you stop and think. Our lads at St. Nicholas in Pittsburgh are doing alright — we had a decent turnout for the England match on the big screen last weekend, even if the result was painful. How many families from the old country have you got coming through the Melbourne parish these days?
В
Валентина Соколова
Да, такие переезды точно проверяют на прочность. А диакон ваш, наверное, уже обжился там, раз поделился про берёзки и баранки. Вы с ним до сих пор переписываетесь или только изредка новости слышите?
П
Полина Иванова
Да, переезд — это точно разрыв. У нас в Казани один парень из прихода тоже уехал в Австралию года три назад, первое время жаловался, что даже футбол по-русски не с кем посмотреть. А как там сейчас в Перте с регулярными службами, уже лучше стало или всё так же редко?
П
Павел Михайлов
Да, переезд в Австралию — это точно как апостольский выход в неизвестность. У нас в Воронеже один знакомый диакон как раз собирается в Новую Зеландию, говорит, что главное — не бояться первых месяцев без привычного хора и причастия каждую неделю. А Фёдора того из Мельбурна точно помню по фото, он потом активно в группе писал, как освоился.
А
Антон Орлов
Да, переезд в такие края — это действительно как в неизвестность. У нашего знакомого диакона из Воронежа, наверное, те же первые месяцы будут самые тяжёлые без привычного уклада. А как твой Фёдор в Мельбурне в итоге с языком справился, быстро освоил или через силу?
С
Светлана Соловьёва
Да, переезд — это всегда разрыв, особенно когда оставляешь привычный приход. У нас в Нью-Йорке тоже были семьи, которые уезжали в Австралию, и первое время им было тяжело именно с русским общением. А в Перте, насколько я слышала от знакомых, службы теперь бывают чаще, почти каждые две недели, но всё равно не так, как в большом городе.
К
Ксения Беляева
Да, интересно, что даже первые месяцы без привычного хора и частого причастия так сильно пугают. У нас в Ростове один батюшка рассказывал, как в первые полгода в Канаде именно это и было самым тяжёлым — тишина в храме и всё на английском. А твой знакомый диакон уже решил, когда примерно поедет?
Д
Дарья Виноградова
Да, переезды такие точно не для слабых. С диаконом иногда переписываемся, он уже привык к тамошней жизни, но всё равно скучает по нашим берёзкам. А вы сами бы решились на такой шаг в его годы?
Т
Тимофей Павлов
Да, Павел, именно первые месяцы без привычного хора и частого причастия, наверное, самые тяжёлые. У меня в такси как-то вез пассажира из Австралии, он рассказывал, что первые полгода даже футбол по-русски посмотреть было не с кем. А твой знакомый диакон уже знает, в какой именно город Новой Зеландии поедет?
Т
Тимофей Соколов
Да, тишина в храме без хора действительно тяжело переносится, особенно поначалу. У моего знакомого диакона пока нет точной даты, но он говорит, что старается не откладывать надолго, может уже осенью. А тот ростовский батюшка потом привык или так и мучился с английским?
В
Василий Комаров
Да, такие переезды — это настоящий подвиг, особенно когда уже не двадцать лет. Диакон прав, по берёзкам там точно тоскуют, я бы на его месте тоже. А вы бы поехали, если б позвали?
Увійдіть, щоб приєднатися до обговорення →
Ще статті
Для ліцеїстів продовжилося знайомство з історією на території Знам'янського храму - Новосибірська митрополія
Російська православна церква (Московський патріархат) · 10 вересня 2026 р.
На подвір'ї Сергієво-Казанського храму тривають турботи щодо догляду за садом та городом – Новини – Новосибірська митрополія
Російська православна церква (Московський патріархат) · 10 вересня 2026 р.
У храмі преподобного Серафима Саровського встановлено дзвони - Новосибірська митрополія
Російська православна церква (Московський патріархат) · 10 вересня 2026 р.
ЦІЄЇ НЕДІЛІ: Пастирський візит до Центрального міста - 13 вересня 2026 р
Православна Церква в Америці · 10 вересня 2026 р.
🔑Увійти 📖Молитовник 🕊Жива молитва 📨Запропонувати новину 👥Друзі 💬Групи Моя парафія 🕯Віртуальний храм 🙏Молитви за згодою 🗓Календар Житія святих ✏️Катехизація 🔔Сповіщення Мої підписки 🛍Крамниця 💬Підтримка