Чи потрібен нам Бог, щоб бути моральними?переклад

Питання «Чи потрібен нам Бог, щоб бути моральними?» часто звучить у сучасній публічній дискусії. Багато атеїстів, агностиків і філософів стверджують, що людина може бути справедливою, співчутливою, чесною та соціально відповідальною, не вірячи в Бога. На перший погляд така позиція здається розумною. Є люди без релігійної віри, які творять добро, захищають слабких, виявляють безкорисливість і живуть послідовно.

Православна Церква не заперечує цієї реальності. Воно не вчить, що кожен невіруючий є аморальним або що кожен віруючий автоматично є морально вищим. Православна традиція добре знає, що чеснота не тотожна зовнішній релігійній ідентичності. Людина створена «за образом Божим», тому зберігає в собі совість, свободу, здатність до любові та схильність до добра. Проте Церква ставить глибше питання: що ми маємо на увазі, коли говоримо про мораль?

Якщо під «моральністю» ми маємо на увазі систему правил соціального співіснування, то справді люди можуть сформулювати такі правила на основі розуму, досвіду та потреби соціального миру. Але якщо під «моральністю» ми маємо на увазі повну трансформацію людини...