5 серпня/23 липня – спогад чуда явлення Божої Матері на горі Почаївській для порятунку Лаври від нашестя турків (1675 рік)переклад

У липні 1675 року над Почаївською Лаврою, уславленою подвигами Преподобного Іова, нависла смертельна небезпека. Це сталося за польського короля Яна Собесського. Розповімо про цю історію словами історика, автора «літописної розповіді про Малу Росію»:

«Магомет IV, султан, намірився найсильніше мстити Польщі за порушення Буджакського (або Бучацького – ред.) світу та за поразку військ при Хотині. Він, зневажаючи військо своє новому візиру Кара-Мустафі, відправив його з цим на Польщу... Візир же турецький пішов у Поділля там волохів, що давно живуть, на кілки посадив. Таку ж страту після взяття міста і в Микуліні робив; потім узяв на договір фортецю Подарець, яку зрив, а церкви і цвинтарі осоромив і маєток пограбував. За цим через зраду отримав Збараж… і розташувавши свій стан при Збаражі, відправив 50.000 чоловік кінноти турків і татар, під проводом Нуредіна, султана татарського, з тим, щоб учинили напад на короля і позбавили б його постоїв і всі спустошили б на шляху своєму, все б спустошили на шляху своєму… Пурред мечем та вогнем полонив…».

І ось на шляху цього переможного війська опинився невеликий і незахищений православний монастир Почаєвський.