Хліб, Христе, узяття не зневажи мене, Тіло Твоє, і Божественну Твою нині Кров, пречистих, Владико, і страшних Твоїх Таїн причаститися окаянного, нехай не буде мені до суду, нехай буде мені в живіт вічний і безсмертний.
Не зневажаючи мене – не позбав мене можливості. До суду – на засудження. Живіт – життя.
Хліб, Христе, взяти не зневажаючи мене, Тіло Твоє. У сучасній мові тут був би інший порядок слів: «Не зневажи мене, Христе, взяти Хліб — Тіло Твоє», або хоча б інша пунктуація: «Хліб, Христе, взяти не зневажи мене — Тіло Твоє».