До Богородиці старанно нині притікаємо, грішні і смиренні, і припадемо, в покаянні кличе з глибини душі: Владичице, помізи, на нас милосердивши, потчись, гинемо від безлічі гріхів; не відверни раби Твої, бо я єдину надію імами. (Двічі)
Слава, і нині:
Не промовчимо ніколи, Богородице, сили Твоя глаголати недостойні, аще бо Ти не мала б молитися, хто б нас позбавив від лихих бід, хто ж зберіг би донині вільні? Не відступимо, Владичице, від Тебе: Твоя бо раби спасаєш повсякчас від усяких лютих.
Притцем - спішно прийдемо, прибіжимо. Припадемо - наблизимося з поклоном, припадемо до стоп. Постарайся - постарайся, старайся, поспішай. Не відверни - не відправся назад, не поверни. Марі – даремно, ні з чим. Єдину – єдину. Імами – маємо.
Не промовчимо ніколи… сили Твоє говорити – не перестанемо говорити про могутність Твою. Якщо ж Ти не мала б молящих, бо, якби Ти не мала (за нас Своїми) молитов. Від багатьох – від стільки. Повсякчас – завжди. Від будь-яких лютих – від усіляких бід (люта в знач.: нещастя, лиходійства, беззаконня).
І Пс.50-й: Помилуй мене, Боже… (текст і пояснення псалма див. у ранкових молитвах).