Ірмос: З полум'я преподобним росу виточив ти, і праведного жертву водою попалив ти. бо всі твориш, Христе, тільки хотіти. Тя підносимо на всі віки.
Бо всі твориш, Христе, тільки що хочеш – бо Ти все твориш, Христе, що тільки хочеш (одним Своїм бажанням).
+ І праведного жертву водою попалив Ти. Ірмос оспівує не тільки те чудо Господнє, яке завжди лежить в основі 8-ї пісні, - виснаження роси з полум'я розпеченої печі, - але й інше, коли за молитвою пророка Іллі Господь скинув з неба вогонь, що полив рясно политу водою жертву (3 Цар.8).
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Як не імам плакатися, коли гадаю смерть, бо бачиш у труні лежача брата мого, безславна і потворна? Що чаю, і на що сподіваюся? Тільки дай мені, Господи, до кінця покаяння. (Двічі)
Слава:
Вірую, бо прийдеш судити живих і мертвих, і всі у своєму чині стануть, старі та молоді, владики та князі, діви та священиці; де знайду я? Цього ради кричу: дай мені, Господи, до кінця покаяння.
І нині:
Пречиста Богородиці, прийми негідну молитву мою і збережи мене від нахабної смерті, і даруй мені до кінця покаяння.
Коли – коли. Даж – дай. Священиці – священики.