У труні плотськи, в пеклі ж з душею як Бог, у рай же з розбійником, і на Престолі був, Христе, з Отцем і духом, вся виконуй, Неописаний.
Вся виконуй - все Собою виконуючи. Неописаний – невимовний (який не піддається опису).
+ Тропар у найкоротших словах дає разючий образ повноти Божества – Христос, який нерозлучно перебуває з Отцем і Духом, спочиває тілом у труні, сходить душею в пекло і виводить душі праведних, і за неправдивими Своїми словами розбійнику, нині ж перебуває з ним у раю (Лк.23:4:23) повноті, виконує справу спасіння.
Апостол Павло, наводячи вірш псалма, каже: Сказано: увійшовши на висоту, полонив полон і дав дари людям (Пс.67:19). А «піднявся» що означає, як не те, що Він і сходив раніше до пекла землі? Нижчий, Він же є, і той, хто піднявся понад усіх небес, щоб виконати все (Еф.4:8-10).
Слава:
Як Живоносець, як рая червоний, воістину і чертога всякого царського здався світліший, Христе, труна Твоя, джерело нашого воскресіння.
І нині:
Вишнього освячене Божественне селище, радуйся, Тобою бо дасться радість, Богородиці, що кличе: благословенна Ти в дружинах ти, Всенепорочная Владичице.
Найкрасивіший – найпрекрасніший. Вишнього – Всевишнього. Поселення – житло.
Як Живоносець, як рая червоний… Труна Христова постає перед нами носієм Життя (Живоносцем), прекраснішим, ніж рай, сяючим більше, ніж будь-який царський палац! (Зверніть увагу: те, що підлягає в цьому реченні – те, про що йдеться – це саме труна Христова, «Христа» – навернення, ми говоримо Христу про Його труну)
Господи, помилуй. (40 разів)
Слава, і нині:
Найчеснішу Херувим і славну без порівняння Серафим, без винищення Бога Слова, що народжувала, сущу Богородицю Тя величаємо.
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть поправив, і живим у гробах дарувавши. (Тричі)
У дні Великодньої седмиці і навіть аж до Великодня перед трапезою співається (чи читається) тропар Пасхи, а після трапези - удостойник Великодня.
Удостойник (приспів та ірмос 9-ї пісні Великоднього канону): Ангел кричав Благодатніше: Чиста Діво, радуйся! І ще річку: радуйся! Твій Син воскрес триденний від труни, і мертвих спорудив; люди, весело.
Світись, світися, новий Єрусалимі, бо слава Господня на тобі засія. Радуйся тепер і веселись, Сіоне; Ти ж, Чиста, красуйся, Богородице, про повстання Різдва Твого.
Вигукує – виголосив. Паки річку – я повторю. Красуйся – радуйся, насолоджуйся. Різдва Твого – Народженого Тобою.
Світиться, світиться, новий Єрусалим... Під новим Єрусалимом розуміється новозавітна Церква Христова. Радуйся тепер і веселись, Сіоне… Під Сіоном (гора на південній стороні Єрусалима, де був дім царя Давида, а згодом і світлиця Таємної вечері, і зішестя Святого Духа на апостолів) у Новому Завіті, за тлумаченням блаженного Єроніма, розуміються святі: сказано: Заснування його на горах святих. Господь любить браму Сіону найбільше поселень Якова (Пс.86:2).
Канон Великодня – творіння преподобного Іоанна Дамаскіна.