Ірмос: Божим світлом Твоїм, Благоче, що утренюють Ти душі любов'ю осені, молюся, Тебе вести, Слове Божий, істинного Бога, від мороку гріховного волаючи.
Ті, що уранюють, з раннього ранку звертаються до Тебе.
Божим світлом Твоїм, Блаже, що утренюють Ти душі любов'ю осені, молюся, Тебе вести... Побудова фрази для нас незвична і тому незрозуміла. Молюся Тобі, про Благу: тих, що утренюють Ти душі осені (щоб) Божим світлом Твоїм – любов'ю Тебе вести (любов до пізнання Тебе) – істинного Бога, від мороку гріховного взиваючого (істинного Бога, що закликає до Себе з гріховної мороку).
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Згадай, окаянний людський, як брехням, наклепам, розбою, неміч, лютим звіром, заради гріхів поневолений ти; душі моя грішна, чи того захотіла?
Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Тремчу мені уди, всіма сотвори провину: очима дивися, вухами чуй, мовою зла глаголяй, всього собі геєнні зраджуєш; душе моя грішна, чи цього захотіла?
Слава:
Блудника і розбійника, що кається, прийняв Ти, Спасе, я ж єдиний леністю гріховною обтяжнихся і злим ділом поневолився; душе моя грішна, чи цього захотіла?
І нині:
Дивна і швидка помічниці всім чоловіком, Мати Божа, допоможи мені недостойному, бо моя душа грішна того захотінню.
Уді - члени тіла (од. число уд).
+ Блудника і розбійника, що кається, прийняв Ти, Спасе... На згадку душі наводиться блудний син притчі (Лк.15:11-32) і розсудливий розбійник Хреста (Лк.23:39-43).
Очіма дивись, вуха чуй ... Очіма, вуха - форми двоїстого числа.