Τὴν ἐν πρεσβείαις ἀκοίμητον Θεοτόκον καὶ προστασίαις ἀμετάθετον ἐλπίδα τάφος καὶ ἐκράτησεν, ὡς γὰρ ζωῆς Μητέρα, πρὸς τὴν ζωὴν μετέστησεν, ὁ μήτραν οἰκήσαν.
У молитвах Неусипаючу Богородицю і в предстаннях неперевершена надія труна і умертвіння не утримаста: бо шкіра Живота Мати до живота припинила в утробу Всесвітній снодійний.
Богородицю, невсипуще Представництво, на заступництво Надію непорушну, не здолали труну і смерть, бо Її як Життя Мати в життя переніс колись Живий у вічно незайманій утробі.