Тропар, голос 1-й
У різдві дівоцтво зберегла Ти, в успінні миру не залишила Ти, Богородице, преставилася Ти до живота, Мати суті Живота, і молитвами Твоїми визволяєш від смерті душі наша.
Ти перейшла до життя. Мати суті Живота – бо Ти – Мати Життя.
Кондак, голос 2-й
У молитвах неусипаючу Богородицю, / і в заступництвах незмінну надію, / труну і умертвіння не утримаста: / як бо Живота Мати, / до живота перестави, / в утробу Вселившись снодійну.
І в заступництвах незмінна надія — і надійна Заступниця. Чи не утримаста - не втримали (* двоїст. число). До живота перестав — переселив до життя.
Як бо Живота Мати, до живота перестави, в утробу Всесній снодійну: (Тебе), як Мати Життя, переселив до життя Вселившись у (Твою) снодійну утробу.
Величення
Величаємо Тебе, Пренепорочна Мати Христа Бога нашого, і всеславне славимо Твоє співання.
Удостойник
Приспів: Ангели Успіння Пречисті побачивши здивуючись, як Діва сходить від землі на небо.
Ірмос 9-ї пісні канону: Перемагаються єства статути в Тобі, Діво Чиста; Бо діветься різдво і живіт приносить смерть: по різдві Діва, і по смерті жива, рятуйши по суті, Богородиці, спадщину Твою.
Діва - незаймана. Перемагаються природні статути — долаються закони природи. Бо діє різдво — бо незаймані пологи. Живіт обручає смерть — життя заручається зі смертю. Постійно завжди. Спадщина Твоя - доля Твоя.
Перший канон свята (і відповідно удостойник) — творіння преподобного Косми Маїумського.