А що таке, діти, воля Господня? Волею Господньою називається те, що Бог хоче робити з усіма нами, а також те, що Він хоче, щоб люди робили для Нього та для свого спасіння. У Бога на небі перші виконавці Його святої волі – Ангели: що на небі Бог велить Ангелам зробити з людьми, то вони зараз і виконають на землі. Як же ми, подібно до Ангелів, можемо виконувати на землі волю Небесного Батька, коли нам Бог нічого не наказує, нікуди нас не посилає? Свою волю Бог передав нам через Ісуса Христа. Все, чому навчав Ісус Христос людей на землі, і є воля Божа — те, що бажає Небесному Батькові, щоб усі люди робили, живучи на землі для свого щастя та благополуччя. Ви бачили в церкві книгу, прикрашену оксамитом і сріблом чи золотом, що лежить на святому престолі у вівтарі, коли священик чи диякон виносить книгу, то всі віруючі поклоняються їй, а іноді прикладаються до неї, цілують її. Ця книга називається Євангеліє. Ось у Євангелії й написано про волю Господню; в ньому сказано, що і як повинні робити люди, живучи на землі.
А щоб ми всі могли знати волю Божу про нас, Євангелій надруковано безліч, а бідним Євангеліє дадуть і задарма. Крім того, волю Божу пояснюють священики в церкві та й поза церквою, наприклад, у недільних школах, як я вам пояснюю. Отже, ми всі можемо знати Божу волю про нас. Але мало тільки дізнатися про волю Божу, треба привчитися виконувати її з дитинства, виконувати, як Ангели виконують її на небі, — точно й свого часу. А оскільки це не завжди легко для нас, які живуть серед спокус, то Ісус Христос і навчив нас просити Небесного Батька, щоб Він допомагав нам виконувати Його святу волю. І молитися кожен із нас повинен не за себе одного, а за всіх, щоб Бог допоміг усім жити за вченням Ісуса Христа, бо чим більше на землі буде людей, які виконують волю Божу, тим легше буде і кожному з нас виконувати її.
А що, діти, буває з людьми, коли вони не справді виконують волю Небесного Батька, як часто робимо і ми з вами? Тоді Бог може покарати нас за це; але як би Він не покарав нас, ми повинні покірно слухатися Його всеблагої волі, пам'ятаючи, що Він краще за нас знає, коли треба помилувати і коли покарати.
Отож, якщо Бог судив нам жити в бідності, в сирітстві, не будемо сумувати і нарікати на Небесного Батька, а намагатимемося виконувати волю Його, виявлену нам у Святому Євангелії, тоді Він і тут явить нам Свою милість, нагородить нас усіма земними благами. Але, живучи в багатстві, в розкоші, не можна забувати, а треба завжди бути добрими, слухняними і пам'ятати, що у волі Божій не тільки дати нам багатство і почесті, але й взяти їх назад у того, хто забуває Бога. Слова розмовної мови: і землі, як у небі звучать по-церковному: як на небесах і землі.
Про що в третьому проханні Ісус Христос навчав нас просити Небесного Батька? Що таке Божа воля? Хто на небі виконує Божу волю? Як люди можуть дізнатися про волю Божу? Чому не завжди легко виконувати її? Чому треба просити Бога, щоб Він допоміг усім людям жити за Його святою волею? Що буває з тими, хто не виконує Божої волі? Як підкорятися Божій волі у щастя та нещастя? Як кажуть по-церковному слова: і землі, як у небі?
Хліб наш необхідний подавай нам цього дня! У цих словах Ісус Христос навчив нас просити у Небесного Батька хліба, необхідного для існування. Чому ж Ісус Христос дозволив нам просити одного лише хліба у Небесного Батька: адже у владі Всемогутнього Владики неба та землі весь світ із його багатствами? Може, тут мається на увазі і щось інше, крім звичайного хліба, який ми вживаємо? Так; під необхідним хлібом мають на увазі ще житло та одяг, без яких людина не може обійтися. Як же Бог все це подає людям? Бог нікому з нас не подає хліб готовим, а лише посилає на землю те, з чого люди можуть приготувати собі їжу, яку вважають корисною та смачною, так само точно одяг та житло. Навіщо ж ми маємо просити у Бога хліба щодня? А пригадайте, коли ви просите щось у батька чи матері, то хіба кажіть, наприклад, так: дайте нам і поснідати, і пообідати сьогодні, а заразом і на завтра; або купіть нам сорочку, куртку та шапку, щоб нам довше вас не просити ні про що.
Якби ви сказали так батькові чи матері, то розсердили б їх, бо батьки піклуються про ваше благополуччя. Так і Отець Небесний більше дбає про нас, ніж ми самі, і все в Нього готове до нашого благополуччя; нам потрібно тільки в сердечній молитві просити всього необхідного для безбідного життя, і Він все подасть нам свого часу. Але оскільки людина складається з тіла і душі, для якої теж потрібна відповідна їй їжа, то, просячи насущного хліба для тіла, ми водночас маємо просити у Бога і їжі для нашої душі. Їжею для душі служить слово Боже і особливо Тіло і Кров Христа, які викладаються нам у Таїнстві Святого Причастя. Ось, діти, як багато ми просимо у Небесного Батька словами молитви Господньої: хліб наш необхідний подавай нам цього дня. По-церковному це прохання молитви Господньої звучить так: Хліб наш насущний дай нам сьогодні. Слово необхідне сказано по-церковному: насущний; на цей день, сказано по-церковному - сьогодні.
Про що в четвертому проханні Ісус Христос наказав нам просити Небесного Батька? Що можна розуміти під необхідним хлібом? Як Бог подає людям необхідний хліб? Чому потрібно просити у Бога необхідного хліба лише на один день? Чого ми просимо у Бога для душі? Як звучить це прохання по-церковному? Як по-церковному сказано необхідне слово? Як цього дня? Повторіть усе, про що просили Небесного Батька у Господній молитві.
Пробач нам наші борги, як і ми прощаємо боржникам нашим. Ось ще про що наказав нам Ісус Христос просити Небесного Батька: пробачити нам наші обов'язки! Хіба ми, діти, чимось заборгували Богу? Заборгували, бо не завжди жили добре, не завжди робили те, що велів нам робити Небесний Батько. Так знайте ж: якщо ви зробите погану справу, тобто гріх, то зробите обов'язок перед Богом, бо Бог дав нам душевні сили для того, щоб ми завжди вживали їх на добрі справи. Ісус Христос назвав гріхи обов'язками для того, щоб ми знали: за гріхи Бог неодмінно стягне з нас, як і суддя стягує борги з людей і карає несправних боржників; і, знаючи це, старанніше просили б Небесного Батька пробачити нам наші гріхи, намагаючись водночас і самі загладити їх добрими справами.
Чи простить нам гріхи Небесний Батько, якщо ми так часто їх робимо? У житті нам можуть пробачити борг один раз, а потім, якщо й позичать, то вимагатимуть сплати, і хоч не відразу, частинами, а все-таки треба буде сплатити борг, щоб потім можна було знову попросити. А ми так і зробимо щодо наших боргів Богу, коли прощатимемо тим, хто нас образив, нашим боржникам, ми цим ніби потроху сплачуватимемо той великий обов'язок Небесному Батькові, який складають наші гріхи. Прощення образ ближньому настільки цінне для Бога, що служить як би мірою пробачити нам стільки, скільки ми прощаємо нашим боржникам. Будемо ж, діти, охоче і від щирого серця прощати образи своїм ближнім, пам'ятаючи, що нашим прощенням образ ми схиляємо Небесного Батька простити нам незліченні гріхи, за які Він може покарати нас, як порушників Його святої волі, вічною мукою. По-церковному це прохання молитви Господньої звучить так: Облиш нам борги наші, так як і ми залишаємо боржником нашим.
Слово вибач по-церковному сказано: залиши; як по-церковному сказано: яко; боржникам по-церковному сказано: боржником.
Про що Ісус Христос ще звелів нам просити Небесного Батька? Які ми робимо борги перед Богом? Під якою умовою Небесний Батько простить нам борги — наші гріхи? Чому прощення образ ближньому потрібне для нас? Як по-церковному звучить це прохання? Які слова сказані інакше, ніж у розмовній мові? Як по-церковному сказані слова: вибач, як, боржникам? Повторіть усе, про що просили Небесного Батька.