Віршіра.
15 І сталося, коли я послав благочестивого князя Володимира пам'ять, бо миро виливається Христа, бо полюбив, ідоли перебивши, церкві, що нас розспівається, на землі подвигу, і на небесах приймуть царство і вінець.
Тропар.
Уподібнився до купця, що шукає доброго бісеру, славнодержавний Володимире, на висоті столу сидячи матір'ї градів, богорятуваного Києва, випробовуючи ж і посилаючи до Царського Граду відвести православну віру: і знайшов Ти безцінний бісер, і струсота, що тряс у святій купелі, душевну купу і тілесну. Тим же святкуємо твоє співання, люди твої сущі: моли спастися держави твоя Російські начальником, христолюбному імператору і безлічі володарів.