а҃. Ко гдⷭ҇ꙋ, внегда̀ скорбѣ́ти мѝ, воззва́хъ, и҆ ѹ҆слы́ша мѧ̀.
а҃. ᾠδὴ τῶν ἀναβαθμῶν πρὸς κύριον ἐν τῷ θλίβεσθαί με ἐκέκραξα καὶ εἰσήκουσέν μου
в҃. Гдⷭ҇и, и҆зба́ви дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ ѹ҆сте́нъ непра́ведныхъ и҆ ѿ ѧ҆зы́ка льсти́ва.
в҃. κύριε ῥῦσαι τὴν ψυχήν μου ἀπὸ χειλέων ἀδίκων καὶ ἀπὸ γλώσσης δολίας
г҃. Что̀ да́стсѧ тебѣ̀, и҆лѝ что̀ приложи́тсѧ тебѣ̀ къ ѧ҆зы́кꙋ льсти́вꙋ;
г҃. τί δοθείη σοι καὶ τί προστεθείη σοι πρὸς γλῶσσαν δολίαν
д҃. Стрѣ́лы си́льнагѡ и҆з̾ѡщрє́ны, со ѹ҆́гльми пꙋсты́нными.
д҃. τὰ βέλη τοῦ δυνατοῦ ἠκονημένα σὺν τοῖς ἄνθραξιν τοῖς ἐρημικοῖς
є҃. Ѹ҆вы̀ мнѣ̀, ꙗ҆́кѡ прише́льствїе моѐ продолжи́сѧ, всели́хсѧ съ селє́нїи кида́рскими:
є҃. οἴμμοι ὅτι ἡ παροικία μου ἐμακρύνθη κατεσκήνωσα μετὰ τῶν σκηνωμάτων Κηδαρ
ѕ҃. Мно́гѡ прише́льствова дꙋша̀ моѧ̀: съ ненави́дѧщими ми́ра бѣ́хъ ми́ренъ:
ѕ҃. πολλὰ παρῴκησεν ἡ ψυχή μου
з҃. Є҆гда̀ глаго́лахъ и҆̀мъ, борѧ́хꙋ мѧ̀ тꙋ́не.