а҃. Возведо́хъ ѻ҆́чи моѝ въ го́ры, ѿню́дꙋже прїи́детъ по́мощь моѧ̀.
а҃. Посходня пісня. Очі мої підношу на гори, звідки поміч моя прийде.
в҃. По́мощь моѧ̀ ѿ гдⷭ҇а, сотво́ршагѡ не́бо и҆ зе́млю.
в҃. Поміч моя від Господа, що сотворив небо і землю.
г҃. Не да́ждь во смѧте́нїе ногѝ твоеѧ̀, нижѐ воздре́млетъ хранѧ́й тѧ̀:
г҃. Не дасть нозї твоїй спіткнутись; твій сторож не дрімає.
д҃. Сѐ, не воздре́млетъ, нижѐ ѹ҆́снетъ хранѧ́й і҆и҃лѧ.
д҃. Бач! Сторож Ізраїля не задрімає, і не засне він.
є҃. Гдⷭ҇ь сохрани́тъ тѧ̀, гдⷭ҇ь покро́въ тво́й на рꙋ́кꙋ деснꙋ́ю твою̀.
є҃. Господь сторож твій, Господь тїнь твоя, праворуч у тебе.
ѕ҃. Во днѝ со́лнце не ѡ҆жже́тъ тебѐ, нижѐ лꙋна̀ но́щїю.
ѕ҃. Не вдарить на тебе сонце в день, нї в ночі місяць.
з҃. Гдⷭ҇ь сохрани́тъ тѧ̀ ѿ всѧ́кагѡ ѕла̀, сохрани́тъ дꙋ́шꙋ твою̀ гдⷭ҇ь:
з҃. Господь заступить тебе від всякого лиха, він заступить душу твою.
}. Гдⷭ҇ь сохрани́тъ вхожде́нїе твоѐ и҆ и҆схожде́нїе твоѐ, ѿ ны́нѣ и҆ до вѣ́ка.
}. Заступить Господь вихід твій і вхід твій від нинї по віки.