(читається священиком при виносі чаші)
Вірую, Господи, і сповідую, що Ти істинно Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ урятувати грішників, з яких я перший. Вірую також, що саме це є пречисте Тіло Твоє, і ця є чесна Кров Твоя. Тому молюся Тобі: помилуй мене і прости мені гріхи мої, вільні й мимовільні, які (я зробив) у словах і справах, свідомо й несвідомо, і удостой мене неосудно причаститися пречистих Твоїх Таїнств у залишення гріхів і життя вічне. Амінь.
Сину Божий! Удостой мене сьогодні бути причасником Твоєї таємничої Вечери. Не відкрию я таїнства ворогам Твоїм, і не дам Тобі лобзання, як Юда, але, як розбійник, визнаю Тебе. Згадай мене, Господи, у Царстві Твоєму! Хай не на осуд буде мені причастя Пречистих Твоїх Тайн, Господи, але на зцілення душі і тіла. Амінь.
Приступаючи до причастя, говори у собі такі вірші Симеона Метафраста:
Ось я приступаю до Божественного причастя,
Не обпали мене, Творець, цим причастям,
Тому що Ти - вогонь, що палить недостойних;
Але очисти мене від усякої нечистоти.
Потім: Вечери Твоєї таємничої учасником/ цього дня, Сину Божий, мене прийми./ Бо не повідаю я таємниці ворогам Твоїм,/ не дам Тобі поцілунку, такого, як Юда.
І вірші: Здригніся, людина, бачачи обоготворюючу Кров:/ бо вона - палаючий вугілля, негідних опалює.
І тропарі: Ти привернув мене любов'ю, Христе,/ і зрадив божественним до Тебе прагненням.
У світлий сонм святих Твоїх/ як увійду я, недостойний?/ Адже якщо наважуся увійти з ними в шлюбний чертог,/ одяг мене викриває, бо не в такий ідуть на шлюб, і, пов'язаний, вигнаний буду Ангелами.
І знову: Вечери Твоєї таємничої учасником/ цього дня, Сину Божий, мене прийми./ Бо не розповім я таємниці ворогам Твоїм,/ не дам Тобі поцілунку, такого, як Юда.