Абіє - швидко, відразу, раптово, відразу, раптом, негайно; «Нехай повернуться аби» - нехай будуть негайно звернені назад.
Авва – батько.
Авель – ім'я другого сина Адама та Єви, вбитого старшим своїм братом Каїном.
Агаряни – нащадки Ізмаїлові, що походять від раби Авраамової Агарі.
Агіасма – свята вода, освячена церквою напередодні свята Богоявлення (Хрещення) Господнього.
Агнець – ягня. Агнець Божий – так названий Ісус Христос, який приніс Себе в жертву за гріхи світу.
Пекло – місце темряви та мук грішників, пекло.
Адамант – твердий камінь, алмаз. Ця назва в церковній літературі надається отцям та вчителям церкви, які прославилися твердістю своєї віри чи характеру.
Адам - євр. – істота, подібна до Бога. Ім'я першої людини, предка.
Я – назва першої літери слов'янської абетки.
Акафіст – несидальне хвалебне читання чи співи, тобто. таке, за яким не дозволяється сидіти. Так називається чин молитов, в яких прославляється Ісус Христос, або Божа Матір, або якийсь святий.
Акі - начебто.
Акрі́да - рід сарани, коники, які висушені на сонці, можуть вживатися в їжу.
Алавастр – вузькогорла судина з алебастру, в якій добре зберігалися дорогоцінні аромати. У церковному вживанні алавастр призначався на зберігання миру.
Алектор – півень. Про півня згадується майже у всіх євангелістів, але тільки через його співи. Вираз «спів півня» використовується в Євангелії для позначення поділу часу.
Алкати – голодувати, сильно хотіти їсти, відчувати голод.
Алилу́йя – єврей. – хвалите Бога, прославляйте Бога, хвала Богові.
Алое – запашне дерево, що має запашний запах. Іудеї помазували мертвих маслами бальзамними та ароматами, і обвивали плащаницями, як видно у євангеліста Івана (Ів.19:40).
Амалікітяни – могутній кочовий народ, який займав країну між Палестиною та Єгиптом.
Амінь – істинно, істинно так, хай буде так, так.
Аможе – куди.
Анафема означає відлучення людини від спільноти церковної і, отже, від спілкування віри та рятівних обрядів.
Ангел – вісник.
Антидор - просфора, з якої на проскомідії вийнятий святий Агнець.
Антипасха – воскресіння, що йде за Великоднем; називається так тому, що ніби замінює світле свято Великодня і служить його оновленням на восьмий день.
Антифон – піснеспіви, що виконується двома хорами по черзі.
Апостол – посланець. Апостолами називаються св. учні Господа нашого Ісуса Христа, обрані Ним для благовістя світу про наближення Царства Божого.
Артос – хліб квасний, що освячується першого дня Великодня. У світлу суботу подрібнюється і лунає віруючим як святиня.
Архістратиг – початковий воєвода, вождь над військом.
Асмодей - демон, який погубив кілька наречених Сарри, дочки Рагуїлової.
Аспід – отруйна чорна змія, отрута якої викликає смерть негайно; під аспідом часто розуміється диявол.
Ассарій – єврейська монета, яка була вчетверо
менше драхми.
Аще - якщо, коли, або, хоча б; аще бо – бо.