а҃. Надѣ́ющїисѧ на гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ гора̀ сїѡ́нъ: не подви́житсѧ въ вѣ́къ живы́й во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.
а҃. Посходня пісня. Вповаючі на Господа подібні горі Сиону, що не хитається і вічно перебуде.
в҃. Го́ры ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀, и҆ гдⷭ҇ь ѡ҆́крестъ люде́й свои́хъ, ѿ ны́нѣ и҆ до вѣ́ка.
в҃. Кругом Єрусалиму гори; так і Господь кругом народу свого, від нинї по віки.
г҃. Ꙗ҆́кѡ не ѡ҆ста́витъ гдⷭ҇ь жезла̀ грѣ́шныхъ на жре́бїй првⷣныхъ, ꙗ҆́кѡ да не про́стрꙋтъ првⷣнїи въ беззакѡ́нїѧ рꙋ́къ свои́хъ.
г҃. Бо жезло беззаконня не спочине на долї праведних, щоб праведні не простягли рук своїх на кривду.
д҃. Ѹ҆бл҃жѝ, гдⷭ҇и, бл҃г‡ѧ и҆ пра̑выѧ с®цемъ.
є҃. Ѹ҆клонѧ́ющыѧсѧ же въ развращє́нїѧ ѿведе́тъ гдⷭ҇ь съ дѣ́лающими беззако́нїе: ми́ръ на і҆и҃лѧ.
є҃. Хто ж повернув на свої криві дороги, того поверне Господь вкупі з тими, що беззаконнє роблять. Мир Ізраїлеві!